05 червня 2025 року
м. Київ
справа №640/21716/19
адміністративне провадження №К/990/22363/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №640/21716/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києві звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ № 1190ц від 22.10.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та з органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді керівника підрозділу (управління) Офісу Генерального прокурора;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора № 1190ц від 22.10.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та з органів прокуратури.
Поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України з 24.10.2019.
Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.10.2019 по 25.03.2024 у розмірі 2 726 409 грн 93 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України з 24.10.2019.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 51165 грн 87 коп.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 24.05.2025 Офіс Генерального прокурора через систему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/21716/19 є посилання у касаційній скарзі на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, скаржник зазначає, що судами неправильно застосовано підпункт 1 пункту 19 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ (далі - Закон №113-ІХ), пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ) у взаємозв'язку із пунктом 10 розділу ІІ Закону №113-ІХ, пунктами 9, 10 Порядку проходження атестації прокурорами, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 (далі - Порядок №221), в частині наявності підстав для звільнення з посади прокурора у разі подання ним заяви, яка не містить у собі відомості, визначені пунктом 10 розділу ІІ Закону №113-ІХ та пунктом 9 розділу І Порядку №221. Суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, в оскаржуваній постанові застосував вказані норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №640/21878/19, від 05.05.2022 у справі №260/1670/19, від 26.05.2022 у справі №420/6641/19, від 18.08.2022 у справі №640/22930/19, від 28.04.2023 у справі №640/23373/19.
Також скаржником указано на відсутність висновку щодо застосування норм підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ Закону №113-ІХ, пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VІІ у взаємозв'язку з пунктом 5 частини першої статті 15, пунктом 4 частини першої, абзацом 1 частини четвертої статті 39 Закону №1697-VІІ щодо правовідносин, які виникли у зв'язку зі звільненням на підставі підпункту 1 пункту 19 розділу ІІ Закону №113-ІХ, пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VІІ, прокурора, який займав адміністративну посаду, передбачену пунктом 5 частини першої статті 15 Закону №1697-VІІ, на яку його призначено відповідно до порядку визначеного пунктом 4 частини першої, абзацом 1 частини четвертої 39 Закону №1697-VІІ.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Також Офіс Генерального прокурора подав заяву про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №640/21716/19 в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення їх касаційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої та третьої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне встановити учасникам строк для подання заперечень щодо заяви про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №640/21716/19 в частині стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення їх касаційного перегляду.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, Суд
Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №640/21716/19.
Витребувати з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи №640/21716/19.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та заперечень щодо заяви про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, та роз'яснити, що до відзиву та заперечень додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду