Справа № 761/37498/24 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2433/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
29 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "КВЕРТУС" на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року про відмову у арешті майна у кримінальному провадженні №12023040000000900 від 18.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023040000000900, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Майно, що було тимчасово вилучено 30 вересня 2024 року під час проведення обшуку автомобіля Suzuki марки Swift, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який використовує головний бухгалтер ТОВ ВФ «Сервіс» - ОСОБА_8 , а саме: 4 паперові папки з документами ТОВ «Сева Трейд» та ПП «Кисет» - негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "КВЕРТУС" подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині встановлених в описовій частині ухвали обставин та викласти 17 абзац описової частини рішення в наступній редакції: «Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою здійснення протиправної діяльності ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп», ТОВ ВФ «Сервіс» використовують підконтрольні СГД, а саме: ТОВ «Сева-Трейд» (код 35861983), ПП «Кисет» (код 31655506, нова назва ПП «Піонес»), ПП «Відродження» (код 21922399), ТОВ «Системи Безпеки ВВК» (код 32406126, нова назва ТОВ «Бігбудстрой»), ТОВ «Реактивні Дрони» (код 44032540) та ТОВ «Міксстіл» (код 40705164), які також є переможцями тендерних торгів та уклали договори з КП «Інфо-Рада-Дніпро» ДМР».
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що прокурором не наведено жодного доказу, який міг би підтвердити наведені тези щодо нібито підконтрольності ТОВ "КВЕРТУС" ТОВ «Ай Ті Сервіс Груп» та/або ТОВ ВФ «Сервіс», в той же час слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу, відповідні неправдиві відомості не перевірив, чим порушив законні права та інтереси апелянта.
Апелянт наголошує на тому, що наведені в ухвалі слідчого судді тези створюють хибне уявлення про соціальний та правовий статус Товариства у контрагентів, партнерів та інших суб'єктів, з якими воно вступає у правовідносини.
Прокурор та представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "КВЕРТУС" в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності учасників справи, які без поважних причин не прибули в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням наведеного, оскільки клопотання прокурора розглянуто слідчим суддею 17.10.2024 без виклику представника ТОВ "КВЕРТУС", завірену належним чином копію судового рішення останній не отримував та дізнався про оскаржувану ухвалу 19.02.2025 із запиту АТ КБ «ПриватБанк», тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "КВЕРТУС" оскаржує ухвалу слідчого судді лише в частині встановлених у описовій частині ухвали обставин, а відтак колегія суддів переглядає ухвалу лише в оскаржуваній частині.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000900, від 18.08.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 30.09.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2024 №761/35548/24, провадження № 1-кс/761/23675/2024, в період часу з 08 год. 29 хв. до 08 год. 51 хв., проведено обшук автомобіля Suzuki марки Swift, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який використовує головний бухгалтер ТОВ ВФ «Сервіс» - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого виявлено та вилучено: 4 паперові папки з документами ТОВ «Сева Трейд» та ПП «Кисет».
01.10.2024 постановою детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у податковій сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_9 вищевказані речі визнано речовим доказами у кримінальному провадженні №12023040000000900 від 18.08.2023.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023040000000900, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідчий суддя виходив з того, що прокурор не навів достатніх доказів для однозначного висновку про відповідність вищевказаного майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки із долучених до клопотання матеріалів не вбачається, які саме документи знаходились у папках, вказаних у клопотанні. При цьому, стороною обвинувачення, не зважаючи на час, що пройшов з моменту тимчасового вилучення майна, не надано протокол огляду вказаних документів та їх перелік.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення не доведено того, що незастосування заборони у вигляді арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки дане твердження прокурора належним чином необґрунтоване та невмотивоване.
Доводи апеляційної скарги представника ТОВ «КВЕРТУС» щодо зазначення в описовій частині оскаржуваної ухвали неправдивих відомостей про ТОВ «КВЕРТУС», який не є суб'єктом вказаного кримінального провадження, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, позаяк зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчим суддею в описовій частині ухвали викладено обставини, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання про арешт майна та які перевіряються органом досудового розслідування та в подальшому будуть встановлені під час розгляду справи в суді по суті.
В той же час, в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею будь-яких висновків щодо можливих кримінальних правопорушень службових осіб ТОВ «КВЕРТУС» не зроблено, а тому доказів будь-яких негативних наслідків для апелянта колегією суддів не встановлено.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді в оскаржуваній частині необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Поновити представнику ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "КВЕРТУС" строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "КВЕРТУС" залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року в оскаржуваній частині - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_2
Судді:
ОСОБА_3 ____________ ОСОБА_4 ____________