Головуючий І інстанції: Г.В. Костенко
05 червня 2025 р. Справа № 440/48/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, по справі № 440/48/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати Рішення відділу перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 163750022874 від 04.12.2024 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 16.08.1996 по 26.11.2024 в органах податкової служби;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити переведення ОСОБА_1 , з 27.11.2024 з пенсії за віком, призначеної на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-XII, з урахування довідок Головного управління ДПС України в Полтавській області від 27.11.2024 № 274/16-31-10-02-08 та № 275/16-31-10-02-08.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 163750022874 від 04.12.2024, яким відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2024 з зарахуванням до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, періоди роботи з 16.08.1996 по 26.11.2024 в органах податкової служби з урахуванням висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви позивача у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявником вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з категорією даної справи.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Крім того колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У ході судового розгляду встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції правова допомога позивачу надавалась адвокатом Степаненко О.В. на підставі договору про надання правничої допомоги № 09/12/24 від 09.12.2024.
Відповідно до п. 3.1 Договору вартість послуг (гонорар) визначається їх об'ємом, часом затраченим адвокатом для їх надання та домовленістю сторін.
Згідно з п. 3.2 Договору загальна вартість договору складається із сум, визначених у актах наданих послуг та розрахунках до них, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Так, відповідно до акту № 1 прийому-передачі наданих юридичних послуг від 03.02.2025 сторони підтвердили, що послуги надані якісно та у встановлений строк на загальну суму 9500 грн.
Згідно з розрахунком суми гонорару за надану правничу допомогу до акту № 1 прийому-передачі наданих юридичних послуг від 03.02.2025 надано правничу допомогу на загальну суму 7500 грн., а саме:
- консультації з питань звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" - 1 год. - 1000 грн.;
- підготовка адміністративного позову про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та подання до Полтавського окружного адміністративного суду - 4 год. - 4000 грн.;
- підготовка та подання через Електронний кабінет відповіді на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - 2 год. - 2000 грн.;
- підготовка та подання через Електронний кабінет відповіді на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - 2 год. - 2000 грн.;
- підготовка та подання через Електронний кабінет до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу - 1 год. - 500 грн.
Суд першої інстанції задовольняючи частково заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справи, виходив з того, що частина витрат у зв'язку із наданими послугами не підлягає відшкодуванню, а загальний розмір витрат є не співмірним зі складністю справи.
Колегія суддів підтримує такі висновки та зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, аналізуючи зміст наданих позивачу послуг в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі, реальним результатом є складання позовної заяви та відповідей на відзиви відповідачів.
При цьому, дослідивши зміст відповідей на відзив, колегія суддів зазначає, що останні за змістом у більшій частині є аналогічними та частково відтворюють зміст позовної заяви, не містить нових чи додаткових доводів та обґрунтувань на спростування позиції відповідачів.
Отже, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми витрачених коштів на складання вказаних документів критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, враховуючи суть спірних правовідносин, беручи до уваги, що справа розглянута судом в спрощеному позовному провадженні без участі сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу в даному випадку є 3500,00 грн.
Натомість, апелянт не обґрунтував необхідність зменшення зазначеного розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, у той час як позивач (заявник) навів детальне обґрунтування та подав належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу у розмірі 3500 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо розподілу судових витрат.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 440/48/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов