Справа № 705/5761/24
Провадження № 1-кп/702/38/25
про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою
2.06.2025 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі
колегії суддів:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
сторін та інших учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7
представника потерпілого ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10
захисника ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище Черкаської області клопотання прокурора про продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024250000000068 від 7.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України,
У провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження №12024250000000068 від 7.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.
02.05.2025 прокурор подав клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що в ході досудового розслідування причетність обвинуваченого ОСОБА_9 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. ОСОБА_9 19.03.2024 затриманий в порядку ст. 208 КПК України та 21.03.2024 відносно нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави, який неодноразово продовжувався та наразі діє до 05.06.2025.
На даний час ризики встановлені під час досудового розслідування, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати. Так, ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, приймаючи до уваги його вік та стан здоров'я; перебуваючи на волі та проживаючи разом із потерпілими і свідками в одному місці матиме змогу особисто або через третіх осіб, або ж використовуючи засоби телефонного чи Інтернет зв'язку, впливати на свідків та потерпілого, або довести свій злочинний умисел спрямований на протиправне умисне заподіяння смерті іншій людині до кінця, використовуючи зброю та вибухові пристрої.
Прокурор вважає, що заявлені ним ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали і не змінилися та виправдовують продовження застосування цього запобіжного заходу.
Просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів без визначення застави.
В судовому засіданні прокурори клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 підтримали повністю, просили його задовольнити.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_7 клопотання прокурора підтримали повністю, просили його задовольнити.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_11 клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримали частково, просили застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, оскільки кримінальні правопорушення, що інкримінуються останньому не пов'язані з застосуванням насильства.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.
За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 263 КК України, за кожне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2024 до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.
Ухвалами слідчих суддів Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.05.2024, 18.06.2024, 14.08.2024, 17.09.2024 та 15.10.2024 дія запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави неодноразово продовжувалася.
Ухвалами Монастирищенського районного суду Черкаської області від 04.11.2024, 26.12.2024, 18.02.2025, 07.04.2025 продовжено обвинуваченому ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який діє до 05.06.2025, включно.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3,5 ст. 199 КПК України).
Оцінюючи заявлені прокурором ризики колегія суддів приходить до таких висновків.
Так, ОСОБА_9 висунуте обвинувачення у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, за кожне з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
При цьому, враховуючи обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, що викладені в обвинувальному акті та те, що тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_9 у разі доведення його винуватості, колегія суддів вважає, що ризик того, що ОСОБА_9 може переховуватися від суду існує.
Відтак колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу, не зменшився і продовжує існувати надалі.
Прокурор при обґрунтуванні заявленого клопотання посилається на ризик того, що обвинувачений ОСОБА_9 може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, для запобігання яким ОСОБА_9 був обраний запобіжний захід. Даний ризик не зменшився та продовжує існувати і надалі.
Проаналізувавши позиції сторін, колегія суддів приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. Крім цього, обвинувачений, будучи ознайомленим з матеріалами кримінального провадження та перебуваючи на волі, проживаючи в цими особами в одному місці, матиме реальну можливість впливати на свідків та потерпілого.
Суд вважає, що ризик продовження вчинення кримінального правопорушення існує, оскільки висунуте обвинувачення стосується готування до протиправного заподіяння смерті іншій людині групою осіб, а також те, що даний злочин не був доведений до кінця, бо був припинений працівниками правоохоронних органів.
ОСОБА_9 висунуте обвинувачення у вчиненні кількох умисних злочинів, що дає підстави для висновку про ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Відтак суд встановив, що ризики, визначені ухвалою слідчого судді при обранні йому запобіжного заходу та його продовженні та заявлені прокурором не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 .
Судом не здобуто відомостей щодо обставин, які б переважили зазначені вище ризики.
Колегія суддів вважає, що наявність підстав для залишення ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою переважає інтереси забезпечення права на свободу та виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи, про які йдеться у клопотанні прокурора, а отже саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інші (менш суворі) запобіжні заходи, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інші (менш суворі) запобіжні заходи, має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Строк запобіжного заходу обвинуваченому закінчується 05.06.2025, однак колегія суддів, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що стали підставою для обрання запобіжного заходу, які не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід, вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу саме на строк 60 днів, оскільки станом на дату розгляду клопотання судовий розгляд ще не розпочато.
Враховуючи приписи п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України за змістом яких суд має право не визначати розмір застави щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України, суд розмір застави обвинуваченому ОСОБА_9 не визначає, а відтак доводи захисника щодо обов'язкового визначення обвинуваченому застави є необґрунтованими.
Крім того, ОСОБА_9 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, направленого на протиправне позбавлення життя іншої особи, що зважаючи на визначення поняття вбивства наведене у ч. 1 ст. 115 КК України, передбачає застосування насильства, відтак доводи захисника про протилежне, позицію обвинуваченого про відсутність підстав для визначення ОСОБА_9 застави, не спростовує.
На підставі викладеного та керуючись ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196-199, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_9 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави строком на 60 днів.
Продовжений строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 обчислювати з моменту постановлення ухвали, тобто з 2.06.2025 до 31.07.2025, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_9 , захиснику ОСОБА_11 прокурорам та надіслати для виконання до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя ОСОБА_12
Судді:
ОСОБА_13