П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26727/24
Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В.,
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого судді - Шевчук О.А.
суддів - Бойка А.В., Федусика А.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС в Одеській області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність, яка виразилась у невиплаті за період з 01.01.2016 по 10.08.2017 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити за період з 01.01.2016 по 10.08.2017 індексацію грошового забезпечення включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ та Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44), з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що під час проходження служби відповідач не в повному обсязі нараховував та виплачував грошове забезпечення, зокрема, у спірний період не виплачував індексацію грошового забезпечення, попри те, що це прямо передбачено Законом №1282-ХІІ.
Заявляючи вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати поточної індексації у спірний період, позивач посилається на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її виплата є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Стосовно вимог про обов'язок відповідача нарахувати та виплатити поточну індексацію за період з 01.01.2016 по 10.08.2017 позивач просить врахувати, що місяцем обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) у цей період має бути січень 2008 року, оскільки на законодавчому рівні, посадові оклади військовослужбовців були підвищені з 01.01.2008 та до 01.03.2018 підвищення не відбувалося.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року позов ОСОБА_2 - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС в Одеській області, яка виразилась у не виплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 10.08.2017 індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ та Порядку № 1078, із визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Зобов'язано відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.08.2017 в повному обсязі із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд стягнув з ГУ ПФУ в Одеській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДСНС в Одеській області надало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність, оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 10.08.2017 не здійснювалося через неналежне фінансування з боку Держави на вказані виплати, а нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалося в межах кошторисних призначень.
Також апелянт зауважує, що на осіб рядового і начальницького складу, які перебувають на службі в органах та підрозділах цивільного захисту не розповсюджуються норми КЗпП України, зокрема, щодо обов'язку виплачувати індексацію грошового забезпечення.
Окрім того, на переконання апелянта, відсутні підстави для застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу (базового місяця) для обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації грошового забезпечення.
З огляду на викладене, апелянт вважає, що відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.
Пункт 2 частини 1 статті 263 КАС України визначає, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в ГУ ДСНС в Одеській області на посаді старшого пожежного-рятувальника 22 ДПРЧ м. Чорноморськ ГУ ДСНС в Одеській області.
Згідно, наявної в матеріалах справи довідки про грошове забезпечення старшого пожежного-рятувальника 22 ДПРЧ м. Чорноморськ ГУ ДСНС в Одеській області ОСОБА_2 у спірний період відповідач не нараховував та не виплачував, останньому, індексацію грошового забезпечення, відповідно до положень Закону №1282-ХІІ та Порядку № 1078 (за виключенням червня та липня 2016 року).
Позивач звернувся до ГУ ДСНС в Одеській області із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби.
У відповідь на вказану заяву ГУ ДСНС в Одеській області листом від 10.06.2024 направило на адресу позивача довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення, з якої вбачається, що індексація грошового забезпечення у спірний період не нараховувалася та не виплачувалася (за виключенням червня та липня 2016 року).
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що позивачу у період з 01.01.2016 по 10.08.2017 поточна індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася, а відтак, спираючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, суд дійшов висновку, що така бездіяльність відповідача є протиправною та у цей період відповідач повинен проводити відповідні нарахування та виплати із застосуванням місяця обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) - січень 2008 року.
Суд зауважив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на встановлені положеннями Порядку №1078 правила й умови нарахування індексації, відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірний період.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, в яких апелянт взагалі заперечує порушення прав позивача на виплату індексації грошового забезпечення у спірний період, колегія суддів зазначає таке.
Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Стаття 115 Кодексу цивільного захисту України визначає, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 125 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону № 2017-III виключно законами України визначаються, зокрема, величина порогу індексації грошових доходів громадян. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
До таких об'єктів індексації в силу абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону № 1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Стаття 4 Закону №1282-ХІІ визначає, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Суд першої інстанції встановивши ненарахування та невиплату ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 10.08.2017 поточної індексації, обґрунтовано визнав таку бездіяльність з боку ГУ ДСНС в Одеській області, протиправною, адже відсутність фінансової можливості щодо проведення таких виплат не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Таке твердження знайшло своє відображення в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005), в якому Суд наголосив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Також, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що суперечать Закону №1282-ХІІ посилання апелянта на те, що виплата індексації грошового забезпечення не розповсюджується на осіб рядового і начальницького складу, що перебувають на службі в органах та підрозділах цивільного захисту.
Так, з аналізу положень Закону №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, а тому доводи апелянта про безпідставне задоволення вимог в цій частині колегія суддів вважає недоречними.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги стосовно відсутності підстав для виплати індексації грошового забезпечення у спірний період із застосуванням місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26.01.2022 ухвалив постанову у справі №400/1118/21, в якій висловив правову позицію стосовно правильності визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 27.07.2017 по 28.02.2018.
У цій справі, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Як відзначив Верховний Суд, аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Досліджуючи обставини, в якому місяці відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, суд касаційної інстанції звернувся до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено підвищені схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови, вона набрала чинності з 01.01.2008.
З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Наведена постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.
З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 27.07.2017 по 28.02.2018.
Колегія суддів вважає, що наведене судове рішення ухвалено судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах, адже подібними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, а тому в силу вимог статті 242 КАС України колегія судів враховує таку позицію.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 10.08.2017 із застосуванням місяцем обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
За таких умов, доводи апеляційної скарги щодо безпідставного задоволення позову в цій частині також є необґрунтованими, а висновок суду першої інстанції у відповідній частині, відповідає наведеним вище нормам права та правовому висновку Верховного Суду, викладеному у справі №400/1118/21.
За таких підстав слід констатувати, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя А. Г. Федусик