Справа № 705/1470/25
Провадження № 2/702/320/25
05 червня 2025 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Барської Т.М.
за участю секретаря судового засідання Возної В.В.
позивач, відповідач не з'явилися,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
11.03.2025 через підсистему «Електронний суд» представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) на користь ТОВ «Споживчий центр» (далі у тексті також позивач, кредитодавець, кредитор) заборгованість за Кредитним договором №03.07.2024-100000474 (кредитної лінії) від 06.07.2024 у сумі 33200,00 грн. та сплачений судовий збір.
Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що 06.07.2024 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір (оферти) №03.07.2024-100000474, відповідно до умов якого позичальнику наданий кредит у розмірі 10000,00 грн. строком на 124 дні, визначена фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів, визначена фіксована процентна ставка «Економ» у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; визначена комісія, пов'язана з наданням кредиту, що дорівнює 900,00 грн., комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900,00 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-51ХХ-ХХХХ-8022.
Також умовами Кредитного договору передбачено право кредитодавця нараховувати неустойку у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов'язань за Договором.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання виконав у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе обов'язки не виконує, внаслідок чого у неї перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 33200,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн., боргу за процентами у розмірі 15500,00 грн., заборгованості за комісією в розмірі 900,00 грн. та додатковою комісією у розмірі 1800,00 грн, неустойкою в розмірі 5000,00 грн.
Для захисту свого порушеного права позивач звернувся з позовом до суду.
Постановленою 06.05.2025 ухвалою у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу наданий термін для подання відзиву на позов.
У призначене на 14 год. 00 хв. 05.06.2025 судове засідання представник позивача ТОВ «Споживчий центр» не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у тексті позовної заяви просив розгляд справи проводити у відсутність представника ТОВ «Споживчий центр», проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.4).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена за зареєстрованим місцем свого проживання, жодних заяв чи клопотань не подавала, правом на надання відзиву на позов не скористалась.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення судового засідання судом не встановлено, а тому справу розглянуто за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.
Оскільки відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановив, що відповідно до копії Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 06.07.2024 ТОВ «Споживчий центр» ініціювало укладення кредитного договору, який складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена на сайті кредитодавця, Заявки сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті кредитодавця, та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в СМС-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті (п.2.3.2 Пропозиції).
Позичальник в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір. У випадку погодження кредитодавцем обраних позичальником умов кредитодавець в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця направляє позичальнику пропозицію про укладення договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання позичальником (пункти 2.3.3.,2.3.4. Пропозиції).
Пункт 4.1 Пропозиції обумовлює, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності шляхом перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-51ХХ-ХХХХ-8022 (а.с.26 на звороті).
Кожна сторінка паперової копії Пропозиції містить підпис електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е633.
Відповідно до п. 9.1. Пропозиції у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Пропозиція підписана КЕП ТОВ «Споживчий центр», а реквізити позичальника встановлюються у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти (пункт 14.2 Пропозиції, а.с.29).
Відповідач ознайомлена і прийняла умови кредитного договору та підтвердила, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №03.07.2024-100000474 (кредитної лінії) від 06.07.2024, з яким попередньо уважно ознайомилась, шляхом підписання електронним підписом Е633 (а.с.29, 30).
Згідно з паперовою копією Заявки кредитного договору №03.07.2024-100000474 (кредитної лінії) кредитодавець, відповідно до умов договору №03.07.2024-100000474 (кредитної лінії) від 06.07.2024, надає позичальнику кредит у розмірі 10000 грн. строком на 124 дні з дати його надання. Датою надання/видачі кредиту є 06.07.2024, а датою його повернення (виплати) - 06.11.2024. Первинний період користування кредитом - 31 день з дня його надання. Черговий період користування кредитом - кожний наступний 31 день з дня закінчення первинного періоду.
Процентна ставка «Стандарт» є фіксованою незмінною у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів.
Процентна ставка «Економ» є фіксованою незмінною у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процента ставка «Стандарт».
Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом усього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1,47%=(18200/10000)/124*100%.
Відповідно до п.10 Заявки проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 12185,37%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 28200,00 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 18200 грн. Неустойка 100,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку) (пункти 16,17, 18 Заявки).
Кожна сторінка Заявки кредитного договору №17.08.2024-100001836 (кредитної лінії) підписана електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором Е633 (а.с.29-30).
Паперова копія електронної відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №03.07.2024-100000474 (кредитної лінії) від 06.07.2024, окрім наведених у Заявці та Пропозиції умов, містить відомості про позичальника, фінансовий номер 0937009735, а також відомості про підписання кожної сторінки одноразовим ідентифікатором Е633.
Згідно з паперовою копією паспорта споживчого кредиту, відповідача повідомлено про основні умови кредитування з використанням кредиту на суму 10 000 грн., зокрема, типу кредиту, суму ліміту, строку кредитування, процентної ставки, типу процентної ставки; орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, повернення кредиту та про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором (а.с.32-34).
Відповідно до копії квитанції про електронний переказ коштів 06.07.2024 по Договору №03.07.2024-100000474 06.07.2024 о 17:30:41 на картку № НОМЕР_1 перераховано 10000,00 грн., номер транзакції - 445597610 (а.с.20).
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором №03.07.2024-100000474 від 06.07.2024 ОСОБА_1 заборгувала 33200,00 грн., у тому числі 10000,00 грн. основного боргу, 15500,00 грн. - процентів, 900,00 грн. комісії, 5000,00 грн. неустойки, 1800,00 додаткової комісії.
Проценти по кредиту нараховані за період з 06.07.2024 по 06.11.2025 (а.с.12)
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 10 000,00 грн.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, отримані в позику гроші не повернув і проценти за користування ними не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 33200,00 грн., яка складається із 10000,00 грн. основного боргу, 15500,00 грн. - процентів, 900,00 грн. комісії, 5000,00 грн. неустойки, 1800,00 додаткової комісії (проценти нараховані за період з 06.07.2024 по 06.11.2024).
Перевіряючи розрахунок заборгованості за кредитним договором суд враховує таке.
22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) доповнений пунктом 17.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.
Вирішуючи юридичний спір суд встановив, що Кредитний договір №03.07.2024-100000474 укладений 06.07.2024 о 17 годині 30 хвилини.
Аналізуючи наведені умови правочину, враховуючи відсутність умов про дату, з якої розпочинається нарахування процентів за Кредитним договором, а також враховуючи, що договір укладений о 17 год. 30 хв. 06.07.2024, суд приходить до висновку, що плату за користування отриманими в кредит коштами відповідач мав обов'язок вносити з 07.07.2024.
Оскільки, Кредитний договір №03.07.2024-100000474 укладений 06.07.2024, а відсотки за користування кредитом нараховані до 06.11.2024 за процентною ставкою 1,5% за день перших 2-х чергових періоди, тобто 62 дні, а процентна ставка 1% за день протягом чергових періодів, тобто ще 62 дні, то розмір процентної ставки з 20.08.2024 підлягає обрахуванню з розрахунку 1 %.
Загальний розмір процентів за користування упродовж 124 днів кредитними коштами в розмірі 14600,00 гривень складає: 44 дні х1,5%, 80 днів х1%
(44х150,00)+ (80х100,00) = 14600,00 грн.
Отже, суд приходить до висновку про існування у відповідача обов'язку сплатити проценти за користування кредитними коштами у загальній сумі 14600,00 грн.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Тобто, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою №16 від 11.02.2016 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі у тексті рішення Правила розрахунку).
Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки. (пункт 8 Правил розрахунку).
Методика загальної вартості кредиту для споживача, як додаток до Порядку розрахунку, визначає, що загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб [комісії за розрахунково-касове обслуговування банку, у якому відкритий рахунок кредитодавця (під час зарахування коштів у рахунок погашення споживчого кредиту), страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов'язкові платежі], які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначений перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Необхідність внесення комісії за надання кредиту, передбачена умовами договору про споживчий кредит п. 11, 12, графіком платежів за договором про споживчий кредит і її розмір складає: комісія з надання - 900,00 гривень нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 900,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
При цьому Кредитний договір не визначає переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитором встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору надання споживчого кредиту, то положення договору щодо обов'язку позичальника платити за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного, правових позицій Верховного Суду, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2700,00 гривень комісії.
Також, відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, за наведеного суд приходить до висновку про відмову позивачу в стягненні неустойки в сумі 5000,00 гривень.
Суд вважає, що позивачем доведений факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але обов'язок щодо повернення кредиту не виконував.
Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором на загальну суму 24600,00 грн., у тому числі 10000,00 гривень боргу за тілом кредиту, 14600,00 гривень процентів за користування кредитними коштами.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути у відшкодування сплаченого судового збору 1795,00 грн.(2422,40х74,10%).
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №03.07.2024-100000474 від 06.07.2024 в сумі 24600 (двадцять чотири тисячі шістсот) гривень 00 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн.; заборгованість за процентами - 14600,00 грн.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1795,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» місцезнаходження вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення складене і підписане 05.06.2025.
Суддя Тетяна БАРСЬКА