Справа 522/9026/25
Провадження 1-кп/522/2514/25
05 червня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
заставодавця - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 02.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163510000001, стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підзахаричі, Путильського району, Чернівецької області, українця за національністю, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця, який на момент вчинення злочину займав посаду стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного взводу 1 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, у військовому званні «солдата», який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 03.10.2023 Приморським районним судом міста Одеси за ч. 1 ст. 186 КК України до штрафу у розмірі 34000 гривень;
- 16.02.2024 Приморським районним судом міста Одеси за ч.ч. 1, 4 ст. 358, ст. 70 КК України до штрафу розміром 35360 гривень;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України та Верховного головнокомандувача від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05 голин 30 хвилин 24.02.2022строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжений та діючий на теперішній час.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи на посаді стрільця-зенітника 2 зенітного ракетного взводу 1 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону, військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, за який його засуджено вироком Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2023 (справа 522/9589/21), 01 січня 2025 року, приблизно об 08 год. 30 хв., в умовах воєнного стану, переслідуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, прибув до житлового комплексу за адресою: м. Одеса, провулок Тополевий, буд. 1А, побачивши на паркувальному майданчику велосипед марки Pride, моделі Marvel 9.3, 2021 року випуску, та діючи з корисливих мотивів, умисно, повторно, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для оточуючих, за допомогою заздалегідь заготовленого ключа відкрив замок, яким вищевказаний велосипед був зафіксований, та таємно викрав велосипед марки Pride, моделі Marvel 9.3, 2021 року випуску, що належить на підставі права приватної власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав потерпілій матеріальний збиток на суму 16 166 гривень 67 копійок.
Отже, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати його виним та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, на підставі статті 71 КПК України до зазначеного покарання приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, які виконувати окремо. У зв'язку з невиконанням обвинуваченим покладених ухвалою слідчого судді обов'язків при застосуванні запобіжного заходу, внесену заставу звернути в дохід держави. Стягнути з обвинуваченого судові витрати на проведення експертизи. Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_11 будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила. Водночас до суду подала заяву про розгляд справи без її участі, де зазначила про обрання покарання обвинуваченому на розсуд суду. Суд, враховуючи думки сторін кримінального провадження, які не наполягали на обов'язковій участі потерпілої в судовому розгляді, вважав за можливе провести судовий розгляд без участі потерпілої ОСОБА_11 .
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_9 , в судовому засіданні зауважила на щире каяття та активне сприяння обвинуваченого в розкритті злочину, повне визнання вини, просила врахувати характеризуючі дані, що він є військовослужбовцем, учасником бойових дій, нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України», має контузії, які медичними документами не зафіксовані, має цивільну дружину, у якої на утриманні троє неповнолітніх дітей, та призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання. Враховуючи, що обвинувачений не переховувався від органів досудового розслідування, заставу повернути.
Заставодавець ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила суду, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. ОСОБА_8 є цивільним чоловіком. 12.02.2025 року вона внесла заставу відповідно до ухвали слідчого судді в розмірі 60560 грн 00 коп., кошти були зібрані членами родини. Їй було роз'яснено обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та наслідки невиконання обов'язків, покладених судом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і обвинувачений їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що 01 січня 2025 року він зайшов на територію житлового комплексу, де на паркувальному майданчику для велосипедів, побачив велосипед темного кольору. Відкрив замок, викотив велосипед за межі житлового комплексу, сів на нього та поїхав, в подальшому здав в ломбард. Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, йому були відомі наслідки невиконання обов'язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави. Виклики до слідчого не отримував. Штраф, призначений вироком Приморського районного суду м. Одеси не сплачений оскільки служив, не мав коштів.
Показання обвинуваченого послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, які ним не оспорювались, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження (надані показання обвинуваченим), за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_8 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_8 та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, та письмових доказів щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує кількість, обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України поняття «особа винного».
Відповідно до ст.ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути пропорційне характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно досліджених характеризуючи даних, обвинувачений ОСОБА_8 раніше судимий, в тому числі за вчинення корисного злочину, неодружений, військовослужбовець, учасник бойових дій, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке має бути призначене обвинуваченому ОСОБА_8 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, суд враховує обставини, які згідно з ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, а саме: щире каяття.
Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_8 покарання відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.
Беручи до уваги наведене, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України і призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, оскільки під час судового розгляду не встановлено наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_8 .
Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більше від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у вигляді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень чи за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, за яке він засуджується цим вироком, не відбувши покарання, призначене вироком Приморського районного суду міста Одеси від 16.02.2024 за ч.ч. 1, 4 ст. 358, ст. 70 КК України у вигляді штрафу у розмірі 2080 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 35360, 00 гривень, то при призначенні остаточного покарання необхідно застосувати вимоги ст. 71, 72 КК України.
Остаточно визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_8 шляхом повного приєднання до покарання визначеного за цим вироком у виді позбавлення волі строком на 5 років невідбутого покарання за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 16.02.2024 за ч.ч. 1, 4 ст. 358, ст. 70 КК України у вигляді штрафу у розмірі 2080 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 35360, 00 гривень, які виконувати самостійно.
Призначення ОСОБА_8 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, бо призначення покарання є дискрецією суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 60560,00 грн, яку було внесено на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області 12.02.2025, та підозрюваного звільнено з-під варти. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.03.2025 дозволено затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою приводу в судове засідання для участі у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, та 17.04.2025 ОСОБА_8 затримано. Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18.04.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_8 змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.04.2025, який продовжено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.04.2025 до 26.06.2025 року.
Підстав для зміни або скасування застосованого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили - суд не вбачає, з метою уникнення ризиків щодо ухилення ОСОБА_8 від виконання вироку суду.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набрання вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України, особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі за період тримання під вартою з 03.02.2025 року до 12.02.2025 року та з 17.04.2025 року по день набрання вироком законної сили.
В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 03.02.2025 року відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави у розмірі 60 560 гривень.
Відповідно до повідомлення Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» №5/6-2914 від 12.02.2025 року, ОСОБА_8 був звільнений з-під варти після внесення застави у сумі 60 560 гривень.
При цьому, будучи звільненим з-під варти під заставу, ОСОБА_8 не з'являвся на виклики слідчого на 01.03.2025 року, 03.03.2025 року та 07.03.2025 року. 01.03.2025 року, 03.03.2025 року та 07.03.2025 року, був відсутній за місцем проживання та його місце перебування було невідомо, у зв'язку з чим, за клопотанням слідчого, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 18.04.2025 року відносно ОСОБА_8 змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вищенаведене є свідченням того, що за час дії запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_8 порушив умови запобіжного заходу, тобто порушив покладені на нього процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно абз.3 ч.4 ст.202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава, суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.
На підставі наведеного, враховуючи, що ОСОБА_8 порушив покладені на нього обов'язки за запобіжним заходом у вигляді застави, суд вважає за необхідне звернути заставу у дохід держави, шляхом зарахування суми 60 560,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України з використанням в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В порядку ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 378,64 гривні (триста сімдесят вісім гривень 64 копійки).
Речові докази:
- касовий чек відповідно до якого 16.01.2025 ОСОБА_11 викупила належний їй велосипед PRIDE MARVEL, чорного кольору, та велосипед PRIDE MARVEL чорного кольору, який попередньо був викрадений у ОСОБА_11 , 01.01.2025 та який вона 16.01.2025 викупила в ломбарді за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 5 - залишити у власника ОСОБА_11
- велосипедний замок та ключ, які поміщені до сейф пакету НПУ FPS6009004, та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів, - знищити.
- касовий чек і договір між ломбардом та ОСОБА_12 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
- компакт-диск на якому містяться відеозаписи з камер спостереження, які знаходяться на території ЖК розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Тополевий, буд. 1-А - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
- компакт-диски на яких містяться відеозаписи з камер спостереження, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 76, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 71, 72 КК України, призначаючи покарання за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання визначеного за цим вироком у виді позбавлення волі строком на 5 років невідбутого покарання за вироком Приморського районного суду міста Одеси від 16.02.2024 у вигляді штрафу у розмірі 2080 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 35360, 00 гривень, остаточно визначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та покарання у виді штрафу у розмірі 2080 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 35360 (тридцять п'ять тисяч триста шістдесят), 00 гривень, які виконувати самостійно.
Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з дня набуття вироком законної сили.
Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув'язнення ОСОБА_8 з 03.02.2025 року до 12.02.2025 року та з 17.04.2025 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком суду законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Речові докази:
- касовий чек відповідно до якого 16.01.2025 ОСОБА_11 викупила належний їй велосипед PRIDE MARVEL, чорного кольору, та велосипед PRIDE MARVEL чорного кольору, який попередньо був викрадений у ОСОБА_11 , 01.01.2025 та який вона 16.01.2025 викупила в ломбарді за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 5 - залишити у власника ОСОБА_11
- велосипедний замок та ключ, які поміщені до сейф пакету НПУ FPS6009004, та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів, - знищити.
- касовий чек і договір між ломбардом та ОСОБА_12 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
- компакт-диск на якому містяться відеозаписи з камер спостереження, які знаходяться на території ЖК, розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Тополевий, буд. 1-А - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
- компакт-диски на яких містяться відеозаписи з камер спостереження, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 76, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 378,64 гривні (триста сімдесят вісім гривень 64 копійки).
Заставу, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Одеській області області у розмірі 60 560, 00 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звернути в дохід держави, зарахувавши вказану суму до спеціального фонду Державного бюджету України з використанням в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з моменту його проголошення через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду
Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1