Справа № 201/3904/25
Провадження № 2/201/2691/2025
30 травня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
в складі: головуючого - судді - Батманової В.В.
за участю секретаря - Горбатенко Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соборного районного суду міста Дніпра в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності,
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 04.04.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Маріуполі Донецької області померла - ОСОБА_2 . Відповідно до заповіту, складеного 08.08.2019 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є спадкоємицею всього майна ОСОБА_2 , що залишилось після її смерті, а саме: квартири по АДРЕСА_1 . Оригінали правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно у позивачки відсутні та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, № 11/02-31 де вказано причину відмови в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
У зв'язку з викладеним просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом, на квартиру АДРЕСА_2 .
Представник позивача надала заяву в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача Маріупольської міської ради Донецької області надав заяву про розгляд справи без участі представника.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Маріуполі Донецької області померла - ОСОБА_2 .
Відповідно до заповіту, складеного 08.08.2019 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є спадкоємицею всього майна ОСОБА_2 , що залишилось після її смерті, а саме: квартири по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 своєчасно звернулась до нотаріальної контори та подала заяву про прийняття спадщини, спадкова справа номер у нотаріуса 150/2022 ,номер в спадковому реєстрі 70059986, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 79853791 від 28 січня 2025 року.
Надалі 04 лютого 2025 року ОСОБА_1 вернулася до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, № 11/02-31 де вказано причину відмови в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Згідно копії свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_2 дійсно належить квартира АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі, якщо це право не визнається іншою особою, втрачено або відсутній правовстановлюючий документ.
Згідно із ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В силу ч. 1 ст. 1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У відповідності до ч. ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи, що доводи позивача знайшли підтвердження в ході судового розгляду, в зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе розподіл судових витрат по даній справі не застосовувати оскільки іншого способу захисту права у позивачів не існує.
Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за заповітом, на квартиру АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В.В. Батманова