Справа № 450/672/25 Провадження № 3/450/659/25
15 квітня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
01.03.2025 року близько 23:30 год., гр. ОСОБА_1 , ухилилася від покладених на неї ст. 150 СК України батьківських обов'язків, по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме дитина перебувала у нічний час доби без нагляду батьків, де вживала алкоголь та в останньої виник конфлікт із гр. ОСОБА_3 , внаслідок чого вона висловлювалась в її бік нецензурною лайкою.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання. Клопотань до суду не скеровувала.
При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 статтею 184 КУпАП.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вина правопорушниці ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 020163 від 07.02.2025 року; рапортом ЄО № 1581 від 03.02.2025 року, № 1636 від 04.02.2025 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.02.2025 року ОСОБА_3 ; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 03.02.2025 року ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 03.02.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.02.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 07.02.2025 року; копіями скріншотів переписки із соц-мережі «INSTAGRAM»; консультаційними висновками спеціаліста від 03.02.2025 року; рапортом від 10.02.2025 року.
Проаналізувавши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушниці, приходжу до висновку, що на правопорушника ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850, 00 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605, 60 грн. судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяІ. І. Мельничук