05 червня 2025 року справа №200/5984/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 р. у справі № 200/5984/24 (головуючий І інстанції Троянова О.В. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-
ОСОБА_1 ( далі- позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив:
-визнати протиправними дій щодо неврахування при розрахунку пенсії (відмови у перерахунку пенсії) у загальний трудовий (страховий) стаж періодів здійснення підприємницької діяльності з 23.01.1993 по 31.12.1995; з 01.04.1996 по 31.12.1996; з 01.07.1997 по 30.09.1997; з 01.01.1998 по 31.12.2004; з 01.05.2005 31.12.2008; з 01.02.2009 по 30.06.2010; з 01.01.2017 по 31.12.2017;
-зобов'язати зарахувати у загальний трудовий (страховий) стаж періоди здійснення підприємницької діяльності з 23.01.1993 по 31.12.1995; з 01.04.1996 по 31.12.1996; з 01.07.1997 по 30.09.1997; з 01.01.1998 по 31.12.2004; з 01.05.2005 по 31.12.2008; з 01.02.2009 по 30.06.2010; з 01.01.2017 по 31.12.2017, та зробити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вказаних періодів з 31.03.2024.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не зарахування до страхового стажу при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.1998 по 31.12.1998 року та здійснення підприємницької діяльності з 04.01.2004 по 31.12.2004 року, з 04.02.2004 по 29.02.2004 року, з 04.03.2004 по 31.03.2004 року, з 04.04.2004 по 30.04.2004 року, з 04.05.2004 по 31.05.2004 року, з 04.06.2004 по 30.06.2004 року, з 04.07.2004 по 31.07.2004 року, з 04.08.2004 по 31.08.2004 року, з 03.09.2004 по 30.09.2004 року, з 04.10.2004 по 31.10.2004 року, з 03.11.2004 по 30.11.2004 року, з 04.12.2004 по 31.12.2004 року, з 03.05.2005 по 31.05.2005 року, з 03.06.2005 по 30.06.2005 року, з 03.07.2005 по 31.07.2005 року, з 03.08.2005 по 31.08.2005 року, з 03.09.2005 по 30.09.2005 року, з 03.10.2005 по 31.10.2005 року, з 03.11.2005 по 30.11.2005 року, з 03.12.2005 по 31.12.2005 року, з 03.01.2006 по 31.01.2006 року, з 02.02.2006 по 28.02.2006 року, з 03.03.2006 по 31.03.2006 року, з 03.04.2006 по 30.04.2006 року, з 03.05.2006 по 31.05.2006 року, з 03.06.2006 по 30.06.2006 року, з 02.07.2006 по 31.07.2006 року, з 02.08.2006 по 31.08.2006 року, з 02.09.2006 по 30.09.2006 року, з 02.10.2006 по 31.10.2006 року, з 02.11.2006 по 30.11.2006 року, з 02.12.2006 по 31.12.2006 року, з 02.01.2007 по 31.01.2007 року, з 02.02.2007 по 28.02.2007 року, з 02.03.2007 по 31.03.2007 року, з 02.04.2007 по 30.04.2007 року, з 02.05.2007 по 31.05.2007 року, з 02.06.2007 по 30.06.2007 року, з 02.07.2007 по 31.07.2007 року, з 02.08.2007 по 31.08.2007 року, з 02.09.2007 по 30.09.2007 року, з 02.10.2007 по 31.10.2007 року, з 02.11.2007 по 30.11.2007 року, з 02.12.2007 по 31.12.2007 року, з 02.01.2008 по 31.01.2008 року, з 02.02.2008 по 29.02.2008 року, з 02.03.2008 по 31.03.2008 року, з 02.04.2008 по 30.04.2008 року, з 02.05.2008 по 31.05.2008 року, з 02.06.2008 по 30.06.2008 року, з 02.07.2008 по 31.07.2008 року, з 02.08.2008 по 31.08.2008 року, з 02.09.2008 по 30.09.2008 року, з 02.10.2008 по 31.10.2008 року, з 02.11.2008 по 30.11.2008 року, з 02.12.2008 по 31.12.2008 року, з 01.02.2009 по 28.02.2009 року, з 02.03.2009 по 31.03.2009 року, з 02.04.2009 по 30.04.2009 року, з 02.05.2009 по 31.05.2009 року, з 02.06.2009 по 30.06.2009 року, з 02.07.2009 по 31.07.2009 року, з 02.08.2009 по 31.08.2009 року, з 02.09.2009 по 30.09.2009 року, з 02.10.2009 по 30.06.2010 року, з 16.01.2017 по 31.01.2017 року, з 15.02.2017 по 28.02.2017 року, з 16.03.2017 по 31.03.2017 року, з 16.04.2017 по 30.04.2017 року, з 16.05.2017 по 31.05.2017 року, з 16.06.2017 по 30.06.2017 року, з 16.07.2017 по 31.07.2017 року, з 16.08.2017 по 31.08.2017 року, з 16.09.2017 по 30.09.2017 року, з 16.10.2017 по 31.10.2017 року, з 16.11.2017 по 30.11.2017 року, з 16.12.2017 по 31.12.2017 року.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, місто Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 01.04.2024 року перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи у ПТ “Артемавтотехніка» з 01.01.1998 по 31.12.1998 року включно та періоди здійснення підприємницької діяльності 04.01.2004 по 31.12.2004 року, з 04.02.2004 по 29.02.2004 року, з 04.03.2004 по 31.03.2004 року, з 04.04.2004 по 30.04.2004 року, з 04.05.2004 по 31.05.2004 року, з 04.06.2004 по 30.06.2004 року, з 04.07.2004 по 31.07.2004 року, з 04.08.2004 по 31.08.2004 року, з 03.09.2004 по 30.09.2004 року, з 04.10.2004 по 31.10.2004 року, з 03.11.2004 по 30.11.2004 року, з 04.12.2004 по 31.12.2004 року, з 03.05.2005 по 31.05.2005 року, з 03.06.2005 по 30.06.2005 року, з 03.07.2005 по 31.07.2005 року, з 03.08.2005 по 31.08.2005 року, з 03.09.2005 по 30.09.2005 року, з 03.10.2005 по 31.10.2005 року, з 03.11.2005 по 30.11.2005 року, з 03.12.2005 по 31.12.2005 року, з 03.01.2006 по 31.01.2006 року, з 02.02.2006 по 28.02.2006 року, з 03.03.2006 по 31.03.2006 року, з 03.04.2006 по 30.04.2006 року, з 03.05.2006 по 31.05.2006 року, з 03.06.2006 по 30.06.2006 року, з 02.07.2006 по 31.07.2006 року, з 02.08.2006 по 31.08.2006 року, з 02.09.2006 по 30.09.2006 року, з 02.10.2006 по 31.10.2006 року, з 02.11.2006 по 30.11.2006 року, з 02.12.2006 по 31.12.2006 року, з 02.01.2007 по 31.01.2007 року, з 02.02.2007 по 28.02.2007 року, з 02.03.2007 по 31.03.2007 року, з 02.04.2007 по 30.04.2007 року, з 02.05.2007 по 31.05.2007 року, з 02.06.2007 по 30.06.2007 року, з 02.07.2007 по 31.07.2007 року, з 02.08.2007 по 31.08.2007 року, з 02.09.2007 по 30.09.2007 року, з 02.10.2007 по 31.10.2007 року, з 02.11.2007 по 30.11.2007 року, з 02.12.2007 по 31.12.2007 року, з 02.01.2008 по 31.01.2008 року, з 02.02.2008 по 29.02.2008 року, з 02.03.2008 по 31.03.2008 року, з 02.04.2008 по 30.04.2008 року, з 02.05.2008 по 31.05.2008 року, з 02.06.2008 по 30.06.2008 року, з 02.07.2008 по 31.07.2008 року, з 02.08.2008 по 31.08.2008 року, з 02.09.2008 по 30.09.2008 року, з 02.10.2008 по 31.10.2008 року, з 02.11.2008 по 30.11.2008 року, з 02.12.2008 по 31.12.2008 року, з 01.02.2009 по 28.02.2009 року, з 02.03.2009 по 31.03.2009 року, з 02.04.2009 по 30.04.2009 року, з 02.05.2009 по 31.05.2009 року, з 02.06.2009 по 30.06.2009 року, з 02.07.2009 по 31.07.2009 року, з 02.08.2009 по 31.08.2009 року, з 02.09.2009 по 30.09.2009 року, з 02.10.2009 по 30.06.2010 року, з 16.01.2017 по 31.01.2017 року, з 15.02.2017 по 28.02.2017 року, з 16.03.2017 по 31.03.2017 року, з 16.04.2017 по 30.04.2017 року, з 16.05.2017 по 31.05.2017 року, з 16.06.2017 по 30.06.2017 року, з 16.07.2017 по 31.07.2017 року, з 16.08.2017 по 31.08.2017 року, з 16.09.2017 по 30.09.2017 року, з 16.10.2017 по 31.10.2017 року, з 16.11.2017 по 30.11.2017 року, з 16.12.2017 по 31.12.2017 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 726 гривень 72 коп.
Позивач, не погодившись з таким рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду є частково необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального, у зв'язку з чим підлягає зміни, а саме абзац 2 та 3 резолютивної частини судового рішення перед цифрами «з 04.01.2004» доповнити цифрами «з 01.01.2001 по 31.12.2003».
В обґрунтування скарги зазначає, що позивач просив зобов'язати відповідача зарахувати у загальний трудовий (страховий) стаж здійснення підприємницької діяльності.
За результатами розгляду справи, суд задовольнив позовні вимоги частково, зарахувавши у загальний трудовий (страховий) стаж частину періоду здійснення підприємницької діяльності.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо зарахування у загальний трудовий (страховий) стаж наступних періодів здійснення підприємницької діяльності: з 23.01.1993 по 31.12.1995; з 01.04.1996 по 31.12.1996; з 01.07.1997 по 30.09.1997; з 01.01.1998 по 31.12.2003 (як було зазначено вище, 1998 рік зараховано не підприємницьку діяльність, а роботу на підприємстві, отже підприємницьку діяльність не зараховано).
Проте, у період з 1993 по червень 2020 року, а також з лютого 2022 року по листопад 2023 року позивач здійснював підприємницьку діяльність, та відповідно був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності на території міста Бахмут Донецької області.
Згідно до відповіді ДПСУ від 25.03.2024 року був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа: з 23.01.1993 року по 17.06.2020; з 21.02.2022 по 15.11.2023.
У відповіді ДПСУ також зазначено, що за період з 1993 по 2011 роки надати інформацію щодо системи оподаткування та щодо сплати податків та внесків не вважається можливим, у зв'язку з тим, що вказана інформація знаходилась на паперових носіях, проте місто Бахмут Донецької області є тимчасового окупованою територією (та крім того майже повністю зруйноване).
Відповідно до пункт 3-1 Розділу XV «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону України 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Вказана норма у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності 11.10.2017 року, та діє у такій редакції до теперішнього часу. Отже вказана норма була чинна на час призначення пенсії.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» по іншому регулює спірні правовідновини щодо строків зарахування стажу, а саме для зарахування стажу з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 достатньо лише знаходження ФОП на спрощеній системі оподаткування (підтвердження факту сплати страхових внесків у цей період не є обов'язковим). З 01 січня 2004 по 31 грудня 2017 року додатково необхідне підтвердження факту сплати внесків у будь-якому розмірі.
Скаржник зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні судом вказано, що позивач відповідно до довідки про сплату страхових внесків №17/07-54 від 02 травня 2018 року, з 01.01.2001 по 31.12.2003 підприємець знаходився на спрощеній системі оподаткування (Фіксований патент). Страхові внески сплачено у повному обсязі.
Вказане є підставою для зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 31.12.2003 у загальний трудовий стаж (знаходження на спрощеній системі оподаткування, та сплата страхових внесків у повному обсязі.)
Суд, надалі робить обґрунтований висновок, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 31.12.2003.
Проте, у резолютивній частині судового рішення суд зобов'язав орган ПФУ врахувати у загальний трудовий стаж, починаючи з 04.01.2004, зазначивши - в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Тобто, відмовити у зарахуванні періоду з 01.01.2001 по 31.12.2003.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з таким рішенням суду, також звернулось з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування скарги зазначено, що за вимогами законодавства, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сплата страхових внесків (єдиного внеску). При цьому, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж, до 01 липня 2000 року можуть бути документи про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо, після 01 липня 2000 довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Обов'язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу, є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.
До заяв про призначення, перерахунку пенсії позивач не надавав документів, перелічених в підпункті 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1.
Враховуючи зазначене, страховий стаж позивача обчислено згідно наданих документів та з 01.01.2004 на підставі відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком.
30.03.2024 позивач, звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України до Головного управління ПФУ в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії за віком, у зв'язку допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами.
До зазначеної заяви позивачем додано лист Головного управління ДПС у Донецькій області від 25.03.2024 року №3471/6-05-99-24-10, відповідно до якого ОСОБА_1 взято на облік до Бахмутської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області як фізичну особу-підприємця з 23.01.1993 року, знято з обліку 17.06.2020 року у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності. Повторна реєстрація фізичною особою-підприємцем з 21.02.2022 року, дата прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності 15.11.2023 року. Відповідно ІКС Податковий блок ОСОБА_1 з 01.01.2012 по 16.06.2020 року та з 01.03.2022 по 15.11.2023 року застосовував спрощену систему оподаткування, обрана 1 група 10% від мінімальної заробітної плати. На виконання наказу від 24.12.2012 №1997 “Про введення в експлуатацію інформаційної системи “Податковий блок», починаючи з 01.01.2013 в органах Державної податкової служби введено в експлуатацію ІС “Податковий блок». Інформаційні системи, які використовувалися органами податкової служби до 2011 р. велися на локальних серверах. На теперішній час доступ до інформації 1993-2011 відсутній. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, Бахмутська міська територіальна громада Бахмутського району Донецької області з 24.02.2022 року і по теперішній час є територією активних бойових дій. Через те, що податкова звітність надавалася на паперових носіях, зберігається в особовій справі, яка залишилася у приміщенні Бахмутської ДПІ ГУ ДПС у Донецькій області, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , в якому знаходиться реєстраційна справа ФОП ОСОБА_1 , ГУ ДПС у Донецькій області не має можливості надати затребувану інформацію за період з 1993 по 2011 рік.
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про сплату страхових внесків №17/07-54 від 02 травня 2018 року, видана Бахмутським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, надана відповідачем 1 з матеріалів пенсійної справи, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрований в Бахмутському об'єднаному управлінні ПФУ Донецької області як підприємець з 10.09.1993 року. З 10.09.1993 по 31.12.1995 року підприємець звітність до управління Пенсійного фонду не надавав. Страхові внески не сплачувалися. З 01.01.1996 по 31.12.1996 року підприємець знаходився на загальній системі оподаткування. Страхові внески сплачено у повному обсязі. Сума доходу склала: за 1 квартал 1996 - 89,63 грн, за 2,3,4 квартали 1996 - 0 грн. З 01.01.1997 по 31.12.1997 року підприємець знаходився на загальній системі оподаткування. Страхові внески сплачені у повному обсязі. Сума доходу склала: за 1 квартал 1997 - 22,80 грн, за 2 квартал 1997 - 50,55 грн, за 3 квартал 1997 - 0,00 грн, за 4 квартал 1997 - 130,50 грн з 01.01.1998 по 31.12.2000 року підприємець звітність до Пенсійного фонду України не надавав. Страхові внески не сплачувалися. З 01.01.2001 по 31.12.2003 підприємець знаходився на спрощеній системі оподаткування (Фіксований патент). Страхові внески сплачено у повному обсязі.
На звернення позивача зі зверненнями від 31.03.2024 №ВЕБ-05001-Ф-С-24-058605 та №ВЕБ-05001-Ф-С-24-058606 з питань перерахунку пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь листом від 26.04.2024 року №10479-8070/А-02/8-0500/24, відповідно до якої за матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж позивача обчислено відповідно до наданих до заяви про призначення пенсії документів та даних персоніфікованого обліку за період роботи з 01.09.1973 по 31.05.2018, який складає 27 років 6 місяців 18 днів. 31.03.2024 засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України позивачем надана заява від 30.03.2024 про допризначення пенсії за віком у зв'язку з наданням довідки від 25.03.2024 №3471/6/05-99-24-10, яка видана Головним управлінням державної податкової служби. Заява від 30.03.2024 була відпрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961. Відповідно до наданої довідки ДПІ 15.11.2023 позивачем припинено підприємницьку діяльність. На теперішній час доступ до інформація про періоди підприємницької діяльності позивача за період з 1993 по 2011 роки відсутній. Таким чином, за результатами розгляду заяви від 30.04.2024, позивачу проведено перерахунок пенсії за віком у зв'язку із звільненням з 15.11.2023. Розмір пенсії з 15.11.2023 склав 2520,00грн. По пенсійній справі проведено всі перерахунки, передбачені чинним законодавством. Розмір пенсії з 01.03.2024 складає 2725,00грн.
Відповідно до розрахунку стажу, наданого відповідачем, до страхового стажу позивача зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності: з 01.01.1996 по 31.03.1996 року, з 01.01.1997 по 30.06.1997 року, з 01.10.1997 по 31.12.1997 року, з 01.01.2004 по 03.01.2004 року, з 01.02.2004 по 03.02.2004 року, 01.03.2004 по 03.03.2004 року, з 01.04.2004 по 03.04.2004 року, з 01.05.2004 по 03.05.2004 року, з 01.06.2004 по 03.06.2004 року, з 01.07.2004 по 03.07.2004 року, з 01.08.2004 по 03.08.2004 року, з 01.09.2004 по 02.09.2004 року, з 01.10.2004 по 03.10.2004 року, з 01.11.2004 по 02.11.2004 року, з 01.12.2004 по 03.12.2004 року, з 01.05.2005 по 02.05.2005 року, з 01.06.2005 по 02.06.2005 року, з 01.07.2005 по 02.07.2005 року, з 01.08.2005 по 02.08.2005 року, з 01.09.2005 по 02.09.2005 року, з 01.10.2005 по 02.10.2005 року, з 01.11.2005 по 02.11.2005 року, з 01.12.2005 по 02.12.2005 року, з 01.01.2006 по 02.01.2006 року, з 01.02.2006 по 02.01.2006 року, з 01.03.2006 по 02.03.2006 року, з 01.04.2006 по 02.04.2006 року, з 01.05.2006 по 02.05.2006 року, з 01.06.2006 по 02.06.2006 року, 01.07.2006 року, 01.08.2006 року, 01.09.2006 року, 01.10.2006 року, 01.11.2006 року, 01.12.2006 року, 01.01.2007 року, 01.02.2007 року, 01.03.2007 року, 01.04.2007 року, 01.05.2007 року, 01.06.2007 року, 01.07.2007 року, 01.08.2007 року, 01.09.2007 року, 01.10.2007 року, 01.11.2007 року, 01.12.2007 року, 01.01.2008 року, 01.02.2008 року, 01.03.2008 року, 01.04.2008 року, 01.05.2008 року, 01.06.2008 року, 01.07.2008 року, 01.08.2008 року, 01.09.2008 року, 01.10.2008 року, 01.11.2008 року, 01.12.2008 року, 01.02.2009 року, 01.03.2009 року, 01.04.2009 року, 01.05.2009 року, 01.06.2009 року, 01.07.2009 року, 01.08.2009 року, 01.09.2009 року, 01.10.2009 року, з 01.07.2010 по 15.01.2017 року, з 01.02.2017 по 14.02.2017 року, з 01.03.2017 по 15.03.2017 року, з 01.04.2017 по 15.04.2017 року, з 01.05.2017 по 15.05.2017 року, з 01.06.2017 по 15.06.2017 року, з 01.07.2017 по 15.07.2017 року, з 01.08.2017 по 15.08.2017 року, з 01.09.2017 по 15.09.2017 року, з 01.10.2017 по 15.10.2017 року, з 01.11.2017 по 15.11.2017 року, з 01.12.2017 по 15.12.2017 року.
При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності: з 23.01.1993 по 31.12.1995 року, з 01.04.1996 по 31.12.1996 року, з 01.07.1997 по 30.09.1997 року, з 01.01.1998 по 31.12.2003 року, з 04.01.2004 по 31.12.2004 року, з 04.02.2004 по 29.02.2004 року, з 04.03.2004 по 31.03.2004 року, з 04.04.2004 по 30.04.2004 року, з 04.05.2004 по 31.05.2004 року, з 04.06.2004 по 30.06.2004 року, з 04.07.2004 по 31.07.2004 року, з 04.08.2004 по 31.08.2004 року, з 03.09.2004 по 30.09.2004 року, з 04.10.2004 по 31.10.2004 року, з 03.11.2004 по 30.11.2004 року, з 04.12.2004 по 31.12.2004 року, з 03.05.2005 по 31.05.2005 року, з 03.06.2005 по 30.06.2005 року, з 03.07.2005 по 31.07.2005 року, з 03.08.2005 по 31.08.2005 року, з 03.09.2005 по 30.09.2005 року, з 03.10.2005 по 31.10.2005 року, з 03.11.2005 по 30.11.2005 року, з 03.12.2005 по 31.12.2005 року, з 03.01.2006 по 31.01.2006 року, з 02.02.2006 по 28.02.2006 року, з 03.03.2006 по 31.03.2006 року, з 03.04.2006 по 30.04.2006 року, з 03.05.2006 по 31.05.2006 року, з 03.06.2006 по 30.06.2006 року, з 02.07.2006 по 31.07.2006 року, з 02.08.2006 по 31.08.2006 року, з 02.09.2006 по 30.09.2006 року, з 02.10.2006 по 31.10.2006 року, з 02.11.2006 по 30.11.2006 року, з 02.12.2006 по 31.12.2006 року, з 02.01.2007 по 31.01.2007 року, з 02.02.2007 по 28.02.2007 року, з 02.03.2007 по 31.03.2007 року, з 02.04.2007 по 30.04.2007 року, з 02.05.2007 по 31.05.2007 року, з 02.06.2007 по 30.06.2007 року, з 02.07.2007 по 31.07.2007 року, з 02.08.2007 по 31.08.2007 року, з 02.09.2007 по 30.09.2007 року, з 02.10.2007 по 31.10.2007 року, з 02.11.2007 по 30.11.2007 року, з 02.12.2007 по 31.12.2007 року, з 02.01.2008 по 31.01.2008 року, з 02.02.2008 по 29.02.2008 року, з 02.03.2008 по 31.03.2008 року, з 02.04.2008 по 30.04.2008 року, з 02.05.2008 по 31.05.2008 року, з 02.06.2008 по 30.06.2008 року, з 02.07.2008 по 31.07.2008 року, з 02.08.2008 по 31.08.2008 року, з 02.09.2008 по 30.09.2008 року, з 02.10.2008 по 31.10.2008 року, з 02.11.2008 по 30.11.2008 року, з 02.12.2008 по 31.12.2008 року, з 01.02.2009 по 28.02.2009 року, з 02.03.2009 по 31.03.2009 року, з 02.04.2009 по 30.04.2009 року, з 02.05.2009 по 31.05.2009 року, з 02.06.2009 по 30.06.2009 року, з 02.07.2009 по 31.07.2009 року, з 02.08.2009 по 31.08.2009 року, з 02.09.2009 по 30.09.2009 року, з 02.10.2009 по 30.06.2010 року, з 16.01.2017 по 31.01.2017 року, з 15.02.2017 по 28.02.2017 року, з 16.03.2017 по 31.03.2017 року, з 16.04.2017 по 30.04.2017 року, з 16.05.2017 по 31.05.2017 року, з 16.06.2017 по 30.06.2017 року, з 16.07.2017 по 31.07.2017 року, з 16.08.2017 по 31.08.2017 року, з 16.09.2017 по 30.09.2017 року, з 16.10.2017 по 31.10.2017 року, з 16.11.2017 по 30.11.2017 року, з 16.12.2017 по 31.12.2017 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
У відповідності до пунктів 4, 5 частини 1 статті 16 Закону № 1058-IV застрахована особа має право: отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Частина 2 статті 21 Закону № 1058-IV визначає, що на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
Частиною 3 статті 21 Закону № 1058-IV визначено перелік відомостей, які має містити персональна електронна облікова картка застрахованої особи.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону № 1058-IV відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються: 1) виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами 1 та 2 статті 42 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону №1058-ІV визначено, що відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.
Відповідно до частини 3-1 розділу XV Закону №1058-IV (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017 року) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:
1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);
2) проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
3) перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно;
4) перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
5) перебування у довготерміновому відрядженні працівників дипломатичної служби у період з 1 січня 2004 року по 30 квітня 2016 року, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру.
Також, за правилами частини 1, пункту а частини 2 статті 56, частини 1 статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), який діяв у спірні періоди трудової діяльності позивача, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів за умови сплати страхових внесків.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Відповідно до п. 2.23 Порядку, при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
За п. 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до п.23, 24 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.
Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.
Відповідно до п.4 Порядку № 637, періоди роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства, зараховуються до стажу роботи за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ, інших документів про сплату страхових внесків або інформації Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно з пунктом 2 Указу Президента від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (який був чинний на момент здійснення позивачем підприємницької діяльності та втратив чинність 01.01.2012) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Державний Комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 26.04.2006 № 3158 з питання сплати внесків на пенсійне страхування платниками єдиного податку, зазначив, що
Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від 28.06.99 р. № 746 передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 року № 5-5 (далі Інструкція № 5-5) встановлювалися такі внески до Пенсійного фонду, зокрема, для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та на виключно їхній праці, а також для адвокатів - 9 відсотків суми доходу (пункт 5.2.2 вказаної Інструкції).
Відповідно до пункту 18 Інструкції № 5-5 для обчислення суми внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та на виключно їхній праці, а також для адвокатів, береться оподаткований чистий доход, який вираховується як різниця між валовим доходом (виручка у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, що беспосередньо пов'язані з одержанням доходу, на підставі копій податкових декларацій.
Зазначені вище норми втратили чинність на підставі Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових зборів до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів від 06 вересня 1996 року № 11-1 (далі - Інструкція № 11-1), згідно з якою платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси (пункт 2.7 Інструкції № 11-1); такі платники зобов'язані зареєструватись в органах Пенсійного фонду в районах (містах) за постійним місцем проживання (пункт 2.9 Інструкції № 11-1).
Отже, за змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.7 Інструкції від 06.09.1996 року № 11-1 платниками зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування є як фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, такі і ті, які її не використовують.
Згідно із пунктом 4.3 Розділу 4 Інструкції № 11-1 для платників збору, визначених у підпунктах 2.2, 2.4, ставка збору складає 32 відсотки фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи із тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб (прибутковим податком з громадян). До цих витрат не відносяться витрати на оплату виконаних робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами, виплату доходів у вигляді дивідендів, процентів тощо, а також інші витрати, які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4.7 Інструкції № 11-1 для платників, визначених у пункті 2.7 Інструкції, було встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яку обчислено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Збори громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів та інших громадян, діяльність яких заснована на приватній власності фізичної особи та виключно на її праці, нараховуються на чистий доход, що підлягає оподаткуванню, тобто на різницю між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, що пов'язані з одержанням доходу, на підставі витягів з податкових декларацій. При цьому не враховуються суми акцизного збору і податку на добавлену вартість. Такі витяги, завірені податковою інспекцією, подаються платником до Пенсійного фонду в 15-денний строк після закінчення кварталу. При визначенні чистого доходу громадянина-підприємця не включаються суми винагород, одержані ним за працю по угодах цивільно-правового характеру, так як нарахування страхових зборів на них повинно здійснювати підприємство, що виплачує винагороду, крім випадків, коли суми винагород виплачені підприємством (фірмою), що являється іноземною юридичною особою (пункт 7.1 Інструкції № 11-1).
Відповідно до пункту 7.2 Розділу 7 Інструкції №11-1 страхові збори сплачуються платниками, зазначеними в пункті 2.7 цієї Інструкції, щоквартально із сум фактично одержаного доходу за звітний період (квартал) не пізніше як 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня і 1 лютого наступного року за звітним. При цьому сплата зборів за четвертий квартал календарного року проводиться авансом до 15 грудня із суми очікуваного (оцінного) доходу за цей період.
Пунктом 7.7 Інструкції № 11-1 було встановлено, що орган Пенсійного фонду видає довідку про сплату страхових зборів (додаток N 4 цієї Інструкції) платникам, що припинили підприємницьку діяльність або змінили місце проживання, а також для подання її до органів соціального захисту населення при призначенні або перерахунку пенсії.
У подальшому прийнято Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постанову правління ПФ України від 03.06.1999 року за № 4-6.
Відповідно до пунктів 2.1.1 та 2.1.3 Інструкції № 4-6, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують праці найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу.
Згідно із підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 03.06.1999 за № 4-6 встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.1.3, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1.1. пункту 2.1 цієї Інструкції, - у розмірі 32 відсотків від суми оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Пунктом 3.3 Розділу ІІІ Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 за № 16-6, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених у підпункті 2.3, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у підпункті 2.1 пункту 2 цієї Інструкції, - у розмірі 32.
Зважаючи на вказані вище положення Інструкцій за № 5-5, № 11-1, № 4-6 і № 16-6, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності був наявний обов'язок щодо сплати страхових внесків у відповідному розмірі, та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Суд також звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Підприємці при досягненні пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, проте, зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував приватний підприємець до виходу на пенсію. Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.
Відповідно до пункту 4 Порядку №637 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 01.05.1993, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (додаток №1).
Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01.01.1998 по 31.12.2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 01.01.2004 по 31.12.2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Отже, у 1993 - 1999 роках на законодавчому рівні було передбачено зарахування для обчислення пенсій заробітку, одержаного громадянами від здійснення підприємницької діяльності у разі сплати ними страхових внесків до Пенсійного фонду України, оскільки такі громадяни підлягали державному соціальному страхуванню, провадили трудову діяльність, як самозайняті особи і підлягали реєстрації як платники внесків в органах ПФУ у містах і районах.
З огляду на викладене, до 1 січня 2004 року платники сплачували страхові внески до Пенсійного фонду України у складі єдиного податку (42% від суми податку). З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 р. N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено перехід від системи пенсійного забезпечення до системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і встановлення прямої залежності розмірів пенсій від страхового стажу й заробітку, з якого були фактично обчислені та сплачені внески до Пенсійного фонду та загального порядку сплати страхових внесків для всіх роботодавців за найманих працівників, незалежно від обраного способу оподаткування. Фактично одночасно діяли різні порядки сплати страхових внесків для суб'єктів спрощеного оподаткування.
Так, за положенням вищезазначених нормативних актів на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії встановлено, що Закон № 1058 визначає право на зарахування до стажу періоду ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Порядок № 22-1 визначає право на зарахування до стажу період здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Порядок № 637 визначає право на зарахування до стажу період провадження фізичною особою підприємницької діяльності за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків, а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 (провадження № 11-555заі18), із посиланням на положення ст. ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Цей принцип також неодноразово був застосований Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час вирішення спорів у соціальній сфері, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі № 580/122/17, від 20.02.2018 у справі № 576/1724/17, від 20.02.2018 у справі № 679/761/15-а, від 27.02.2018 у справі № 642/3284/17, від 27.02.2018 у справі № 227/2360/17, від 17.12.2018 у справі № 344/12315/16-а, від 23 січня 2024 року у справі №160/17347/22 від 20 березня 2024 року у справі № 560/8994/21.
Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 у справі №343/659/17 зробив висновок, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а, суд констатував, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду 14 лютого 2023 року у справі №263/9178/17, від 17 січня 2020 року у справі №240/466/19.
На підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) встановлено, що у період з 01.01.1998 по 31.12.1998 року за позивача сплачено страхові внески Повним товариством “Артемавтотехніка».
Відповідно до довідки Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про сплату страхових внесків від 02.05.2018 року №17/01-54, позивач з 10.09.1993 по 31.12.1995 звітність до УПФУ не подавав, страхові внески не сплачував. У період з 01.01.1996 по 31.03.1996 позивач перебував на загальній системі оподаткування, страхові внески сплачено у повному обсязі. При цьому, сума доходу становила: за 1 квартал - 89,63 грн, за 2 квартал - 0,00 грн, за 3 квартал - 0,00 грн, за 4 квартал - 0,00 грн. У період з 01.01.1997 по 31.12.1997 позивач знаходився на загальній системі оподаткування, страхові внески сплачено у повному обсязі. Сума доходу становила: за 1 квартал - 22,80 грн, за 2 квартал - 50,55 грн, за 3 квартал - 0,00 грн, за 4 квартал - 130,50 грн з 01.01.1998 по 31.12.2000 позивач звітність до УПФУ не надавав, страхові внески не сплачував. В період з 01.01.2001 по 31.12.2001 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування. Страхові внески сплачено у повному обсязі.
Довідка про сплату страхових внесків та свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №180948 підтверджує, що позивач мав статус підприємця і обрав відповідну систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків у період з 01.01.2001 по 31.12.2003.
Факт перебування позивача на спрощеній системі оподаткування у період з 01.01.2012 по 16.06.2020 року підтверджується листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 25.03.2024 року №3471/6/05-99-24-10. Відповідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) у зазначені періоди до позивача визначено код типу ставки 6, що відповідає фізичним особам - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок.
Отже, позивач у періоди з 01.01.2004 по 31.12.2004, з 01.05.2005 по 31.12.2008 року та з 01.02.2009 по 30.06.2010 та з 01.01.2017 по 31.12.2017, здійснював підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку, та відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5) позивачем сплачувалися страхові внески.
Таким чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством докази щодо підтвердження стажу позивача.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині протиправного не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача спірних періодів роботи у ПТ “Артемавтотехніка» з 01.01.1998 по 31.12.1998 року включно та періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 31.12.2003 року, 04.01.2004 по 31.12.2004 року, з 04.02.2004 по 29.02.2004 року, з 04.03.2004 по 31.03.2004 року, з 04.04.2004 по 30.04.2004 року, з 04.05.2004 по 31.05.2004 року, з 04.06.2004 по 30.06.2004 року, з 04.07.2004 по 31.07.2004 року, з 04.08.2004 по 31.08.2004 року, з 03.09.2004 по 30.09.2004 року, з 04.10.2004 по 31.10.2004 року, з 03.11.2004 по 30.11.2004 року, з 04.12.2004 по 31.12.2004 року, з 03.05.2005 по 31.05.2005 року, з 03.06.2005 по 30.06.2005 року, з 03.07.2005 по 31.07.2005 року, з 03.08.2005 по 31.08.2005 року, з 03.09.2005 по 30.09.2005 року, з 03.10.2005 по 31.10.2005 року, з 03.11.2005 по 30.11.2005 року, з 03.12.2005 по 31.12.2005 року, з 03.01.2006 по 31.01.2006 року, з 02.02.2006 по 28.02.2006 року, з 03.03.2006 по 31.03.2006 року, з 03.04.2006 по 30.04.2006 року, з 03.05.2006 по 31.05.2006 року, з 03.06.2006 по 30.06.2006 року, з 02.07.2006 по 31.07.2006 року, з 02.08.2006 по 31.08.2006 року, з 02.09.2006 по 30.09.2006 року, з 02.10.2006 по 31.10.2006 року, з 02.11.2006 по 30.11.2006 року, з 02.12.2006 по 31.12.2006 року, з 02.01.2007 по 31.01.2007 року, з 02.02.2007 по 28.02.2007 року, з 02.03.2007 по 31.03.2007 року, з 02.04.2007 по 30.04.2007 року, з 02.05.2007 по 31.05.2007 року, з 02.06.2007 по 30.06.2007 року, з 02.07.2007 по 31.07.2007 року, з 02.08.2007 по 31.08.2007 року, з 02.09.2007 по 30.09.2007 року, з 02.10.2007 по 31.10.2007 року, з 02.11.2007 по 30.11.2007 року, з 02.12.2007 по 31.12.2007 року, з 02.01.2008 по 31.01.2008 року, з 02.02.2008 по 29.02.2008 року, з 02.03.2008 по 31.03.2008 року, з 02.04.2008 по 30.04.2008 року, з 02.05.2008 по 31.05.2008 року, з 02.06.2008 по 30.06.2008 року, з 02.07.2008 по 31.07.2008 року, з 02.08.2008 по 31.08.2008 року, з 02.09.2008 по 30.09.2008 року, з 02.10.2008 по 31.10.2008 року, з 02.11.2008 по 30.11.2008 року, з 02.12.2008 по 31.12.2008 року, з 01.02.2009 по 28.02.2009 року, з 02.03.2009 по 31.03.2009 року, з 02.04.2009 по 30.04.2009 року, з 02.05.2009 по 31.05.2009 року, з 02.06.2009 по 30.06.2009 року, з 02.07.2009 по 31.07.2009 року, з 02.08.2009 по 31.08.2009 року, з 02.09.2009 по 30.09.2009 року, з 02.10.2009 по 30.06.2010 року, з 16.01.2017 по 31.01.2017 року, з 15.02.2017 по 28.02.2017 року, з 16.03.2017 по 31.03.2017 року, з 16.04.2017 по 30.04.2017 року, з 16.05.2017 по 31.05.2017 року, з 16.06.2017 по 30.06.2017 року, з 16.07.2017 по 31.07.2017 року, з 16.08.2017 по 31.08.2017 року, з 16.09.2017 по 30.09.2017 року, з 16.10.2017 по 31.10.2017 року, з 16.11.2017 по 30.11.2017 року, з 16.12.2017 по 31.12.2017 року.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині з урахуванням встановлених обставин у справі обґрунтовано також дійшов висновку, що відповідачем 2 протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період здійснення ним підприємницької діяльності з 01.01.2001 по 31.12.2003.
Проте, суд першої інстанції помилково при ухваленні судового рішення в резолютивні частині не зазначив про зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача, про що мовиться у скарзі позивача.
Колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів КАС України, описка у резолютивній частині не є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни такого судового рішення.
На думку колегії суддів указані обставини є підставою для виправлення описки за власною ініціативою суду або за зверненням сторони у справі.
Отже, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні обставини для зміни або скасування судового рішення.
Також, ураховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось сторонами в іншій частині рішення, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 р. у справі № 200/5984/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано 05 червня 2025 року
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко