Справа №: 398/8558/13-ц
провадження №: 6/398/66/25
Іменем України
"06" червня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Авраменка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,
розглянувши подання державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Миронюк Ю.І., стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , про оголошення розшуку боржника,
Державний виконавець Олександрійського ВДВС Миронюк Ю.І. звернулася в суд з поданням про розшук боржника ОСОБА_2 . Подання обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні Олександрійського ВДВС знаходиться виконавче провадження №40973538 за виконавчим листом №398/8558/13 від 14.11.2013 року, виданим Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 жовтня 2013 року і до повноліття дитини. Боржник ухиляється від сплати аліментів, наслідок чого виникла заборгованість станом на 01.05.2025 року в розмірі 224 234,50 грн. Згідно з довідкою Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Боржник за адресою, вказаною у виконавчому листі, не проживає, місце його перебування невідоме, злісно ухиляється від сплати боргу по аліментним платежам. Вжитих примусових заходів щодо стягнення боргу по аліментним платежам з ОСОБА_2 недостатньо для примусового виконання рішення суду. Тому просить оголосити розшук боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що в Олександрійському ВДВС знаходиться виконавче провадження №40973538 з примусового виконання виконавчого листа №398/8558/13 від 14.11.2013 року, виданого Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 жовтня 2013 року і до повноліття ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.
Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, державний виконавець має вжити заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи.
Суд звертає увагу, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні статті 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Верховий Суд у постанові від 22.04.2021 у справі №905/2488/15 встановив, що висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника та його майна може бути обґрунтований лише тоді, коли виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
28.11.2013 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Під час примусового виконання рішення державним виконавцем проведено перевірку майнового стану боржника, в ході якої встановлено, що за ОСОБА_2 не зареєстровано будь-яке нерухоме майно, відомості про джерела отримання доходів відносно ОСОБА_2 відсутні, так само як відсутні відомості відносно боржника як особи, яка працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи боржника та про отримання ним пенсії.
Згідно з інформацією, наданою Управлінням дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 02.05.2025 року за №2612/168/16, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до рапорту дільничого офіцера поліції від листопада 2024 року, він неодноразово відвідував адресу за місцем проживання боржника: АДРЕСА_1 , однак двері не були відчинені. З акту державного виконавця від 16.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 за зареєстрованою адресою не проживає та місце проживання його невідоме.
В той же час, 31.03.2025 року державним виконавцем здійснювався виклик боржника ОСОБА_2 до державної виконавчої служби на 10 квітня 2025 року, який був направлений за зареєстрованою адресою проживання боржника, та відповідно до трекінгу №0601130527454 вручено одержувачу 19 квітня 2025 року, що також підтверджується зворотнім поштовим повідомленням про вручення.
Тобто, за зареєстрованою адресою місця проживання боржник отримує поштову кореспонденцію, що ставить під обґрунтовані сумніви дійсність інформації, викладеної в рапорті дільничого офіцера та державного виконавця про відсутність боржника за адресою місця проживання.
При цьому, виклик до державної виконавчої служби на 10 квітня 2025 року боржник отримав лише 19 квітня 2025 року, що унеможливлює його явку на зазначену у виклику дату.
Доказів направлення боржнику інших викликів до виконавчої служби, державним виконавцем не надано, так само як і в матеріалах подання відсутні докази направлення та вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Аналіз вказаних положень дозволяє зробити висновок про можливість застосування розшуку до боржника лише в разі його належного повідомлення про початок примусового виконання, необхідність його явки до виконавчої служби та ухилення належним чином повідомленого боржника від такої явки.
Крім того, суду не надано достовірних доказів на підтвердження того, що державний виконавець вжив усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняв виконавчі дії щодо встановлення місце знаходження боржника, зокрема, шляхом звернення до органів Національної поліції щодо витребування інформації про те, чи перебуває ОСОБА_2 на обліку в органах поліції, чи не оголошувався він у розшук, а також відомостей з приводу перебування його в місцях позбавлення волі; до відповідних органів ДРАЦС щодо вчинення актових записів про смерть або інформації щодо внесення змін у будь-які актові записи боржника (одруження, зміна прізвища, тощо), витребування інших відомостей щодо встановлення місцезнаходження боржника, зокрема інформації в закладах охорони здоров'я, кримінально-виконавчих установах, що має значення для вирішення питання про оголошення у розшук боржника.
Державним виконавцем не надано доказів вчинення дій, передбачених ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, винесення вмотивованих постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.
Водночас, державний виконавець здійснював заходи щодо встановлення майна боржника, однак такі заходи не мають правового значення для вирішення питання розшуку самого боржника як фізичної особи, оскільки розшук боржника та його майно це різні поняття. Розшук майна боржника врегульовано ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», а розшук боржника - ч. 1 ст. 36 цього Закону.
Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність оголошення у розшук боржника.
Системний аналіз норм національного законодавства та міжнародного права, дає підстави зробити висновок, що розшук боржника, як обмеження конституційного та конвенційного права особи на приватне життя, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Тобто, звернення виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що обґрунтовують наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника та безрезультатність виконавчих дій по виявленню місця знаходження боржника.
Всупереч зазначеному, з матеріалів подання не вбачається підтвердження того, що державний виконавець надсилав боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження та інші документи виконавчого провадження за адресою зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_2 , здійснював перевірку фактичного проживання боржника за зареєстрованою адресою, а отже державним виконавцем не вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на виконання рішення суду та на встановлення місцезнаходження боржника.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання про розшук боржника ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 260, 438 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Миронюк Ю.І., стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , про оголошення розшуку боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Авраменко