05 червня 2025 року справа №360/1183/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Казначеєва Е.Г., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 360/1183/24 (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Адвокат Галкін Вячеслав Леонідович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування до пільгового підземного стажу позивача на провідних підземних професіях періодів його роботи з 27.05.1998 по 21.06.1998 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “Гірська» Виробничого об'єднання “Первомайськвугілля», з 10.12.2001 по 14.01.2002 - учнем підземного гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 15.01.2002 по 08.04.2002 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 21.12.2004 по 01.05.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “ 50-ти річчя Жовтня», з 01.08.2005 по 31.08.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею в “АЧПП “Шахтобудівельник», з 01.10.2011 по 11.10.2011 - прохідником з повним робочим днем під землею у ПАО трест “Луганськшахтопроходка»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області розглянути повторно заяву позивача від 16.08.2024 про перерахунок пенсії, зарахувавши до пільгового підземного стажу на провідних підземних професіях періодів роботи з 27.05.1998 по 21.06.1998 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “Гірська» Виробничого об'єднання “Первомайськвугілля», з 10.12.2001 по 14.01.2002 - учнем підземного гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 15.01.2002 по 08.04.2002 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 21.12.2004 по 01.05.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “ 50-ти річчя Жовтня», з 01.08.2005 по 31.08.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею в “АЧПП “Шахтобудівельник», з 01.10.2011 по 11.10.2011 - прохідником з повним робочим днем під землею у ПАО трест “Луганськшахтопроходка».
В обґрунтування позову зазначено, що позивач у цій справі є пенсіонером за віком на пільгових умовах як особа, яка має необхідний пільговий підземний стаж з повним робочим днем під землею та перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Луганській області.
16.08.2024 позивач засобами вебпорталу ПФУ звернувся з заявою про перерахунок пенсії, в якій просив зарахувати до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за Списком №1 періодів роботи з 27.05.1998 по 21.06.1998, з 10.12.2001 по 08.04.2002, з 21.12.2004 по 01.05.2005, з 01.06.2005 по 31.12.2005, з 13.03.2006 по 31.03.2006, з 04.04.2006 по 31.05.2006, з 09.06.2006 по 24.11.2007, з 01.10.2011 по 11.10.2011 та з 01.09.2012 по 31.10.2012 та надав до цієї заяви трудову книжку.
Заява позивача в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області, яке вказані періоди стажу зарахувало лише частково. Зокрема не було враховано до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею на провідних підземних професіях наступні періоди трудової діяльності позивача: з 27.05.1998 по 21.06.1998 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “Гірська» Виробничого об'єднання “Первомайськвугілля», з 10.12.2001 по 14.01.2002 - учнем підземного гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 15.01.2002 по 08.04.2002 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 21.12.2004 по 01.05.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “50-ти річчя Жовтня», з 01.08.2005 по 31.08.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею в “АЧПП “Шахтобудівельник», з 01.10.2011 по 11.10.2011 - прохідником з повним робочим днем під землею у ПАО трест “Луганськшахтопроходка». При цьому представник позивача зазначив, що вказані періоди роботи з повним робочим днем підтверджено трудовою книжкою. Окремого рішення про відмову у зарахуванні цих періодів відповідач не приймав.
З інформації, наданій ГУ ПФУ в Луганській області, тобто управлінням ПФУ за місцем обліку пенсіонера, вказані періоди не враховані через неподання роботодавцем звітів до ПФУ, несплатою страхових внесків, а також через те, що позивач працював у росії. Вважає дії відповідача щодо неврахування вказаних періодів до спеціального пільгового стажу протиправними.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 360/1183/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового підземного стажу ОСОБА_1 на провідних підземних професіях періодів його роботи з 27.05.1998 по 21.06.1998 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “Гірська» Виробничого об'єднання “Первомайськвугілля», з 10.12.2001 по 14.01.2002 - учнем підземного гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 15.01.2002 по 08.04.2002 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 21.12.2004 по 01.05.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “ 50-ти річчя Жовтня», з 01.08.2005 по 31.08.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею в “АЧПП “Шахтобудівельник», з 01.10.2011 по 11.10.2011 - прохідником з повним робочим днем під землею у ПАО трест “Луганськшахтопроходка». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 16.08.2024 про перерахунок пенсії, зарахувавши до пільгового підземного стажу на провідних підземних професіях періодів роботи з 27.05.1998 по 21.06.1998 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “Гірська» Виробничого об'єднання “Первомайськвугілля», з 10.12.2001 по 14.01.2002 - учнем підземного гірника очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 15.01.2002 по 08.04.2002 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ВАТ “Ленінградсланець», з 21.12.2004 по 01.05.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею на шахті “ 50-ти річчя Жовтня», з 01.08.2005 по 31.08.2005 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею в “АЧПП “Шахтобудівельник», з 01.10.2011 по 11.10.2011 - прохідником з повним робочим днем під землею у ПАО трест “Луганськшахтопроходка».
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком на пільгових умовах як особа, яка має необхідний пільговий підземний стаж з повним робочим днем під землею та перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Луганській області.
16.08.2024 позивач засобами вебпорталу ПФУ звернувся з заявою про перерахунок пенсії, в якій просив зарахувати до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею за Списком №1 періодів роботи з 27.05.1998 по 21.06.1998, з 10.12.2001 по 08.04.2002, з 21.12.2004 по 01.05.2005, з 01.06.2005 по 31.12.2005, з 13.03.2006 по 31.03.2006, з 04.04.2006 по 31.05.2006, з 09.06.2006 по 24.11.2007, з 01.10.2011 по 11.10.2011 та з 01.09.2012 по 31.10.2012 та надав до цієї заяви трудову книжку.
Заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута фахівцями Головного управлінням ПФУ в Дніпропетровській області.
Згідно із формою РС-право “Стаж для розрахунку права: ОСОБА_1 », страховий стаж позивача становить 58 років 8 місяців 25 днів, а саме:
- 06.10.1976 по 01.11.1977 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 1 рік 0 місяців 26 днів;
- 04.11.1977 по 14.11.1979 - військова служба, 2 роки 0 місяців 11 днів;
- 28.12.1979 по 08.01.1981- ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 1 рік 0 місяців 11 днів;
- 09.01.1981 по 17.05.1994 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 13 років 4 місяці 9 днів;
- 24.05.1994 по 15.08.1994 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 2 місяці 22 дні;
- 01.09.1994 по 30.09.1996 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 2 роки 1 місяць;
- 02.12.1996 по 26.05.1998 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 1 рік 5 місяців 25 днів;
- 27.05.1998 по 21.06.1998 - 25 днів;
- 22.06.1998 по 15.07.1998 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 24 дні;
- 16.07.1998 по 12.09.2001 - 3 роки 1 місяць 27 днів;
- 10.12.2001 по 08.04.2002 - 3 місяці 29 днів;
- 05.05.2003 по 19.10.2003 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 5 місяців 15 днів;
- 20.10.2003 по 31.12.2003 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 2 місяці 12 днів;
- 01.01.2004 по 25.02.2004 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 1 місяць 25 днів;
- 26.02.2004 по 29.02.2004 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 4 дні;
- 01.03.2004 по 31.08.2004 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 6 місяців;
- 01.09.2004 по 17.11.2004 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 2 місяці 17 днів;
- 01.06.2005 по 31.07.2005 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 2 місяці;
- 01.09.2005 по 30.12.2005 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 4 місяці;
- 01.03.2006 по 12.03.2006 - 12 днів;
- 13.03.2006 по 31.03.2006 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 19 днів;
- 01.04.2006 по 03.04.2006 - 3 дні;
- 04.04.2006 по 31.05.2006 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 1 місяць 28 днів;
- 01.06.2006 по 08.06.2006 - 8 днів;
- 09.06.2006 по 24.11.2007 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 1 рік 5 місяців 16 днів;
- 25.11.2007 по 30.11.2007 - 6 днів;
- 01.06.2008 по 04.10.2008 - 4 місяці 4 дні;
- 01.10.2009 по 01.10.2009 - 1 день;
- 02.10.2009 по 15.12.2009 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 2 місяці 14 днів;
- 16.12.2009 по 31.12.2009 - 16 днів;
- 01.01.2010 по 01.01.2010 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 1 день;
- 02.01.2010 по 12.01.2010 - 11 днів;
- 13.01.2010 по 31.12.2010 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 11 місяців 19 днів;
- 01.01.2011 по 07.01.2011 - 7 днів;
- 01.02.2011 по 03.02.2011 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 3 дні;
- 04.02.2011 по 28.02.2011 - 25 днів;
- 01.05.2011 по 10.05.2011 - 10 днів;
- 11.05.2011 по 30.09.2011 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 4 місяці 20 днів;
- 01.11.2011 по 08.11.2011 - 8 днів;
- 09.11.2011 по 25.12.2011 - ст. 14, п/п, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 1 місяць 17 днів;
- 26.12.2011 по 31.08.2012 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 8 місяців 6 днів;
- 01.09.2012 по 31.10.2012 - ст. 14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п. а-в, 2 місяці.
Отже, судом встановлено, що до страхового та пільгового підземного стажу за Списком 1 не зараховані спірні періоди з 21.12.2004 по 01.05.2005, з 01.08.2005 по 31.08.2005, з 01.10.2011 по 11.10.2011. Періоди роботи з 27.05.1998 по 21.06.1998 та з 10.12.2001 по 08.04.2002 зараховані до загального страхового стажу.
Індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 станом на 16.08.2024 містять відомості про роботу позивача в період з 1999 року по 2012 роки та нараховану заробітну плату за цей період, наявні відомості про наявність у позивача спеціального пільгового стажу ЗП3013А1 та ЗП3014А2.
Із записів у трудовій книжці від 06.10.1976 НОМЕР_1 (у межах спірних правовідносин) вбачається, що позивач у період:
- з 27.05.1998 по 21.06.1998 працював підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на “Ордена Леніна шахта Гірська» Виробничого об'єднання “Первомайськвугілля», що дає право для переходу на пенсію за Списком 1. 29.09.1995 згідно атестації робочих місць професія прохідника дає право для перехода на пенсію за Списком 1, наказ №446 від 29.09.1995 (запис № 12);
- 10.12.2001 прийнятий на шахту “Ленінградська» учнем підземного гірника очисного забою підземна ділянка;
- 15.01.2002 переведений підземним гірником очисного забою 5 розряду на підземну ділянку;
- 08.04.2002 звільнений за власним бажанням за ст.80 ТК РФ;
- 21.12.2004 прийнятий прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем під землею на шахті імені 50-річчя Октября;
- 14.01.2005 переведений прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею;
- 01.05.2005 звільнений за власним бажанням за ст.77 п.3 Трудового кодексу російської федерації;
- 01.06.2005 прийнятий прохідником з повним робочим днем під землею МПП “Шахтобудівельник». Робоче місце атестоване за умовами праці по Списку №1 (запис 33);
- 31.12.2005 звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпПУ;
- 11.05.2011 прийнятий прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею на відокремлений підрозділ "Шахтопрохідницьке управління № 4 ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка";
- 11.12.2006 прохідник підземний з повним робочим днем під землею (наказ 158 від 11.12.2006 по атестації) (запис 48);
- 31.08.2011 звільнений за власним бажанням за ст.36 п.5 КЗпПУ;
- 01.09.2011 прийнятий за переводом прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею на ПАО “Трест Луганськшахтопроходка»;
- 11.10.2011 звільнений за власним бажанням за ст.38 ч.3 КЗпПУ.
Листом від 18 вересня 2024 року № 1200-0208-8/23777 ГУ ПФУ в Луганській області зазначило, що за заявою заявника від 16.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.09.2024. Додатково повідомило, що за даними по спеціальному стажу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування до пільгового підземного стажу за Списком 1 Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області враховані періоди роботи ОСОБА_1 з 01.06.2005 по 31.07.2005, з 01.09.2005 по 30.12.2005, з 13.03.2006 по 31.03.2006, з 04.04.2006 по 31.05.2006, з 09.06.2006 по 24.11.2007 та з 01.09.2012 по 31.10.2012. До страхового та пільгового підземного стажу за Списком 1 не зараховані періоди: з 21.12.2004 по 01.05.2005 - період роботи на шахті “ 50-ти річчя Жовтня» (російська федерація), з 01.08.2005 по 31.08.2005, оскільки відсутні відомості в Реєстрі застрахованих осіб та з 01.10.2011 по 11.10.2011 у зв'язку з відсутністю проплати внесків в Реєстрі застрахованих осіб. Періоди роботи з 27.05.1998 по 21.06.1998 - шахта “Гірська» в/о “Первомайськвугілля» та з 10.12.2001 по 08.04.2002 - шахта “Ленінградська ВАТ “Ленінградсланец» (російська федерація) зараховані до загального страхового стажу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).
Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною другою статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Частиною третьою статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Наказом міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про перерахунок пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем вчинено не було.
Записи у трудовій книжці позивача містять відомості щодо характеру роботи позивача з 27.05.1998 по 21.06.1998 на шахті “Гірська» ВО “Первомайськвугілля» підземним прохідником 5 розряду - з повним робочим днем під землею, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.
Крім того, в трудовій книжці наявні записи про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1.
Вищевказана посада, на якій ОСОБА_1 працював у вказаний період, була передбачена Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Також слід зазначити, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказаний період свідчить про зайнятість останнього на роботах, які віднесені до провідних професій, а саме: прохідники.
Однак вказані обставини залишилися поза увагою ГУПФУ в Дніпропетровській області.
Щодо зарахування до пільгового підземного стажу на провідних підземних професіях періоду роботи з 01.08.2005 по 31.08.2005 та з 01.10.2011 по 11.10.2011, суд зазначає.
Відповідач посилається на те, що цей період не може бути зарахований до пільгового стажу позивача через відсутність відомостей в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про сплату страхувальником страхових внесків.
З вищенаведених положень статті 20 Закону № 1058-ІV слідує, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.
Оскільки обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, яке здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи, а невиконання цього обов'язку страхувальником позбавляє працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, суд вважає це неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
В свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не може бути підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.
Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04 серпня 2018 року в справі № 482/434/17, від 17 липня 2019 в справі № 144/669/17, від 01 листопада 2018 року в справі № 199/1852/15.
Посади, на яких ОСОБА_1 працював у вказаний період, були передбачені Списком № 1, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 01.08.2005 по 31.08.2005 прохідником підземним з повним робочим днем під землею в АЧПП “Шахтобудівельник» та з 01.10.2011 по 11.10.2011 прохідником з повним робочим днем під землею у ПАТ “Трест Луганськшахтопроходка» мають бути зараховані відповідачем до пільгового підземного стажу позивача на провідних підземних професіях.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 10.12.2001 по 08.04.2002 в шахті “Ленінградська ВАТ Ленінградсланець» та з 21.12.2004 по 01.05.2005 в шахті ім. “50-ти річчя Жовтня», суд зазначає.
Згідно з записами трудової книжки за спірні періоди ОСОБА_1 10.12.2001 прийнятий на шахту “Ленінградська» учнем підземного гірника очисного забою підземна ділянка; 15.01.2002 переведений підземним гірником очисного забою 5 розряду на підземну ділянку; 08.04.2002 звільнений за власним бажанням за ст.80 ТК РФ; 21.12.2004 прийнятий прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем під землею на шахті імені 50-річчя Октября; 14.01.2005 переведений прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею; 01.05.2005 звільнений за власним бажанням за ст.77 п.3 Трудового кодексу російської федерації.
Вищевказані посади, на яких позивач працював у вказаний період, були передбачені Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, Списком № 1, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Таким чином, судом встановлено, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього на роботах, які віднесені до провідних професій, а саме: робітники очисного забою, прохідники.
Щодо посилання відповідача, що російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, суд зазначає.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-IV чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII “Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Отже, при призначенні пенсій громадянам України застосуванню підлягають:
- норми національного законодавства щодо порядку врахування стажу, який дає право на відповідні пенсійні виплати;
- норми міжнародного договору - у разі якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення.
З огляду на зазначене, при вирішенні питання про призначення пенсії громадянину України уповноважений територіальний орган Пенсійного Фонду України має встановити наявність чинного міжнародного договору України, яким встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення. У разі відсутності такого договору застосуванню підлягають норми національного законодавства щодо порядку врахування стажу, який дає право на призначення відповідного виду пенсії.
Постановою Верховної ради України від 10 грудня 1991 року № 1958-ХІІ “Про ратифікацію Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав» було ратифіковано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав, підписану від імені України 08 грудня 1991 року у м. Мінську.
Відповідно до статей 2, 4 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав від 08 грудня 1991 року високі Договірні Сторони гарантують своїм громадянам незалежно від їхньої національності або інших відмінностей рівні права і свободи. Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує громадянам інших Сторін, а також особам без громадянства, що проживають на її території, незалежно від їхньої національної належності або інших відмінностей громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи відповідно до загальновизнаних міжнародних норм про права людини. Високі Договірні Сторони розвиватимуть рівноправне і взаємовигідне співробітництво своїх народів і держав у галузі політики, економіки, культури, освіти, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища, науки, торгівлі, у гуманітарній та інших галузях, сприятимуть широкому інформаційному обміну, сумлінно і неухильно дотримуватимуться взаємних зобов'язань. Сторони вважають за необхідне укласти угоди про співробітництво у зазначених галузях.
Уряди держав - учасниць Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав від 08 грудня 1991 року, керуючись статтями 2, 4 цієї Угоди, уклали 13 березня 1992 року Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежності держав у галузі пенсійного забезпечення (далі - Угода від 13 березня 1992 року).
Відповідно до статті 1 Угоди від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Відповідно до статті 6 Угоди від 13 березня 1992 року:
1. Призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
2. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
3. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про міжнародні договори України» припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються, зокрема, щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов'язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України “Про міжнародні договори України» припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України слід дійти висновку, що за особами, яким в період дії міжнародного договору набули відповідного страхового стажу для отримання пенсії з урахуванням норм такого міжнародного договору, зберігається право на її отримання, оскільки на момент припинення дії міжнародного договору вже існує захищене право особи на пенсійні виплати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 “Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Державу галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року №376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10 січня 2023 року, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10 січня 2023 року, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.
У той же час, російською федерацією 11 червня 2022 року було прийнято закон №175-ФЗ (мовою оригіналу) “О денонсации российской федерацией соглашения о гарантиях прав граждан государств - участников Содружества Независимых Государств в области пенсионного обеспечения», який відповідно до статті 2 вказаного закону набрав чинності 30 червня 2022 року.
Відповідно до статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року російська федерація з 01 січня 2023 року не є державою-учасницею Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежності держав у галузі пенсійного забезпечення, відтак дія вказаної угоди між Україною та російською федерацією припинилась внаслідок виходу з Угоди одного з підписантів, а саме російської федерації, з 01 січня 2023 року.
Внаслідок виходу з вказаної угоди України, Угода від 13 березня 1992 року припинила дію з 19 червня 2023 року щодо взаємовідносин України з іншими державами-учасницями вказаної угоди.
Проте, частиною другою статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року було гарантовано, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що навіть у випадку виходу держави-учасниці із Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян такої держави не втрачають своєї сили.
Суд вказує, що оскільки позивач за життя набув трудовий стаж у той час, коли вказана Угода діяла, як зі сторони України, так і зі сторони російської федерації, пенсійні права громадян держав-учасників Угоди, що виникли у відповідності до положень даної Угоди, не втрачають своєї сили і в разі його виходу з Угоди держави-учасника, на території якого вони проживають.
Відповідачем неправомірно відмовлено у включені до пільгового підземного стажу на провідних підземних професіях періодів роботи позивача з 10.12.2001 по 08.04.2002 в шахті “Ленінградська ВАТ Ленінградсланець» та з 21.12.2004 по 01.05.2005 в шахті ім. “50-ти річчя Жовтня».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 360/1183/24 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 360/1183/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв