23 травня 2025 року місто Київ
справа № 754/1992/25
апеляційне провадження № 33/824/2507/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва Вінтоняка Р.Я. від 5 березня 2025 року, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Деснянського районного суду міста Києва від 5 березня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій просив скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 5 березня 2025 року та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Скаржник вказує на помилкове встановлення судом першої інстанції фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, зазначається, що автомобіль Skoda Octavia, під керуванням ОСОБА_1 , рухався по вулиці Героїв Енергетиків у місті Києві в напрямку вулиці Лифаря зі сторони вулиці Рейгана, в середній смузі руху, зі швидкістю близько 50-60 км/год. У цей час автомобіль Kia Rio, під керуванням ОСОБА_2 , який рухався назустріч у крайній лівій смузі, приблизно за 20 метрів до його транспортного засобу раптово розпочав маневр розвороту, виїхавши на смугу руху ОСОБА_1 . Останній застосував екстрене гальмування. Однак через відсутність у автомобіля системи ABS та мокрого дорожнього покриття, транспортний засіб втратив стійкість, його почало обертати, внаслідок чого він зіткнувся з бордюрним каменем і захисним огородженням на узбіччі.
Таким чином, на думку скаржника, в діях водія ОСОБА_2 вбачаються ознаки порушення вимог пунктів 2.3.б та 10.1 ПДР.
Крім того, скаржник звертає увагу, що у висновку експертного дослідження, проведеного на замовлення ОСОБА_2 , відсутні будь-які аналіз чи оцінка дотримання ним вимог пунктів 10.1 і 10.4 ПДР України. Висновок не містить ані фактичних обставин ДТП, ані аналізу дій учасників, а також позбавлений посилань на докази чи матеріали справи. У зв'язку з цим, на думку скаржника, вказаний документ не може вважатися належним доказом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Тимощук М.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши про безпідставність її доводів.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
26 січня 2025 року об 11 год. 37 хв. поліцейським 2 взводу 2 роти БЗС батальйону управління патрульної поліції в місті Києві сержантом поліції Осмульським І.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 230681 за статтею 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , зі змісту якого убачається, що 26 січня 2025 року об 11 год. 00 хв. в місті Києві по вулиці Героїв Енергетиків водій, керуючи автомобілем Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію водію автомобіля Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухаючись в зустрічному напрямку, різко змінив напрямок руху та скоїв наїзд на перешкоду, а саме - бордюрний камінь та огороджувальний паркан. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 порушив вимоги пунктів 2.3.б, 10.1 ПДР, за що відповідальність передбачена статтею 124 КУпАП.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вини водія ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КупАП.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.
Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 230681 за статтею 124 КУпАП від 26 січня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_2 , 26 січня 2025 року об 11 год. 00 хв. в місті Києві по вулиці Героїв Енергетиків водій, керуючи автомобілем Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію водію автомобіля Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухаючись в зустрічному напрямку, різко змінив напрямок руху та скоїв наїзд на перешкоду, а саме - бордюрний камінь та огороджувальний паркан. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 2.3.б, 10.1 ПДР.
До протоколу додано схему місця дорожньо-транспортної пригоди; пояснення водія ОСОБА_1 , який зазначив, що водій зустрічного автомобіля Кіа, реєстраційний номер НОМЕР_1 , почав маневр розвороту прямо перед ним, перекривши дві смуг руху. При різкому гальмуванні, мокрому асфальті та відсутності ABS, його автомобіль стало розвертати, викинуло на узбіччя. Зіткнення з автомобілем винуватця ДТП не було.
Як убачається з письмових пояснень водія ОСОБА_2 , він їхав по вулиці Електротехнічній (Героїв Енергетиків) зі сторони вулиці Рейгана в сторону вулиці Лифаря, виконував розвороти в ліву смугу в дозволеному місці, зліва зі сторони вулиці Рейгана їхав автомобіль Skoda, реєстраційний номер НОМЕР_2 , по середній смузі, він був далеко. Автомобіль Skoda їхав швидко і його занесло на дорозі, він розвернувся і в'їхав в огорожу при дорозі. Зіткнення з його автомобілем не було.
Згідно з копією висновку експертного дослідження № ЕД-19/111-25/8895-ІТ від 13 лютого 2025 року, проведеного Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП, водій автомобіля Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пунктів 10.1., 10.4 ПДР. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_2 , повинен був керуватися вимогами пункту 12.1 ПДР. В даній дорожній ситуації в діях подія ОСОБА_2, з технічної точки зору, невідповідностей вимогам пунктів 10.1., 10.4 ПДР, які б перебували в причинному зв'язку з виникненням даної ТДП, не вбачаться. При цьому в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам пункту 12.1 ПДР.
Пунктом 2.3. б) Правил дорожнього руху встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з пунктом 10.1. Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху
Відповідно до змісту статті 124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Доводи апелянта щодо нібито помилкового встановлення судом першої інстанції фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди та неналежності висновку експертного дослідження є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.
Так, згідно з копією висновку експертного дослідження № ЕД-19/111-25/8895-ІТ від 13 лютого 2025 року, проведеного Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, було встановлено, що в ситуації, яка склалася безпосередньо перед ДТП, водій ОСОБА_2 повинен був керуватись вимогами пунктів 10.1 та 10.4 ПДР, а водій ОСОБА_1 - вимогами пункту 12.1 ПДР. При цьому експерт прямо зазначає, що після здійснення маневру розвороту водій ОСОБА_2 рухався в суміжній (крайній лівій) смузі і контакту між транспортними засобами не відбулося, тому в діях водія ОСОБА_2 з технічної точки зору не вбачається порушень вимог пунктів 10.1 та 10.4 ПДР, які б перебували у причинному зв'язку з виникненням ДТП. Натомість у діях водія ОСОБА_1 зафіксовано порушення пункту 12.1 ПДР, яке і стало технічною причиною настання події.
Таким чином, висновок експерта ґрунтується на об'єктивному аналізі дорожньої ситуації; враховує технічні аспекти взаємодії транспортних засобів безпосередньо перед ДТП; містить однозначну правову кваліфікацію дій обох водіїв з технічної точки зору; не є необґрунтованим і відповідає вимогам щодо форми та змісту письмових доказів відповідно.
Крім того, апелянт не надав жодного альтернативного експертного дослідження або інших належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки вказаної експертизи чи підтверджували порушення з боку водія ОСОБА_2 .
Отже, твердження апелянта про нібито очевидне порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху є суб'єктивними припущеннями та не спростовують висновки суду першої інстанції, які базуються на належному, допустимому та достовірному доказі - висновку спеціального технічного дослідження.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що суддя суду першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 5 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов