Справа № 570/2602/25
Номер провадження 1-кс/570/270/2025
05 червня 2025 року м.Рівне
Слідча суддя Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , подану в порядку ст. 303 КПК України, на постанову старшого дізнавача СД ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 від 14.04.2025, про закриття кримінального провадження №12025186180000014,-
встановила:
03.06.2025 до слідчої судді звернувся ОСОБА_2 із вказаною скаргою, у якій просить скасувати постанову старшого дізнавача СД ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження від 14.04.2025, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025186180000014, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
На обґрунтування скарги скаржник зазначив, що вважає постанову старшого дізнавача СД ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 незаконною, винесеною за неповноти досудового розслідування, невідповідності висновків дізнавача викладених у постанові фактичним обставинам кримінального провадження, а також за істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Слідча суддя, вивчивши скаргу, приходить до висновку про наявність підстав до повернення скарги, виходячи з наступного.
Зі скарги ОСОБА_2 вбачається, що 14.04.2025 року ст.дізнавачем ОСОБА_3 винесено постанову про закриття кримінального провадження за №12025186180000014, за неповноти досудового розслідування, невідповідності висновків дізнавача викладених у постанові фактичним обставинам кримінального провадження, а також за істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Звертаючись 03.06.2025 до слідчої судді, ОСОБА_2 вказав, що про дану постанову йому стало відомо 26.05.2025.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Слід наголосити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, прогнозованості закону, а також стимулює учасників кримінального процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та використання своїх прав.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Тобто, виходячи з положень ст.ст. 22, 26 КПК України, на особу, яка подає скаргу покладається обов'язок доведення перед слідчим суддею факту того, що скаргу подала особа, яка має на це право; скарга підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана у встановлений строк та на дію чи бездіяльність, що підлягають оскарженню до слідчого судді.
Однак, скаржником до суду не надано копії оскаржуваної постанови від 14.04.2025, яку просить скасувати, що позбавляє слідчу суддю встановити дотримання процесуальних вимог на подання скарги.
В скарзі скаржник покликається на підставу закриття кримінального провадження та на мотивувальну частину постанови про закриття кримінального провадження від 14.04.2025.
Наведене дає підстави вважати, що в розпорядженні скаржника наявна постанова про закриття кримінального провадження від 14.04.2025, проте до матеріалів скарги не долучено ані оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження від 14.04.2025, ані будь-яких доказів дати її отримання, що позбавляє слідчу суддю всебічно та повно перевірити дотримання строків оскарження даної постанови.
Слід зазначити, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України, покладає обов'язок на особу, яка її подала, порушити питання про поновлення цього строку.
Слідча суддя звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, разом з тим будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відповідно до ч.3 ст.304 КПК України, скарга повертається, якщо:
1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За таких обставин слідчою суддею встановлено, що скарга підлягає поверненню скаржнику на підставі вимог ч. 2 ст. 304 КПК України, оскільки скарга подана, з пропуском строку оскарження та не відповідає вимогам КПК України.
Слідча суддя роз'яснює скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права на повторне звернення в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, слідча суддя, -
постановила:
Скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого дізнавача СД ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 від 14.04.2025, про закриття кримінального провадження №12025186180000014 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права на повторне звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Оскільки ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка може її оскаржити, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідча суддя ОСОБА_1