Справа № 2-3355/11 Головуючий у суді І інстанції Юзькова О.Л.
Провадження № 22-ц/824/5180/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
04 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Голуб С.А.,
суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
У вересні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»(далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулось до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
На обґрунтування заяви зазначило, що 10 липня 2013 року набрало законної сили рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року у справі № 2-3355/11 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») заборгованості за кредитним договором № 24/АПМК/69/2008/840 від 03 квітня 2008 року у розмірі 223 759,10 грн та судових витрат.
На підставі виданого на виконання зазначеного судового рішення виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 10 липня 2014 року в Голосіївському відділі державної виконавчої служби у м. Києві було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, яке завершено у березні 2016 року відповідно до постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Окрім того, за виданим виконавчим листом щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження № НОМЕР_1 в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м. Києві.
04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп») укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_2, згідно з яким право вимоги за кредитним договором № 24/АПМК/69/2008/840 від 03 квітня 2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (далі - ТОВ «Фінанс Проперті Групп») укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102, відповідно до якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп».
26 серпня 2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги, на підставі якого право вимоги за кредитним договором перейшло до заявника.
Заявник вважав, що є всі підстави для заміни стягувача у вказаній справі на його правонаступника - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», а відсутність відкритого виконавчого провадження відносно боржника та пропуск строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання не може бути підставою для відмови у заміні сторони в зобов'язанні.
Відповідно до офіційної інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень оригінал виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 на примусовому виконанні не перебуває. Згідно з актом ПАТ «КБ «Надра» про втрату оригіналів виконавчих документів до договору відступлення прав вимоги, оригінали зазначених виконавчих листів втрачені. Оригіналів виконавчих листів у заявника та первісного стягувача немає, заборгованість за кредитним договором не погашена. З моменту прийняття рішення державним органом про ліквідацію банку його діяльність була припинена, закрито територіальні відділення банку та звільнено відповідальних за супровід судових справ працівників, що обумовило втрату оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків. При цьому про місцезнаходження виконавчих листів невідомо, тобто виконавчі документи стягувачем втрачені.
Стверджувало, що причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документа є поважними, оскільки 04 червня 2015 року за рішенням Національного банку України розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра», якою фактично припинено нормальну діяльність банку. Ліквідація, припинення основної діяльності банку, заміна всього керівництва, закриття територіальних відділень та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з відчуження великої кількості активів, що також не залежало від первісного стягувача, вплинуло на факт втрати оригіналів виконавчих листів.Отже, попередній кредитор не мав можливості забезпечити дотримання процесуальних строків з об'єктивних причин, що не залежали від нього, з огляду на припинення його діяльності рішенням державних органів.
Посилаючись на викладені обставини, заявник просив замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у справі № 2-3355/11; видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 ; поновити пропущений строк для пред?явлення виконавчих листів до виконання.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» задоволено.
Замінено стягувача, а саме ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у виконавчих листах № 2-3355/11.
Видано дублікат виконавчого листа № 2-3355/11 у цивільній справі за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 24/АПМК/69/2008/840 від 03 квітня 2008 року - щодо боржника ОСОБА_1 .
Поновлено строк для пред'явлення виконавчих листів, виданих Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 2-3355/11, до виконання.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що первісний кредитор вибув з підстав відступлення ним права вимоги, а до нового кредитора перейшли усі його права, а тому наявні підстави для заміни стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» саме у виконавчих листах, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що відкрито виконавче провадження з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року у справі № 2-3355/11.
З огляду на встановлений факт втрати оригіналу виконавчого листа № 2-3355/11, що позбавляє стягувача можливості в примусовому порядку отримувати стягнуті кошти, та ненадання боржником доказів про повне виконання вказаного судового рішення, що набрало законної сили, а також відсутність обґрунтованих сумнівів щодо причини його тривалого невиконання,суд вважав за необхідне видати дублікат виконавчого листа № 2-3355/11 щодо ОСОБА_1 та поновити строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання як такий, що пропущений з поважних причин, а саме внаслідок втрати виконавчого документа первісним кредитором.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» відмовити в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що причини, на які посилається заявник, як на підставу пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, не є поважними, оскільки банком і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» протягом 2016-2024 років не вчинялися жодні дії, спрямовані на звернення виконавчого документу до виконання у можливий спосіб, а сам по собі факт добровільного невиконання боржникомрішення суду без доведеності поважності причин пропуску вказаного процесуального строку не може бути підставою для задоволення поданої заяви.
Боржник вказує, що в жодному із наданих заявником документів не йдеться про передачу права вимоги кредитора за договором «Автопакет» № 24/АПМК/69/2008/840, що був укладений між нею та банком 03 квітня 2008 року, а тому зробити висновок про відступлення права грошової вимоги неможливо. Додаток до договору за підписами його сторін, в якому зазначений перелік договорів кредитування та перелік осіб-боржників, суду надано не було, а наданий заявником витяг із додатка не відповідає вимогам статті 207 ЦК України.
Наголошує, що: в договорі про відступлення прав вимоги від 26 серпня 2020 року, укладеному між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», та в додатках до нього відсутня інформація про боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а в матеріалах справи відсутні докази щодо проведення розрахунків за цим договором; в акті втрачених виконавчих листів від 04 серпня 2020 року теж відсутня інформація про боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; з дати винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30 березня 2016 року по дату укладення договору про відступлення прав вимоги від 04 серпня 2020 року ПАТ «КБ «Надра» не здійснювало будь-яких заходів щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором; з серпня 2020 року по 28 вересня 2023 року новий кредитор ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» також не вчиняло відповідних дій щодо стягнення заборгованості, а вона не отримувала жодних повідомлень від вищезазначених осіб.
З наведених вище підстав вважає, що заява ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не відповідає фактичним обставинам справи та є зловживання заявником своїми правами.
Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи (провадження) до суду апеляційної інстанції не надійшли.
08 квітня 2025 року надійшли письмові пояснення ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на апеляційну скаргу.
За змістом положень частини першої, третьої статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначає строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.
Разом з тим, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне (частина п'ята статті 174 ЦПК України).
15 січня 2025 року Київський апеляційний суд, відкриваючи апеляційне провадження у справі, визначив учасникам справи п'ятиденний строк з моменту отримання відповідної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» отримало в електронному кабінеті користувача ЕСІТС 20 січня 2025 року.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Сторона заявника правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, не просила дозволу апеляційного суду подати додаткові пояснення, а суд за межами строку для подання відзиву на апеляційну скаргу не визнавав їх подання необхідним, тому ці пояснення колегія суддів залишає без розгляду.
Учасники справи (провадження) та/або їх представники в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заявник та боржник подали (надіслали) заяви про розгляд справи без їх участі, а тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року задоволено позовні вимоги ВАТ «КБ «Надра» та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на його користь заборгованість закредитним договором № 24/АПМК/69/2008/840 від 03 квітня 2008 року у розмірі 223 759,10 грн та судові витрати у розмірі 1 820,00 грн (а.с. 43, 44).
15 листопада 2013 року на виконання зазначеного судового рішення представник ПАТ «КБ «Надра» - Масленнікова Т.М. отримала два виконавчі листи № 2-3355/11 (а.с. 47, 67).
Постановою державного виконавця ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 10 липня 2014 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованості у загальному розмірі 225 579,10 грн (а.с. 101 зв.).
У березні 2016 року (точна дата не вбачається) постановою головного державного виконавця ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві виконавчий лист № 2-3355/11 від 15 листопада 2013 року повернуто стягувачеві (а.с. 101).
Згідно із відомостями Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 06 вересня 2023 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження № НОМЕР_1, де боржником значиться ОСОБА_2 , а стягувачем - ПАТ «КБ «Надра» (а.с .99).
04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_2, за умовами якого право вимоги до боржника та поручителя за кредитним договором № 24/АПМК/69/2008/840 від 03 квітня 2008 року перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (а.с. 80-84).
20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» і ТОВ «Фінанс Проперті Групп» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А102, відповідно до якого право вимоги до боржника та поручителя за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Фінанс Проперті Групп» (а.с. 85-91).
26 серпня 2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно із умовами якого право вимоги за кредитним договором № 24/АПМК/69/2008/840 від 03 квітня 2008 року перейшло до заявника (а.с. 92-95).
Звертаючись до суду, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просило замінити у справі № 2-3355/11 первісного стягувача - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення заборгованості із боржника ОСОБА_1 та поновити пропущений строк для пред?явлення виконавчого листа до виконання.
За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково бере на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається з видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
У справі, що переглядається, судом було встановлено, що заочне рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2011 року, яке набрало законної сили 10 липня 2013 року, не виконано, оригінал виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 на примусовому виконанні не перебуває з березня 2016 року.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби/приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17).
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред'явлення цього документа до виконання.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як на підставу для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа № 2-3355/11 від 15 листопада 2013 року до виконання, заявник посилався на те, що цей процесуальний строк пропущений первісним стягувачем з поважних причин, оскільки відбувалась процедура ліквідація банку і виконавчий лист було втрачено.
В частині першій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час ухвалення судового рішення та видачі виконавчих документів стягувачеві були врегульовані Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 22 Закону № 606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Отже, за загальним правилом, встановленим Законом № 606-XIV, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, міг бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
При цьому згідно з вимогами частини першої статті 23 Закону № 606-XIV строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга статті 23 Закону № 606-XIV).
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України № 1404-VIII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), згідно з пунктом 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Аналогічний по суті висновок зроблений в постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13, від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6), від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 521/21810/17, від 29 січня 2020 року у справі № 344/19847/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 242/2375/16-ц, від 15 жовтня 2020 року у справі № 202/20331/13-ц.
Згідно із частиною першою, пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва № 2-3355/11 від 15 листопада 2013 року щодо боржника ОСОБА_1 перебував на примусовому виконанні ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, відкритого 10 липня 2014 року.
У березні 2016 року головний державний виконавець ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві виніс постанову, якою виконавчий лист № 2-3355/11 від 15 листопада 2013 року повернув стягувачеві (а.с. 101).
За огляду на викладене, на час набрання чинності Законом № 1404-VIII (05 жовтня 2016 року) строк пред'явлення виконавчого листа у справі № 2-3355/11 не сплив, тому цей виконавчий документ міг бути пред'явлений до виконання протягом трьох років з дня його повернення стягувачеві, а саме до березня 2019 року.
Однак, як свідчать матеріали справи і не заперечувалось сторонами, виконавчий лист у справі № 2-3355/11 повторно банком до примусового виконання не пред'являвся.
За частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічний висновок зроблений в постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 1522/12531/12.
Таким чином підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.
Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено.
Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
Слід також зазначити, що поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», суд першої інстанції безпідставно виходив із доведеності факту поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання лише з підстав того, що рішення суду про стягнення заборгованості не виконане боржниками, а виконавчі листи відсутні у заявника з незалежних від нього причин, оскільки зазначені обставини самі по собі є суб'єктивними для вирішення питання поновлення пропущеного строку.
ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», як на поважну причину пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, посилалося на запровадження в первісного кредитора - ПАТ «КБ «Надра» процедури ліквідації.
Так, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних», того ж дня рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «Надра» з 06 лютого 2015 року строком на три місяці, який було продовжено до 05 червня 2015 року.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 червня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра».
Уповноважена особа Фонду після запровадження тимчасової адміністрації (у разі делегування повноважень) набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації.
Одним з основних завдань Фонду є забезпечення збереження активів та документації банку та вжиття всіх передбачених законом заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників банку (стаття 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»)
Ураховуючи викладене, запровадження процедури ліквідації банку не може вважатись перешкодою для реалізації прав стягувача на примусове виконання судового рішення, а тому і свідчити про поважність пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 616/4465/12.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що посилання заявника на те, що стягувач не мав можливості пред'явити виконавчі документи до виконання в зв'язку з процедурою ліквідації не є поважними причинами пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки така процедура не позбавляє можливості уповноважену особу звертатись до органів виконавчої служби із заявами про примусове виконання виконавчих листів.
Окрім того, банк, який є юридичною особою, зобов'язаний забезпечити належну організацію роботи всіх своїх підрозділів, у тому числі і щодо контролю за судовими та виконавчими документами при їх виконанні в органах ДВС.
Суд першої інстанції встановив факт втрати оригіналу виконавчого листа у справі № 2-3355/11 на підставі наданого заявником акту про втрату виконавчих листів від 04 серпня 2020 року до договору відступлення прав вимоги, виданого уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» - Білою І.В. (а.с. 96, 97).
Проте, суд належним чином не дослідив зазначений письмовий доказ та не врахував, що наданий акт про втрату виконавчих листів стосується договору відступлення прав вимоги, який був укладений 14 травня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Морган Кепітал», хоча у справі, яка переглядається, договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_А_2 був укладений 04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп» (а.с. 80-84).
Більше того, наданий ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» акт взагалі не містить інформації (записів) щодо втрати банком виконавчих листів Шевченківського районного суду м. Києва № 2-3355/11 від 15 листопада 2013 року, як про це зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, а відтак за жодних умов не може вважатися належним доказом у справі, адже не містить інформацію щодо предмета доказування.
Встановлено, що строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив у березні 2019 року, тобто до укладення договорів про відступлення прав вимоги від 04 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» і ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп», від 20 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» і ТОВ «Фінанс Проперті Групп», від 26 серпня 2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Групп» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».
Відкрите виконавче провадження за вищевказаним судовим рішенням відсутнє і даних про те, що зазначений строк переривався матеріали справи не містять.
Із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулося до суду лише 25 вересня 2023 року, тобто більше ніж через 4 роки та 6 місяців, зазначивши, що строк пропущено з об'єктивних причин, що не залежали від попереднього кредитора в особі ПАТ «КБ «Надра».
Відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Заміна сторони виконавчого провадження не перериває та не поновлює будь-яких процесуальних строків для нового кредитора, зокрема, і строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання є таким, що сплив як для первісного кредитора в особі ПАТ «КБ «Надра», так і для нового кредитора в особі ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».
Колегія суддів вважає, що сам по собі факт переходу прав вимоги за кредитним договором від одного кредитора (стягувача) до іншого, зокрема, від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК Дніпрофінансгруп», не може свідчити про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та, як наслідок, бути підставою для видачі дублікатів виконавчих листів та замінити сторони стягувача у цих виконавчих документах.
При цьому, навіть за доведеності факту відсутності виконавчого листа у первісного кредитора, зазначена обставина не є поважною причиною поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконанню його правонаступнику. Питання внутрішньої діяльності ПАТ «КБ «Надра», як юридичної особи, навіть у випадку перебування на стадії ліквідації та кадрових змін, також не можуть в достатній мірі впливати на вирішення питання поновлення пропущеного строку.
Будь-яких реальних перешкод для пред'явлення виконавчих листів до виконання у визначений законодавством строк судом апеляційної інстанції не встановлено, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не наведено обґрунтованих аргументів та не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску цього строку.
Суд не має права поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання за відсутності відповідних поважних причин пропуску цього строку (див. зокрема, постанову Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №2-12537/10).
Виходячи з наведеного, заява ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в частині поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчих листів до виконання не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для пред'явлення виконавчих документів до виконання у встановлений законом строк, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для її задоволення.
Наявність норм Конституції України, положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов'язковість виконання судового рішення та рішень Європейського суду з прав людини з цього приводу не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.
Вирішуючи питання заміни стягувача у справі (виконавчих листах), районний суд не урахував, що зі спливом строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та відсутності підстав для його поновлення, відсутні підстави для процесуального правонаступництва, оскільки правонаступник у матеріальних правовідносинах (новий кредитор) не набув тих прав, які втратив попередній кредитор у зв'язку зі спливом строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Крім того, оскільки строк для пред'явлення виконавчих документів до виконання сплив і обґрунтовані підстави для його поновлення в межах даної справи (провадження) не вбачаються, то за результатами розгляду заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа № 2-3355/11 в суду першої інстанції не було підстав для її задоволення.
Отже, суд помилково задовольнив заяву ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» в частині заміни сторони (стягувача) у виконавчих листах та видачу дубліката виконавчого документа за відсутності підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 3 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, від 18 січня 2022 року у справі № 34/425, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 і неодноразово підтриманим Верховним Судом у постановах від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від 10 серпня 2022 року у справі № 127/2-2509/09, від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12 та інших.
Зокрема, у постанові від 22 лютого 2023 року в справі № 202/8529/14-ц (провадження № 61-13252св22) за заявою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання Верховний Суд вказав, що суди помилково задовольнили заяву про заміну стягувача у справі за відсутності підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (Воловік проти України, № 15123/03, § 45, 6 грудня 2007 року).
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Враховуючи вищенаведене, надаючи оцінку обставинам, на які посилалося ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», як на причини пропуску строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, та встановивши, що такі причини є неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів, виданих 15 листопада 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі № 2-3355/11, до виконання, а як наслідок - для заміни сторони (стягувача) у виконавчих листах та видачу їх дубліката.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин оскаржувана ухваласуду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального й порушенням норм процесуального права, тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Оскільки ухвала суду першої інстанції скасовується повністю з ухваленням нового судового рішення по суті заявлених вимог, то відповідно до статей 141, 382 ЦПК України із заявника слід стягнути документально підтверджені судові витрати, понесені боржником у межах даної справи (судового провадження), а саме 605,60 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 605,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду в частині вирішених вимог прозаміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа.
В частині вирішених вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 05 червня 2025 року.
Головуючий С.А. Голуб
Судді: Т.А. Слюсар
Д.О. Таргоній