справа № 761/10242/24
провадження № 22-ц/824/12136/2025
головуючий у суді І інстанції Сіромашенко Н.В.
4 червня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Писана Т.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіна рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення інфляційних збитків, трьох відсотків річних та моральної шкоди за невиконання грошового зобов'язання,
рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2025 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення інфляційних збитків, трьох відсотків річних та моральної шкоди за невиконання грошового зобов'язання - задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з відповідного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки за період з 01 квітня 2019 року по 31 січня 2024 року у розмірі 173 736 (сто сімдесят три тисячі сімсот тридцять шість) гривень 63 копійки, 3% річних за період з 01 квітня 2019 року по 31 січня 2024 року у розмірі у розмірі 44 717 (сорок чотири тисячі сімсот сімнадцять) гривень 39 копійок та у якості відшкодування моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю органу державної влади, суму в розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Бойко Олена Володимирівна 20 травня 2025 року звернулася до суду із апеляційною скаргою.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалено Шевченківським районним судом міста Києва 21 березня 2025 року, відтак 30 день на оскарження рішення припадає на 20 квітня 2025 року, що є вихідним днем (неділя), тому останнім днем для подачі апеляційної скарги є 21 квітня 2025 року, оскільки апеляційну скаргу було подано 20 травня 2025 року, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
В своїй апеляційній скарзі апелянт не вказує у зв'язку з чим він був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в строк, передбачений процесуальним законодавством, доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення апелянтом надано не було, також такі докази відсутні у матеріалах справи, а обставин, за яких у нього відсутній такий доказ, не наведено.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує про те, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки («Каракуця проти України», 18986/06 від 16.02.2017, «Смірнова проти України», 36655/02 від 08.11.2005).
З урахуванням того, що скаржник не навів обставини, на підставі яких суд може встановити доведеність наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, тому, апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати скаржнику навести відповідні поважні причини для поновлення строку.
Крім того, при зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянтом не було надано доказів про сплату судового збору.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 % ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, що станом на дату подання апеляційної скарги становить 5 570,58 грн (3713,72 *1,5%=5 570,58).
У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з встановленням апелянту строку для усунення недоліку - сплати судового збору в розмірі 5 570,58 грн.
Судовий збір має бути сплачено за наступними реквізитами:
отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101;
Код за ЄДРПОУ 37993783;
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
МФО банку 899998;
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010;
Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Документи, що підтверджують сплату суми судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Відповідно до вимог частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За наведених обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіна рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2025 року залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.О. Писана