Справа № 523/9437/25
Номер провадження 3/523/2795/25
"30" травня 2025 р.суддя Пересипського районного суду міста Одеси Позняк В.С., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, не одруженого, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
11.05.2025 року о 01.00 годині, відповідно до протоколу, водій ОСОБА_1 по вул. Балківська, 32а в м. Одесі, керував автомобілем ВАЗ 21013 д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у стані алкогольного сп'яніння та згідно тестування на стан алкоголю у крові за допомогою приладу Alcotest марки «Drager7510» перебував у стані алкогольного сп'яніння (2,41‰), тим самим порушив вимоги п. 2.9 (а) «Правил дорожнього руху".
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ст.130 ч.1 КУпАП.
Під час судового засідання водій ОСОБА_1 з вказаним правопорушенням не погодився, пояснивши, що у вказаний в протоколі день та час він не керував транспортним засобом, від проходження на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, так як дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, та за кермо автомобіля не сідав, а знаходився біля транспортного засобу ВАЗ 21013 д.н. НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що його транспортний засіб покотився та вдарив автомобіль RENAULT KANGOO, д/н НОМЕР_2 , після чого було викликано патрульних поліцейських, для складення протоколу про дорожньо транспортну пригоду. На неодноразові запитання патрульного поліцейського, чітко пояснив, що він не був за кермом автомобіля, автомобіль знаходився на стоянці біля дому, перед цим вдень він намагався його відремонтувати, однак забув поставити на ручний тормоз, та через деякий час автомобіль самовільно покотився назад, та вдарив інший автомобіль, який знаходився поруч. Враховуючи викладене, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, вказуючи, на те, що не керував автомобілем і не здійснював жодних дій, які б могли свідчити про керування транспортним засобом. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , судом було досліджено матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме:
-протокол серії ЕПР1 №326736 від 11.05.2025 року (а.с.1)
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5,6)
-відеозапис долучений до протоколу ( а.с.7)
При досліджені в судовому засіданні відеозапису з боді камери №286187 встановлено що ні моменту зупинки транспортного засобу марки ВАЗ 21013 д.н. НОМЕР_1 по вул. Балківська, 32а в м. Одесі, під керуванням ОСОБА_1 , ні руху транспортного засобу, не перебування за кермом останнього не зафіксовано. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 також заперечував факт керування ним автомобілем ВАЗ 21013 д.н. НОМЕР_1 .
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечливим доказом, а обставини викладені в ньому не знайшли свого підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неналежними та викликають сумніви.
Відповідно до пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. №1395 зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 встановлено, що підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
При цьому суд враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений “Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п. 5. розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. На думку суду, метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Також слід вказати, що п.3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100, встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Статею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин оправи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З об'єктивної сторони склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності передбаченою ст. 130 ч.1 КУпАП, є зафіксоване у встановлений законом спосіб, керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і є підставою складання відносно нього протоколу за адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та притягнення до адміністративної діяльності.
При цьому, відповідно до п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв. незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 року зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух. зворушення з місця та як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Обов'язок щодо доведення вказаних обставин покладається на працівників поліції, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебирає на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно наявність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП ґрунтується лише на протоколі про адміністративне правопорушення, який в свою чергу не узгоджується з матеріалами справи та які повністю протирічать поясненнями ОСОБА_1 наданими суду та не утворюють тієї достатньої сукупності фактів, що б без заперечливо свідчила про наявність в діях особи складу інкримінованого правопорушення та не залишала жодного розумного сумніву в цьому.
При оцінювані зібраних за справою доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи недостатньо доказів, які встановлюють наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та провину ОСОБА_1 у його вчиненні.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, дослідивши надані матеріали, враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме суперечливий характер інформації, котра міститься в матеріалах справи, неузгодженість наданих доказів між собою, відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений в протоколі період, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, та як результат позбавлення суду можливості відтворити в повному обсязі події зазначені в протоколі для вирішення питання щодо доведеності наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачено ст. 130 ч.1 КУпАП, а також враховуючи положення ст.62 Конституції України про тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 130 ч.1, 213, 247,251, 283, 284 ч.1 КУпАП, -
Адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 ч.1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.С. Позняк