Справа № 465/695/25 Головуючий у 1 інстанції: Коліщук З. М.
Провадження № 33/811/640/25 Доповідач: Белена А. В.
28 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року
Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП, та на нього накладено адміністративне у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 /триста сорок/ грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605грн 60 коп. судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 23.01.2025 о 08:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї невістки ОСОБА_2 психологічне та фізичне насильство, а саме: ображав її, погрожував, принижував, штовхав, чим завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю, тобто своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На постанову судді Акуліч В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову судді щодо нього скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає, що розгляд справи відбувся без його участі, а копрію постанови він одержав лише 14.04.2025.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що постанова судді підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм процесуального права.
Звертає увагу, що судом не допитано жодних свідків та будь-які докази, згідно з ст. 251 КУпАП, судом не досліджувалися.
Вважає, що судом не обґрунтовано, які саме його дії та поведінка вказують на те, що у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а зазначено лише загальні формулювання та посилання на практику ВС та ЄСПЛ, без будь-якої прив'язки до фактичних обставин справи.
Стверджує, що у постанові зазначена неправдива інформація, а він ОСОБА_2 жодним чином не ображав.
Окрім цього, ОСОБА_1 звертає увагу, що оскільки він є інвалідом другої групи, тому звільнений від сплати судового збору, на що суд першої інстанції не звернув уваги.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги. Водночас повідомив, що він примирився з невісткою та сплатив основну суму штрафу. Однак не погоджується з тим, що має сплачувати судовий збір, оскільки він є інвалідом другої групи.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вказані вимоги суддею першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого натає адміністративна відповідальність.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок судді підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким судом була надана належна оцінка, зокрема: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 23 січня 2025 року серії АА № 343217, згідно з яким ОСОБА_1 , за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив щодо своєї невістки ОСОБА_2 психологічне та фізичне домашнє насильство, а саме: ображав її, принижував, погрожував, штовхав, чим завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю.
Підставою для складання вказаного протоколу стала заява ОСОБА_2 від 23.01.2025, згідно з якою остання просила вжити заходів щодо її свекра ОСОБА_1 , який, коли вона приїхала на АДРЕСА_1 , за місцем проживання її чоловіка, почав її ображати, обзивати. А коли вона відходила, він її штовхнув, від чого вона впала та у неї почався приступ астми.
Викладене у заяві також підтверджується формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства та терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА №432969 від 23.01.2025.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, взаємоузгоджуються між собою, у зв'язку з чим твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є необґрунтованими.
Достовірність даних, викладених в протоколі та правдивість показань, перевірені в судовому засіданні, а тому суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, і відповідає особі правопорушника.
З врахуванням вищевикладеного, на переконання апеляційного суду, постанова районного суду є законною та обґрунтованою, відтак підстави для її скасування та закриття провадження по справі відсутні.
Разом з тим апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги про те, що суддею безпідставно стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Так відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки ОСОБА_1 відповідно до довідки до акта МСЕК серії 12ААА № 352003 є інвалідом другої групи загального захворювання безтерміново, останній підлягав звільненню від сплати судового збору.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити частково, постанову судді щодо ОСОБА_1 змінити, звільнивши останнього. від сплати судового збору.
У решті постанову судді слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП змінити, виключивши з мотивувальної та резолютивної частини вказівку про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Віднести судовий збір на рахунок держави.
У решті постанову судді залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА