справа № 753/24588/24
провадження № 22-ц/824/10015/2025
головуючий у суді І інстанції Котвицький В.Л.
4 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Писаної Т.О.,
суддів Приходька К.П., Журби С.О.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 березня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 4 березня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення/постачання теплової енергії та з абонентської плати в сумі 19 576,02 грн, інфляційну складову боргу в сумі 1353,82 грн, 3 % річних у сумі 417,23 грн, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.
Не погоджуючись із указаним рішенням ОСОБА_1 2 квітня 2025 року звернувся до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 березня 2025 року залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, а саме сплатити судовий збір.
29 травня 2025 року до Київського апеляційного суду ОСОБА_1 подав заяву щодо роз'яснення ухвали Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року.
Заява обґрунтована тим, що 20 травня 2025 року ОСОБА_1 отримав ухвалу Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року, в якій зазначається, що згідно з пп.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на день звернення позивача до суду з позовом ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При зверненні до суду з апеляційною скаргою апелянтом було надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1816,80 грн, однак йому слід сплатити 4542 грн.
Вказує, що в цьому розрахунку, відносно нього зроблено розрахунок суми судового збору як для юридичної особи, але ОСОБА_1 не є юридичною особою.
Зазначає, що він подав апеляційну скаргу перебуваючи у юридичному статусі фізичної особи, відповідно розрахунок суми судового збору, на його переконання та за змістом Закону, має бути зроблено на базі ставки судового збору, встановленої у п. 1 ст. 4 Закону - для категорії «фізична особа», а не «юридична особа».
Згідно пп. 1 п. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», станом на день його звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду від 4 березня 2025 року, ставка судового збору становила: за подання фізичною особою або фізичною особою підприємцем: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в перерахунку до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 3028 грн. Відповідно розрахунок суми судового збору має виглядати наступним чином: 3028*0,4=1211,20*1,5=1816,80.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Ухвала Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року, про роз'яснення якої подано заяву, не є остаточним рішенням у справі, а ухвалена судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення процесуальної дії, а тому відсутні підстави для роз'яснення цього судового рішення.
В той же час вбачається, що відповідач не погоджується із визначенням розміру судових витрат.
В будь-якому випадку, слід зазначити, що ухвала Київського апеляційного суду від 13 травня 2025 року є чіткою, зрозумілою та такою, що не містить подвійного тлумачення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Оскільки позов подано саме юридичною особою, тому береться до уваги саме той розмір судового збору, що був сплачений позивачем.
Оскільки ні ухвала ні Закон не містять подвійного тлумачення, підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали немає.
Крім того, ОСОБА_1 29 травня 2025 року подав до Київського апеляційного суду заяву, якою було усунуто недоліки апеляційної скарги.
Судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено у порядку та розмірі, встановлених законом.
Відповідно до положень ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Правом подати заяву про відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, ОСОБА_1 не скористався.
Положеннями статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних дій.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право забезпечується судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Таким чином, скаржник має право на апеляційний перегляд справи, подана ним апеляційна скарга відповідає вимогам щодо форми та змісту, встановлених статтею 356 ЦПК України.
Перешкод для відкриття апеляційного провадження у справі судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до вимог статті 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 354, 356, 359, 360 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення відмовити.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 березня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Копії ухвали про відкриття провадження, апеляційної скарги та додані до неї матеріали надіслати учасникам справи.
Відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі, з урахуванням вимог статті 360 ЦПК України, учасники справи мають право подати до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба