Справа № 526/1274/25
Провадження № 1-кс/526/200/2025
05 червня 2025 року м. Гадяч
слідча суддя Гадяцького районного суду ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гадяч клопотання слідчого СВ ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175560000049 від 12.04.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ромодан, Миргородського району, Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одружений, зареєстрований в АДРЕСА_1 та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , працює помічником машиніста у ВП «Локомотивне депо Ромни» регіональної філії «Південна залізниця», раніше судимий 19.11.2024 Миргородським міськрайонним судом по ст.309 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, ст.75 КК України встановлено іспитовий строк 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
05 червня 2025 року до Гадяцького районного суду звернувся слідчий СВ ВП №1 Миргородського РВП в Полтавській області ОСОБА_4 з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання на час досудового слідства, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, вказуючи, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, 1.04.2025 близько 18 год. ОСОБА_5 , який раніше судимий за незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, з метою незаконного придбання психотропних речовин, для їх подальшого особистого використання, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ходив по місту Гадяч Миргородського району Полтавської області, де відшукав по вулиці Першотравнева особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою не менше 0,606 г, яку таким чином незаконно придбав та зберігав при собі для власних потреб, без мети збуту.
11.04.2025 близько 21 год. 20 хв. на вул. Першотравневій, міста Гадяч, Миргородського району, Полтавської області у ОСОБА_5 працівниками поліції було виявлено та вилучено кристалічну речовину білого кольору, яка згідно висновку експертизи № СЕ-19/117-25/8517-НЗПРАП від 15.04.2025 є особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, обіг якої заборонено, масою 0,606г.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразилися у незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, вчинені повторно, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 на початку травня 2025 року, перебуваючи в м. Миргород, Полтавської області знайшов небезпечну психотропну речовину PVP масою не менше 0,337 г, яку залишив собі для подальшого вживання, а отже незаконно її придбав. Після чого він діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зберігав дану психотропну речовину для власних потреб, без мети збуту, яку для подальшого особистого використання, привіз в м. Гадяч, Миргородського району, Полтавської області, де продовжив зберігання її за місцем свого проживання.
13.05.2025 на підставі ухвали слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області у домогосподарстві за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено обшук, в ході якого працівники поліції виявили та вилучили пристрої за допомогою яких останній вживав частину психотропної речовини та на якій було виявлено нашарування PVP і решту психотропної речовини, яку він не встиг вжити.
Згідно висновку експертизи №СЕ-19/117-25/10887-НЗПРАП від 15.05.2025 надана на дослідження речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною PVP, обіг якої заборонено, масою 0,337г.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/117-25/11057-НЗПРАП від 23.05.2025 встановлено, що на 18 скляних предметах, 2 полімерних трубках виявлено PVP, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено та загальна маса PVP становить 0,003г.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/117-25/11056-НЗПРАП від 26.05.2025 встановлено, що на 6 скляних предметах, 20 полімерних трубках, 2 полімерних кришках виявлено PVP, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено та загальна маса PVP становить 0,012г.
Загальна маса виявленої та вилученої у ОСОБА_5 небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, становить 0,352 г.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 309 КК України.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні злочинів підтверджується наступними доказами:
?Протоколом огляду та вилучення психотропної речовини;
?протоколом обшуку;
?показаннями свідків;
?повідомленнями про підозру ОСОБА_5 ;
?показаннями підозрюваного ОСОБА_5 ;
та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
30.05.2025 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні вищевказаних злочинів.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю.
Під час досудового розслідування встановлено ризики, що вказують на необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 є запобігання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, визначених п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, згідно доказів, що характеризують особу ОСОБА_5 , встановлено, що:
1) існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 вчинив злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 2 до 5 років. ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом психотропних речовин, та після цього він на шлях виправлення не став і продовжив свою злочинну діяльність та повторно вчинив аналогічні злочини. ОСОБА_5 зареєстрований в селищі Ромодан, Миргородського району, а фактично проживає на квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Також, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що буде позбавлений волі на тривалий час за вчинення повторних злочинів, може вільно скористатися введеним на території України воєнним станом і покинути територію України та виїхати на територію рф, що в подальшому унеможливить його виклики та прибуття до слідчого та/або суду, а своєчасна неявка підозрюваної для проведення процесуальних дій може істотно перешкодити виконанню процесуальних рішень по провадженню.
2) існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_5 19.11.2024 Миргородським міськрайонним судом засуджений по ст.309 ч.1 КК України (злочин, пов'язаний з незаконним обігом психотропних речовин) до 1 року обмеження волі, відповідно до ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік та після цього він на шлях виправлення не став і продовжив свою злочинну діяльність, повторно вчинивши аналогічні злочини. Вищевказане дає підстави вважати, що ОСОБА_5 і в подальшому на шлях виправлення не стане та вчинить кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом психотропних речовин.
Вказані обставини прямо вказують на необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, в тому числі з метою забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з урахуванням ризиків визначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, підтвердив свою причетність до вчинення злочину та повідомив, що співпрацює зі слідством.
Слідча суддя, перевіривши матеріали клопотання та заслухавши думку прокурора, доводи слідчого та підозрюваного, приходить до наступних висновків.
Відомості про дані події внесені до ЄРДР 12.04.2025 за № 12025175560000049.
30.05.2025 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою статті 177 КПК України також передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 статті 179 КПК України - особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього кодексу.
Слідчою суддею встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор, а підозрюваний може здійснити спроби переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду або ж вчинити інше кримінальне правопорушення.
Надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений ст.177 КПК України переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення під час іспитового строку та вчинити інше кримінальне правопорушення, бо він раніше судимий за аналогічний злочин.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваному переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, він може вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини,право людини на свободу є основоположним, але неабсолютним тому може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, слідча суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
На цьому етапі кримінального провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, остаточної правовій кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення тощо.
Переконання про необхідність застосування цього запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення (вчинений злочин є тяжким) і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у кримінальному правопорушенні, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином і за яке передбачено покарання до 3 років позбавлення волі.
При цьому враховую, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, постійне законне джерело доходів, оскільки офіційно працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно.
Прокурором та слідчим у судовому засіданні доведено наявність ризиків, які дають підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, тому з метою забезпечення виконання процесуальних рішень ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який буде належним та пропорційним для нього на даній стадії досудового розслідування і є достатнім заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати покладені на нього судом обов'язки.
Керуючись ст. 176-179, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175560000049 від 12.04.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покласти строком на 2 (два) місяціна підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- з'являтись на виклики до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;
-не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб.
Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення, а підозрюваному з часу отримання її копії.
Слідча суддя: ОСОБА_1