05 червня 2025 року
м. Київ
справа №140/14566/24
адміністративне провадження № К/990/23296/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів - Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року, додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі № 140/14566/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» до Державної податкової служби України, треті особи: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати наказ ДПС України від 22 жовтня 2024 № 753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» в частині закріплення ТОВ «Агро Фонд» за Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (в додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік із закріпленням за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків»);
- зобов'язати внести зміни до наказу від 22 жовтня 2024 № 753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» шляхом заміни Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (в додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік із закріпленням за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків»).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року позов задоволено.
10 лютого 2025 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової служби України.
Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро фонд» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року та додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року залишено без змін.
25 квітня 2025 року позивач подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань апелянтів понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи № 140/14566/24 задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 1000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, надану на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 1000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, надану на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 1000 грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, надану на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погодившись з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року, додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, постановами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року та додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 цього Кодексу.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, прийнята за результатами його апеляційного перегляду, та додаткова постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, з моменту їх ухвалення стали невід'ємною частиною основного судового рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження на ці судові рішення також слід відмовити.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного вбачається, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року, додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі № 140/14566/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Фонд» до Державної податкової служби України, треті особи: Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко