Справа № 698/168/24
Провадження № 2/698/6/25
про залишення позовної заяви без розгляду
05 червня 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранова О.І.,
секретаря Пугачовської Т.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Калинопільської селищної ради, ОСОБА_1 , фермерського господарства «Агро-Вікторія Катеринопіль», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою, -
Заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся до суду з позовною заявою до Калинопільської селищної ради, ОСОБА_1 , фермерського господарства «Агро-Вікторія Катеринопіль», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою, в якій просить:
- усунути перешкоди власнику - Калинопільськійселищній раді (код ЄДРПОУ 34393423) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим №7122255100:04:001:0112 шляхом визнання недійсним рішення Катеринопільської селищної ради від 11.02.2021 № 3-26/УІІІ «Про затвердження технічних документацій із землеустрою по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 7122255100:04:001:0112 та передачі її у власність ОСОБА_1 (п. 19, 19.1, 19.2);
- усунути перешкоди власнику - Калинопільськійселищній раді (код ЄДРПОУ 34393423) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим № 7122255100:04:001:0112 шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 25.03.2021, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та фермерським господарством «Агро-Вікторія Катеринопіль» (код ЄДРПОУ 34593757), номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 42104041, дата реєстрації - 20.05.2021;
- усунути перешкоди власнику - Калинопільськійселищній раді (код ЄДРПОУ 34393423) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим № 7122255100:04:001:0112 шляхом зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути на користь держави в особі Калинопільськоїселищної ради (код ЄДРПОУ 34393423) земельну ділянку природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 7122255100:04:001:0112;
- усунути перешкоди власнику - Калинопільськійселищній раді (код ЄДРПОУ 34393423) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим № 7122255100:04:001:0112 шляхом скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Єрківської селищної ради Катеринопільськогорайону Черкаської області Штепана Р.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.03.2021 № 57047487, здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 7122255100:04:001:0112 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї (відомості про право власності зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.03.2021 за № 40948083) та скасування рішення державного реєстратора Катеринопільської селищної ради Козловського В.В. від 24.05.2021 № 58309876 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, здійсненої на його підставі реєстрації права оренди земельної ділянки за фермерським господарством «Агро-Вікторія Катеринопіль» (код ЄДРПОУ 34593757) з одночасним припиненням права оренди фермерського господарства «Агро-Вікторія Катеринопіль» (код ЄДРПОУ 34593757) на цю земельну ділянку (відомості про право оренди зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.05.2021 за № 42104041);
- усунути перешкоди власнику - Калинопільськійселищній раді (код ЄДРПОУ 34393423) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного фонду площею 2,00 га з кадастровим номером 7122255100:04:001:0112 шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 7122255100:04:001:0112 у Державному земельному кадастрі із цільовим призначенням для особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки 7122255100:04:001:0112, виключивши відповідні відомості про це з Державного земельного кадастру.
Після відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 21.05.2025 з підстав, пов'язаних із набранням чинності Законом України № 4292-IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" (далі - Закон № 4292-ІХ)вказану позовну заяву було залишено без руху, встановлено прокурору строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки) здійсненої в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви;надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі вартості спірної земельної ділянки оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) яких здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви;
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
03.06.2025 до суду надійшли письмові пояснення прокурора в яких останній повідомляє суд про відсутність, як на його думку, законних підстав як для залишення позовної заяви без руху, так і повернення вказаної заяви прокурору. В обґрунтування власної позиції прокурор надав пояснення, суть яких зводиться до того, що Закон України № 4292-IX, а також внесені ним відповідні процесуальні зміни не підлягають застосуванню у даних процесуальних правовідносинах, оскільки ч. 4 ст. 3 ЦПК України передбачено, щоЗакон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Додатково прокурор стверджує про відсутність підстав для застосування Закону № 4292-ІХ до спірних правовідносин, оскільки вважає що відповідач 2 є недобросовісним набувачем.
З наведеного вбачається, що прокурор не вжив жодних заходів щодо усунення, визначених судовим рішення (ухвалою від 21.05.2025 року) недоліків, обмежившись наведенням власного бачення відповідної правової ситуації.
При цьому поза увагою прокурора, залишилось те, що Законом № 4292-ІХ Цивільний кодекс України доповнено ч.5 ст. 390 наступного змісту:"Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".
При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
З системного аналізу вказаних норм закону, які мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Таким чином, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для подальшого розгляду справи про витребування майна у добросовісного набувача. Невчинення таких дій унеможливлює винесення позитивного рішення у справі та, як наслідок, поновлення порушеного права держави або територіальної громади, за захистом якого звернувся прокурор.
Вказані норми є обов'язковими для застосування у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ.
Фактично, норми, що зобов'язують вносити вартість спірного нерухомого майна на депозитний рахунок суду, мають компенсаційний та забезпечувальний характер, оскільки їхньою метою є захист порушених прав усіх учасників спірних правовідносин, зокрема й добросовісного набувача.
Так, компенсація вартості витребуваного майна матиме місце у випадку задоволення позову та вилучення майна з володіння набувача, який є добросовісним, а позивач (держава або територіальна громада) отримує право зворотної вимоги до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника.
Водночас, з метою забезпечення захисту прав добросовісного набувача, закон передбачає, що грошові кошти у розмірі вартості спірного майна мають бути внесені на депозитний рахунок суду, що здійснює розгляд справи, що створює умови для справедливої компенсації при прийнятті судом рішення у справі про задоволення позову.
У рішенні ЄСПЛ у справі "МПП "Фортеця" проти України" зазначено, що необхідність виправити стару "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій органу державної влади. Ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу і помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавлених осіб. У контексті скасування помилково наданого права власності принцип належного урядування може не лише покладати на органи державної влади обов'язок діяти невідкладно при виправленні своєї помилки, але й може також вимагати виплати колишньому добросовісному власнику належної компенсації або іншого виду відповідного відшкодування.
Відтак суд, відповідно до приписів Закону № 4292-ІХ, очікує від учасників справи, в тому числі й від прокурора, вчинення обов'язкових дій, спрямованих виключно на забезпечення дотримання порядку розгляду справи та захист прав інших учасників справи за наслідками її розгляду.
Суд також враховує, що статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Стаття 1 Першого протоколу містить три чітких норми: "перша норма, викладена в першому реченні першого пункту, є загальною за своєю природою та закріплює принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого пункту, стосується позбавлення власності та містить умови такого позбавлення; третя норма, викладена в другому пункті, визнає право Договірних держав, серед іншого, здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.... Ці норми не є окремими, а є пов'язаними між собою. Друга та третя норми стосуються певних випадків, за яких допускається втручання в право на мирне володіння майном, отже їх слід тлумачити в світлі загального принципу, викладеного в першій нормі" (див. рішення у справі "Ян та інші проти Німеччини" (JahnandOthers v. Germany).
У разі задоволення позову в цій справі право власності відповідача-2, який набув спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку, зазнає втручання, яке прирівнюється до "позбавлення" власності в розумінні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу та призведе до порушення, передбачених ст. 14 Конституції України гарантій права власності на землю.
Водночас, принцип законності вимагає від держави створювати такі судові процедури, які б забезпечували необхідні процесуальні гарантії та, відповідно, дозволяли б національним судовим органам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (див. рішення у справі "СовтрансавтоХолдінг проти України").
Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (див. рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").
Враховуючи те, що судовий розгляд у даній справі стосується позовних вимог про усунення перешкод, визнання незаконними та скасування рішень, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії, щодо земельної ділянки право на яку зареєстроване за відповідачем у передбаченому законом порядку, а отже, у випадку прийняття судом рішення про витребування спірної земельної ділянки у набувача, який може бути визнаний судом добросовісним, суд буде зобов'язанийздійснити передбачені ч. 5 ст. 390 ЦК України дії щодо забезпечення права відповідача на компенсацію.
Оцінюючи доводи прокурора, який наполегливо стверджує, що відповідач 2 є недобросовісним набувачем на якого не можуть поширюватися гарантії, передбачені ч. 5 ст. 390 ЦК України, в межах відповідної стадії судового розгляду, суд зауважує, що поза увагою прокурора залишилась відсутність усудупроцесуальної можливості наперед встановити добросовісність,чи недобросовісність набувача, яким є відповідач 2. При цьому належний висновок щодо добросовісності, чи недобросовісності відповідача 2, суд має право викласти лише у судовому рішеннями, постановленому за наслідками судового розгляду. Отже, суд має вжити всіх, передбачених законом заходів з метою захисту прав відповідача-2, як потенційно добросовісного набувача.
Крім того, з урахуванням спеціальної метиЗакону № 4292-ІХ, спрямованої на виконання державою Україною міжнародних зобов'язань у галузі гарантування прав і свобод людини, а також внесення вказаним законом відповідних змін як до матеріальних, так і до процесуальних нормативних актів, суд вважає, що Закон № 4292-ІХ є спеціальним законом, який має перевагу над загальним («Lexspecialisderogatgenerali»)
Відповіднодо ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаютьсядокументи, щопідтверджуютьсплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, абодокументи, щопідтверджуютьпідставизвільненнявідсплати судового зборувідповідно до закону.
У разіподання органом державноївлади, органом місцевогосамоврядуванняабо прокурором позовної заяви про витребуваннянерухомого майна віддобросовісногонабувача на користьдержавичитериторіальноїгромади до позову додаютьсядокументи, щопідтверджуютьвнесення на депозитнийрахунок суду грошовихкоштів у розмірівартостіспірного майна, оцінка (експертно-грошоваоцінказемельноїділянки) якогоздійсненав порядку, визначеному законом, чинна на дату поданняпозовної заяви.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляєухвалу про залишення позову без розгляду,якщопровадження у справівідкрито за заявою, поданою без додержаннявимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не булосплаченосудовийзбір і позивач не усунувцихнедоліків у встановлений судом строк.
За таких обставин, суд визнає, що прокурор не усунув, визначених судомнедоліків позовної заяви у строк, встановлений судом,отже провадження у справі є таким, що відкрито за заявою, поданою без додержаннявимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу ( зокрема, вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України), а позовна заява підлягає залишенню без розглядуна підставіп. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 177 ч. 4, 257 ч. 1 п. 8, 353 ч. 1 п. 16 Цивільного процесуального кодексу України,-
1. Позовну заяву першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Калинопільської селищної ради, ОСОБА_1 , фермерського господарства «Агро-Вікторія Катеринопіль», Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою- залишити без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 352-354Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя О.І. Баранов