Справа №761/15079/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3698/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
21 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні № 72025001220000004 - прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025001220000006 від 10.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204 КК України, а саме: на майно, яке вилучене 11.04.2025 у період часу з 13.44 год. до 15.11 год. в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити повністю клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно та накласти арешт на майно, яке вилучене 11.04.2025 у період часу з 13.44 год. до 15.11 год. в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , зокрема позбавити володільця майна - директора ТОВ «ТОРГОВИМ ДІМ «AMT» ОСОБА_7 права на відчуження, розпорядження та користування майном, з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме: моноблоку Lenovo s\n CS00031177.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вказане судове рішення необхідно скасувати у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт вказує на те, що є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт. У органів досудового розслідування є підстави вважати, що набуття у власність вказаного майна є результатом незаконної діяльності, пов'язаної з вчиненням кримінальних правопорушень.
Підставою для накладення арешту на майно є сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що вказане рухоме майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є предметом кримінального правопорушення, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України та може підлягати спеціальній конфіскації у третіх осіб із наведених у клопотанні обставин.
Метою накладення арешту на майно відповідно до п. п. 1 і 2 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів та підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
В судове засідання представник власника майна, не з'явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Однак, 21.05.2025 на електронну пошту Київського апеляційного суду від представника власника майна ОСОБА_7 , - адвоката ОСОБА_8 , надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з тим, що він не зможе взяти участь у даному судовому засіданні у зв'язку із залученням його до невідкладних слідчих (розшукових) дій в межах іншого кримінального провадження.
Проте, колегія суддів не приймає дане клопотання до уваги в частині відкладення судового засідання, у зв'язку з викладеними у ньому обставинами, оскільки доказів на підтвердження зазначених у клопотанні обставин, до клопотання не долучено, а тому враховує положення ч. 1 ст. 172 КПК України, якими передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. А також, ч. 4 ст. 405 КПК України, якою передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Відтак, колегія суддів з урахуванням зазначеного, а також думки прокурора, який не заперечував щодо проведення апеляційного розгляду, без участі представника власника майна, прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі представника власника майна ОСОБА_7 , - адвоката ОСОБА_8 , що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, також прокурором долучено копію ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.05.2025 року, якою зобов'язано повернути ОСОБА_7 , вилучений моноблок, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025001220000004 від 22.01.2025, за фактом умисного ухилення від сплати податків, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Згідно обставин службові особи ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (код ЄДРПОУ 42822115), ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (код ЄДРПОУ 44830259) в період з 01.01.2022 по 10.09.2024 шляхом документального відображення по документам податкового обліку проведення безтоварних операцій по купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей між собою ухилились від сплати податку на додану вартість в загальній сумі 193 484 678 грн, у т.ч. ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» в сумі 67 995 364 грн, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» в сумі 82 366 044 грн, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» в сумі 43 123 270 грн. Крім того, службові особи ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661) в період з 01.01.2022 по 10.09.2024, використовуючи рахунки ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в результаті фактичного постачання ТМЦ в адресу кінцевого споживача - фізичних осіб, ухилились від сплати податку на додану вартість в сумі 217 841 007 грн.
Зазначили, що 11.04.2025 у період часу з 13.44 год. до 15.11 год. проведено обшук за місцем проживання директора ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення якого виявлено та вилучено моноблок Lenovo s\n CS00031177, що має значення для досудового розслідування як доказ протиправної діяльності.
Виявлені та вилучені предмети, речі, документи постановою детектива від 11.04.2025 визнано у кримінальному провадженні речовим доказом та долучено до кримінального провадження як речові докази.
15.04.2025 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 72025001220000004 від 22.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, яке вилучено 11.04.2025 у період часу з 13.44 год. до 15.11 год. в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме: моноблоку Lenovo s\n CS00031177.
24.04.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №72025001220000006 від 10.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204 КК України, а саме: на майно, яке вилучене 11.04.2025 у період часу з 13.44 год. до 15.11 год. в ході обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції послався на те, що аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт переліку майна, а також недоведеність прокурором можливості використання вказаного майна як доказу фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування, оскільки не може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та не може бути підставою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, у зв'язку із чим викликає сумнів в розумності і співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Зокрема, слідчий суддявказав, що у клопотанні належним чином не доведено той факт, що вилучений моноблок, про арешт якого наполягає прокурор, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження №72025001220000004 від 22.01.2025. Матеріали клопотання не містять жодних початкових даних про те, що вилучене майно, може бути використане для доказування обставин, визначеним ч. 3 ст. 212 КК України. В ході досудового розслідування огляд вилученого майна не проводився, експертиза не призначена. Таким чином, відсутні підстави уважати, що таке майно відповідає ознакам, визначеним в ухвалі про обшук, є доказом в межах даного кримінального провадження, доводи є необґрунтованими припущеннями.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, у даномупровадженні прокурор не навів достатніх підстав вважати, що майно, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно не вбачається.
При цьому, слідчим суддею звернуто увагу на суто формальний характер постанови слідчого від 11.04.2025 року, копія якої долучена до матеріалів клопотання, яка також не містить посилання на конкретні критерії, визначені статтею 98 КПК України, яким нібито відповідає майно.
В ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегії суддів апеляційної інстанції, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення для доведення будь якої з наведених вище обов'язкових ознак даного злочину, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Також колегія суддів бере до уваги, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.05.2025 року, зобов'язано повернути ОСОБА_7 , вилучений моноблок. Відповідно до розписки від 09.05.2025 органом досудового розслідування повернуто моноблок Lenovo s\n CS00031177 - ОСОБА_7 .
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4