Ухвала від 20.05.2025 по справі 757/14201/25-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/14201/25 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/3152/2025 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Кринички, Криничанського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ), ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

встановила:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, до 23.05.2025 року включно.

Одночасно визначено заставу у розмірі 3300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 992 400 ( дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому діяння;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 23.05.2025 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Покладено на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурору про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, висновки слідчого судді в ухвалі не підтверджуються доказами (документами), які прокурор надав до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Апелянт вказує на те, що клопотання прокурора є необґрунтованим, до клопотання не додано доказів, що ОСОБА_7 організував та керував шахрайством, що не дає підстав вважати, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Матеріали, надані прокурором до клопотання, в переважній більшості своїй є перекладом із латинської мови на українську, із англійської мови на українську, проте відсутні документи, які перекладались, крім того переклад є неофіційним, тому пересвідчитися в достовірності такого перекладу та змісту документів немає можливості.

Слідчий суддя застосовуючи найсуворіший запобіжний захід до ОСОБА_7 не врахував те, що може бути застосований більш м'який запобіжний захід, адже відсутні ризики, на які вказує прокурор в клопотанні.

Підозрюваний з 28.03.2025 орендує в м. Києві квартиру за адресою: АДРЕСА_3 для того, щоб бути ближче до органу досудового розслідування та суду, які знаходяться в м. Києві, співпрацювати з ними.

Що стосується визначеного розміру застави 9 992 400 грн., то слідчий суддя не врахував те, що дана застава не співмірна, ні з доходами підозрюваного, ні із розміром майнової шкоди, яка на думку органу досудового розслідування заподіяна потерпілим.

Також апелянт зазначає, що підозрюваний перебуває на лікуванні у психіатра з 13.12.2022 року, має суттєве порушення органів травлення, що підтверджується медичними документами. На утриманні ОСОБА_7 знаходиться мати пенсіонерка та батько інвалід 2 групи. Він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання. Проте дані обставини не були враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчий суддя міг застосувати до підозрюваного домашній арешт за адресою: АДРЕСА_3 , однак цього не зробив, хоча до інших підозрюваних застосував саме цілодобовий домашній арешт.

Слідчим суддею істотно порушено норми ст. 178 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони захисту задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000000297 від 01.02.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. З ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із невстановленою особою співорганізатором, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.11.2022, перебуваючи на території міста Вінниця, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, володіючи якостями лідера та організаторськими здібностями, діючи з прямим умислом, корисливих мотивів, вирішили здійснювати діяльність, пов'язану із заволодінням чужим майном - грошовими коштами громадян іноземних країн, в тому числі Латвійської Республіки, у великих та особливо великих розмірах, шляхом обману (шахрайств), а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

При цьому, ОСОБА_7 діючи разом із невстановленою особою співорганізатором, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх майбутніх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вчинення запланованих злочинів можливе лише при об'єднанні групи осіб, детальному плануванні їх дій, розподілі обов'язків, забезпеченні взаємозв'язку та координації поведінки, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, спланували досягнути поставленої мети шляхом створення і особистого керування організованою групою.

Так, до складу вказаної групи ОСОБА_7 разом із невстановленою особою співорганізатором за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (таких як: час, місце, спосіб тощо), але не пізніше 21.11.2022, залучили ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та інших, на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, повідомивши при цьому їм про свій злочинний план.

Після цього, ОСОБА_7 разом із невстановленою особою діючи як співорганізатори організованої групи, розробили єдиний план її злочинної діяльності, визначивши її склад, загальні правила поведінки її учасників, розподіливши між ними функції (злочинні ролі), як під час вчинення окремих злочинів, так і функціонування цієї групи в цілому, заходи, спрямовані на прикриття та конспірацію її діяльності, забезпечення фінансування злочинної діяльності та порядок розподілу коштів, отриманих унаслідок вчинення злочинів.

При цьому, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені розслідуванням особи, діючи з прямим умислом, корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами громадян іноземних країн, в тому числі громадян Латвійської Республіки, у великих та особливо великих розмірах шляхом їх обману (шахрайств), а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи злочинні наміри організаторів групи - ОСОБА_7 та невстановленої особи співорганізатора, погодилися увійти до її складу, виконувати покладені на них функції, підпорядковуватися її керівникам та брати участь у злочинах, що вчиняються цією організованою групою.

Таким чином, ОСОБА_7 , невстановлена особа співорганізатор, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені розслідуванням особи, дійшли попередньої змови та домовилися про скоєння злочинів у складі організованої групи до початку їх вчинення.

Так, відповідно до злочинного умислу ОСОБА_7 та невстановленої особи співорганізатора, щодо вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів - заволодіння чужим майном, незаконні дії передбачали обман, що виявлявся:

- у спонуканні здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, зокрема бінарними опціонами (контрактами на різницю цін), валютою, криптовалютою, тощо (далі - фінансовими інструментами), з використанням спеціально розроблених учасниками організованої групи псевдотрейдингових та інвестиційних платформ, або з використанням реальних назв інвестиційних платформ або без таких платформ, з метою отримання прибутку;

- у начебто поверненні викрадених коштів, які були раніше інвестовані потерпілими у криптовалюту або інші фінансові інструменти.

Заволодіння коштами громадян повинно було вчинятися з використанням електронно-обчислювальної техніки, спеціально розроблених та створених учасниками організованої групи Інтернет-сайтів, псевдотрейдингових платформ, які постійно адмініструвалися (проводився комплекс заходів щодо підтримки чіткого функціонування платформ, їх працездатності, швидкої роботи, зручності для користування, зміна назв та посилань з метою приховування протиправної діяльності, використання незахищених протоколів з'єднань типу«http», тощо), створених імітаційних веб ресурсів, назви яких у домені містили реальні дані веб платформ, що здійснюють аналітичне дослідження фінансових ринків, криптовалют, дають змогу об'єднати декілька криптогаманців для більш зручного відстеження наявних на них коштів та проведених транзакцій, а також програмного забезпечення, які:

- створювали у потерпілих уяву про те, що насправді торгівля відбувається, про правильність їх дій щодо внесення коштів;

- забезпечували доступ до персональних даних потерпілих, в тому числі й відомостей про наявність коштів на рахунках, вчинені розрахункові операції;

- створювали хибну уяву у потерпілих про те, що внесені ними кошти дійсно залучені до торгівлі фінансовими інструментами та подальшого отримання прибутку;

- створювали хибну уяву про можливість контролю віртуальних активів та подальшого їх виведення на власні гаманці, у тому числі із нарахованими прибутками.

ОСОБА_7 та невстановлена особа, діючи як співорганізатори організованої групи усвідомлювали необхідність забезпечення стабільності та безпеки функціонування створеної ними організованої групи, ефективність протидії чинникам, що можуть її дезорганізувати, як внутрішнім, так і зовнішнім.

Так, будучи обізнаним про покарання за вчинення на території України тяжких та особливо тяжких злочинів, з метою уникнення притягнення до відповідальності за їх вчинення, ОСОБА_7 та невстановлена особа співорганізатор вирішили вчиняти такі злочини стосовно іноземних громадян, з підготовкою та початком їх вчинення на території України.

Вказане повинно було забезпечити відсутність поданих від іноземних громадян до правоохоронних органів України заяв про вчинення злочинів, неможливість в подальшому давати показання про такі злочини під час досудового розслідування, в суді та як наслідок - не притягнення до кримінальної відповідальності учасників організованої групи.

Крім того, учасники організованої групи, які здійснювали спілкування з потенційними потерпілими щодо здійснення торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, використовували IP-телефонію та, переважно, мобільні термінали, які не відображають реквізити ІМЕІ, проводили обмін документами виключно за допомогою використання електронно- обчислювальної техніки та надавали для перерахування коштів реквізити рахунків, спеціально підібраних та/або створених для здійснення злочинної діяльності, забезпечували здійснення транзакцій між потерпілими з різних країн, з метою уникнення блокування з боку банківських установ, проводили консультаційні бесіди з приводу спілкування з представниками банківських установ за для успішного проведення транзакцій зокрема конвертації фіатних коштів у криптовалюту.

Зазначені дії також були спрямовані на забезпечення безпеки діяльності організованої групи, оскільки не давали можливості потерпілим у подальшому ідентифікувати учасників організованої групи, які безпосередньо вводили їх в оману та створювали хибну уяву про те, що після перерахування ними коштів останні дійсно отримають прибуток.

При цьому ОСОБА_7 та невстановлена особа співорганізатор, здійснюючи керівництво створеною ними організованою групою, розробили загальний план злочинної діяльності. Розроблений ними план злочинної діяльності спрямований на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства передбачав наступне:

- створення Інтернет-сайтів та псевдотрейдингових платформ з метою використання їх реквізитів під час вчинення злочинів;

- створення умов для використання вказаних Інтернет-сайтів та псевдотрейдингових платформ під час учинення злочинів, а саме з метою введення в оману майбутніх потерпілих, щодо їх начебто реальної діяльності;

- підшукання приміщень для використовування їх учасниками організованої групи, як так званні «call center»;

- обладнання підшуканих приміщень електронно-обчислювальною технікою та засобами зв'язку з метою їх використання учасниками організованої групи під час вчинення злочинів, засобами охорони, відеоспостереження для здійснення контрольно-пропускного режиму до приміщення;

- оренду окремого серверного обладнання у закордонних хостинг-провайдерів, SIPтелефонії, різноманітних хмарних сховищ, іншого спеціалізованого програмного забезпечення з метою приховування та анонімізації своєї діяльності в мережі Інтернет, а також зберігання даних та електронної документації;

- створення електронних адрес, які містять частину назв реально існуючих інвестиційних платформ, використання СІМ карт закордонних операторів мобільного зв'язку;

- інформування іноземних громадян, у тому числі громадян Латвійської Республіки, які виявлять бажання здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, зокрема бінарними опціонами (контрактами на різницю цін), валютою, криптовалютою, з метою нібито отримання прибутку;

- повідомлення особам, які виявлять бажання здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, завідомо неправдивих відомостей, зокрема про необхідність перерахунку активів на спеціально створені криптовалюні гаманці з метою в майбутньому отримати прибуток, тобто введення їх в оману з метою заволодіння чужим майном;

- повідомлення особам завідомо не правдивої інформації, з приводу повернення раніше вкладених грошових коштів в інвестиційні платформи, видаючи себе за представників аналітичних компаній, що здійснюють пошук викрадених активів, спонукають іноземних громадян до сплати певного відсотку за свої послуги, що вираховується від суми завданих раніше збитків, за начебто майбутнє повернення виявлених активів;

- повноцінне керування пристроями потерпілих за допомогою програмного забезпеченого призначеного для віддаленого доступу, що надає можливість на власний розсуд і зловживаючи довірою власника здійснювати фінансові операції у застосунках онлайн банкінгу, реєстрації нових програмних додатків від криптобірж;

- виготовлення з використанням реквізитів створених та/або вигаданих для вчинення злочину юридичних осіб, документів фінансово-господарської діяльності та направлення їх засобами електронного зв'язку особам, які виявили зацікавленість здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами;

- отримання коштів, перерахованих потерпілими на підконтрольні банківські рахунки, спеціально створені криптовалютні гаманці та подальше учинення дій, спрямованих на негайне їх перерахування на особисті криптовалютні гаманці, які використовуються для переведення безготівкових активів у готівку, конвертування з банківських рахунків у криптовалюту на спеціально створені облікові записи у криптобіржах, а також використання міжнародної платіжної системи для переказу грошових коштів з метою їх подальшого заволодіння;

- розподіл коштів, отриманих внаслідок учинення злочинів між учасниками організованої групи;

- фінансування злочинної діяльності шляхом здійснення виплат винагороди особам, схиленим до вчинення злочинів, та особам, які, не будучи обізнаними про справжні наміри учасників організованої групи, сприяли вчиненню злочинів, придбання та оплати засобів зв'язку, оплати послуг із реклами щодо торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, оренду приміщень, які використовувались учасниками організованої групи, як так званий «call center».

Розробивши загальний план злочинної діяльності ОСОБА_7 та невстановлена особа співорганізатор, здійснюючи керівництво створеною ними організованою групою, розподілили функції (злочинні ролі) між її учасниками як під час учинення окремих злочинів, так і під час функціонування цієї організованої групи в цілому.

Відповідно до цього розподілу ОСОБА_7 та невстановлена особа, які діяли як співорганізатори залишили за собою функції керівництва створеною ними організованою групою та повинні були:

- ініціювати вчинення конкретних злочинів, визначати учасників організованої групи чи інших осіб, які повинні брати участь у їх учиненні, а також розподіляти між ними злочинні ролі;

- забезпечувати взаємозв'язок між учасниками організованої групи та схиленими до вчинення злочинів іншими особами;

- особисто підшукувати осіб, які погодяться увійти до складу організованої групи та вчиняти злочини у її складі;

- розподіляти осіб, що ввійшли до складу організованої групи за сформованими лініями роботи, функціональні обов'язки яких різняться між собою в залежності від стадії вчинення злочину («холодні дзвінки», «полуклоузери», «клоузери», «ретеншен», тощо). За наявним розподілом особи, які закріпленні за здійсненням «холодних дзвінків» встановлюють зв'язок з потерпілим, його лояльність, підтверджують персональні дані, в загальному роз'яснюють суть та можливість отримання прибутку або повернення коштів. Особи, які закріплені за лінією «полуклоузери», здійснюють комунікацію із потерпілими, будь якою причиною переконують у внесенні коштів на заздалегідь підготовлені рахунки. Особи, які закріплені за лінією «клоузери», здійснюють переконання у вкладенні коштів на підготовленні рахунки, у подальшому виводять їх на підконтрольні рахунки. Закріплені за лінією «ретеншен» - це лінія роботи шахраїв, яка передбачає на протязі тривалого часу спілкуватись із потерпілими, переконувати у необхідності продажу майна, отримання кредитів, інших способів отримання коштів з метою постійного інвестування;

- особисто підшукувати та схиляти до вчинення злочинів інших осіб, які погодяться сприяти вчиненню злочинів учасникам організованої групи, не входячи до її складу;

- визначати реквізити якої саме створеної та/або вигаданої юридичної особи необхідно використовувати для вчинення злочинів у певний проміжок часу;

- забезпечувати фінансування злочинної діяльності, а також розподіляти кошти, отримані внаслідок учинення злочинів, між учасниками організованої групи та іншими особами;

- придбання баз із даними про персональні дані громадян іноземних країн, у тому числі громадян Латвійської Республіки та їх матеріальний стан, з метою подальшого введення їх в оману, під приводом отримання прибутку від торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами або поверненні раніше інвестованих коштів;

- організовувати співпрацю з працівниками фінансових установ чи груп з метою переведення безготівкових активів, отриманих унаслідок учинення шахрайств, у готівку, та/або криптовалюту;

- організовувати приховування злочинної діяльності шляхом визначення місць розташування учасників організованої групи, документів з реквізитами спеціально створених та/або вигаданих для вчинення злочинів юридичних осіб, їх печаток, а також коштів, отриманих унаслідок злочинної діяльності;

- слідкувати за дотриманням загальних правил поведінки, дисципліни та конспірації учасниками організованої групи;

- прикривати злочинну діяльність шляхом вирішення конфліктних ситуацій з іншими злочинними об'єднаннями;

- здійснювати виплату винагороди особам, схиленим до вчинення злочинів, та особам, які, не будучи обізнаними про справжні наміри учасників організованої групи, сприяли вчиненню злочинів, придбання та оплати засобів зв'язку, оплати послуг із реклами щодо торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, оренда приміщень, які використовувались учасниками організованої групи, як так званий «call center», тощо;

- вживати інших заходів, спрямованих на забезпечення функціонування організованої групи в цілому.

Учасники організованої групи ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повинні були:

- систематично здійснювати пошук громадян іноземних країн у тому числі Латвійської Республіки, які виявлять бажання здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами;

- проводити з потенційними потерпілими переговори, в тому числі з використанням IP-телефонії вводячи їх в оману, під приводом торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, доводити можливість отримання ними прибутку із створенням хибного уявлення про здатність подальшого їх виводу та/або повернення раніше вкладених грошових коштів в інвестиційні платформи, видаючи себе за представників аналітичних компаній, що здійснюють пошук викрадених активів, спонукання іноземних громадян до сплати певного відсотку за свої послуги, що вираховується від суми завданих раніше збитків, за начебто майбутнє повернення виявлених активів;

- керувати пристроями потерпілих за допомогою програмного забезпеченого призначеного для віддаленого доступу, що надає можливість на власний розсуд і зловживаючи довірою власника здійснювати фінансові операції у застосунках онлайн банкінгу, реєстрації нових програмних додатків від криптобірж тощо;

- під час вчинення злочинів перебувати в спеціально обладнаних приміщеннях, так званих «call center»;

- створювати Інтернет-сайти та псевдотрейдингові платформи з метою використання їх реквізитів під час вчинення злочинів;

- використовувати в певний проміжок часу реквізити спеціально створених криптогаманців, облікових записів третіх осіб, які надають їх у використання за грошову винагороду, криптогаманців потерпілих та здійснення транзакцій з метою уникнення блокування зі сторони банківських установ;

- підтримувати спілкування з потерпілими з метою переконання останніх щодо реальності торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами та впевнити останніх у тому, що сума отриманого доходу залежить від вкладеної інвестиції;

- виконувати функції відповідно до сформованого розподілу за лініями роботи, функціональні обов'язки яких різняться між собою в залежності від стадії вчинення злочину («холодні дзвінки», «полуклоузери», «клоузери», «ретеншен», тощо);

- ведення документального обліку відпрацьованих осіб (потенційних потерпілих) та надання звіту керівництву про отриманий результат;

- підпорядковуватись керівнику організованої групи та виконувати інші функції, спрямовані на вчинення злочинів учасниками організованої групи.

Інші невстановлені в ході досудового розслідування на теперішній час особи, які входили до складу організованої групи повинні були:

- створювати сторінки у соціальних мережах з метою розміщення публікацій про набір до так званих «call center»;

- розміщувати на спеціалізованих платформах для пошуку роботи (таких веб ресурсах як Work.UA, Robota.UA, Jooble тощо) вакансії про оголошення набору до так званих «call center», а також оплачувати послуги за грошові кошти виділені організатором групи;

- організовувати та проводити співбесіди з потенційними кандидатами для працевлаштування, переконання їх у наявних перевагах роботи у даній сфері, отримувати погодження увійти до складу організованої групи та вчиняти злочини у її складі;

- організовувати навчання ново підібраних учасників з особливостями вчинення шахрайських дій відносно громадян Латвійської Республіки;

- обліковувати робочий час учасників організованої групи;

- здійснювати контроль з організаційних питань функціонування шахрайського «call center», а саме: зв'язок із представниками постачальника послуг Інтернету, охоронних структур, а також контрольно-пропускний режим офісу, оплата інших послуг;

- систематично здійснювати пошук громадян іноземних країн у тому числі Латвійської Республіки, які виявлять бажання здійснювати торгові операції на фондовому ринку різними фінансовими інструментами (фактичний пошук потерпілих);

- проводити з потенційними потерпілими переговори, в тому числі з використанням IP-телефонії вводячи їх в оману, під приводом торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами, можливість отримання ними прибутку із створенням хибного уявлення про можливість подальшого їх виводу та/або повернення раніше вкладених грошових коштів в інвестиційні платформи, видаючи себе за представників аналітичних компаній, що здійснюють пошук викрадених активів, спонукати іноземних громадян до сплати певного відсотку за свої послуги, що вираховується від суми завданих раніше збитків, за начебто майбутнє повернення виявлених активів;

- керувати пристроями потерпілих за допомогою програмного забезпеченого призначеного для віддаленого доступу, що надає можливість, що надає можливість на власний розсуд і зловживаючи довірою власника здійснювати фінансові операції у застосунках онлайн банкінгу, реєстрації нових програмних додатків від криптобірж;

- під час вчинення злочинів перебувати в спеціально обладнаних приміщеннях, так званих «call center»;

- створювати Інтернет-сайти та псевдотрейдингові платформи з метою використання їх реквізитів під час вчинення злочинів;

- використовувати в певний проміжок часу реквізити спеціально створених криптогаманців, використання облікових записів третіх осіб, які надають їх у використання за грошову винагороду, використання криптогаманців потерпілих та здійснення транзакцій з метою уникнення блокування зі сторони банківських установ;

- підтримувати спілкування з потерпілими з метою переконання останніх щодо реальності торгівлі на фондовому ринку різними фінансовими інструментами та впевнити останніх у тому, що сума отриманого доходу залежить від вкладеної інвестиції;

- виконувати функції відповідно до сформованого розподілу за лініями роботи, функціональні обов'язки яких різняться між собою в залежності від стадії вчинення злочину («холодні дзвінки», «полуклоузери», «клоузери», «ретеншен», тощо);

- вести документальний облік відпрацьованих осіб (потенційних потерпілих) та надання звіту керівництву про отриманий результат;

- підпорядковуватись керівнику організованої групи та виконувати інші функції, спрямовані на вчинення злочинів учасниками цієї групи.

Крім того, відповідно до злочинного плану розробленого ОСОБА_7 та невстановленою особою співорганізатором, направленого на заволодіння чужим майном - коштами іноземних громадян, у тому числі громадян Латвійської Республіки, у невстановлені дату і час та за невстановлених обставин, однак не пізніше 21.11.2022, невстановленими учасниками організованої групи створено псевдотрейдингові платформи, однією з таких є «Coinstats.ltd», що імітує реальну веб платформу, яка здійснює аналітичне дослідження фінансових ринків криптовалют, дає змогу об'єднати декілька криптогаманців для більш зручного відстеження наявних на них коштів та проведення транзакцій, однак, має дещо іншу назву - «Coinstats.app», та має захищений протокол ресурсу.

Разом з тим, відповідно до розробленого керівником організованої групи плану невстановленою особою зареєстровано криптовалютні гаманці, які використовувались під час здійснення шахрайських дій, а саме:

- НОМЕР_8;

- НОМЕР_9;

- НОМЕР_10;

- НОМЕР_11 та інші, пов'язані з ними транзитні гаманці, з використанням яких здійснювалось обготівковування коштів, отриманих від злочинної діяльності.

Одночасно з цим, з метою вчинення шахрайських дій, невстановленою особою здійснено підшукування банківських рахунків фінансових установ різних країн, платіжних систем у тому числі: Swedbank; Citadel; Luminor; SEB banka; PAYBIS; Western Union; Revolut; Mercuryo.io; Zen.com.

Після реєстрації вказаних криптовалютних гаманців, а також підшукування реквізитів фінансових установ, які були спеціально створені учасниками організованої групи для вчинення шахрайств, останні, отримавши доступ до них, мали можливість дистанційного керування усіма активами.

Для забезпечення діяльності створеної ОСОБА_7 та невстановленою особою співорганізатором організованої групи відповідно до розробленого плану злочинної діяльності, в період 2022-2023 років учасниками організованої групи використовувалось спеціально обладнане офісне приміщення, так званий «call center», який розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

З метою приховування реальної ір-адреси НОМЕР_1 , яка належить ТОВ ТК «Вінтелепорт» (ЄДРПОУ 23106497 юридична адреса: м. Вінниця, вул. Київська, буд. 14-Б), котра використовувалась в офісному приміщенні, так званому «call center», ОСОБА_7 , для досягнення вищевказаного злочинного умислу, у невстановлені розслідуванням дату та час, замовлено та у подальшому систематично сплачено платежі за користування послугами з оренди серверного обладнання з виділеною окремою ір-адресою НОМЕР_2 закордонного хостинг-провайдера «Hetzner Online GmbH» (юридична адреса: Федеративна Республіка Німеччина, місто Гунценхаузен, Індустріштрассе, 24), яка використовувалась з метою анонімізації злочинної діяльності.

У подальшому, не пізніше вересня 2023 року, ОСОБА_7 змінено послуги закордонного хостинг-провайдера «Hetzner Online GmbH» на іншого закордонного хостинг-провайдера «Digitale Suisse AG» («Private Layer» юридична адреса: АДРЕСА_5 ).

Після виконання усіх необхідних підготовчих дій для забезпечення активної протиправної діяльності, учасники організованої групи приступили до вчинення злочинів.

Так, в період часу з 21.11.2022 по 12.09.2023, ОСОБА_7 , невстановлена особа співорганізатор, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені розслідуванням учасники організованої групи, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 (раніше АДРЕСА_1 , вчинили заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) коштами громадян Латвійської Республіки, а саме:

- внаслідок протиправних дій невстановлених учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_7 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_13 ( ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 2529 євро, що еквівалентно сумі 99 131, 49 грн., відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 12 вересня 2023 року.

- внаслідок протиправних дій невстановлених учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_7 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 2573,73 євро, що еквівалентно сумі 102 790,658 грн., відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 20 червня 2023 року.

- внаслідок протиправних дій ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , як учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_7 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_17 ( ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 16 601 Євро, що еквівалентно сумі 648 357 грн, відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 01 червня 2023 року.

- внаслідок протиправних дій невстановлених учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_7 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_19 ( ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 36 549, 82 євро, що еквівалентно сумі 1 445 439, 39 грн, відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 19 травня 2023 року.

- внаслідок протиправних дій ОСОБА_10 , як учасника організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_7 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянці Латвійської Республіки - ОСОБА_21 ( ОСОБА_21 ), ІНФОРМАЦІЯ_9 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 35 410,56 євро, що еквівалентно сумі 1 452 247, 26 грн, відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 20 липня 2023 року.

- внаслідок протиправних дій невстановлених учасників організованої групи, створеної та очоленої ОСОБА_7 та невстановленою особою співорганізатором, під керівництвом останніх, громадянину Латвійської Республіки - ОСОБА_23 ( ОСОБА_23 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 , завдано матеріальної шкоди в розмірі 146 євро, що еквівалентно сумі 5751,9912 грн., відповідно до курсу встановленого Національним банком України станом на 24 травня 2023 року.

У даному кримінальному провадженні, 27.03.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог КПК України повідомлено про підозру:

- в організації та керуванні шахрайством, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України;

- в організації та керуванні шахрайством, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ);

- в організації та керуванні шахрайством, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно, організованою групою, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ);

- в організації та керуванні шахрайством, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ);

- в організації та керуванні шахрайством, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ);

- в організації та керуванні шахрайством, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ).

27.03.2025 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор зазначив, що під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави стверджувати, що підозрюваний вчинив інкриміновані йому вищевказані кримінальні правопорушення, що підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами:

- відповіддю на запит до Компанії Hetzner OnlineGmbH;

- результатами дослідження вебсайту http://www.coinstats.ltd;

- результатами дослідження вебсайту http://sensetrade.cc/;

- відповіддю на запит до TOB «КВІКНЕТ»;

- матеріалами отриманими в ході тимчасових доступів до речей і документів ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Вінтелепорт»;

- матеріалами отриманими в ході тимчасового доступу до речей і документів АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;

- матеріалами отриманими в ході тимчасового доступу до речей і документів АТ КБ «Універсал Банк»;

- висновком експерта судової експертизи відео-звукозапису №СЕ-19-25/1077-ВЗ від 22.01.2025;

- висновком експерта судової експертизи відео-звукозапису №СЕ- 19-25/4704-ВЗ від 23.01.2025;

- довідками про виконання процесуального завдання в кримінальному процесі №18300001523;

- заявою ОСОБА_21 про вчинення кримінального правопорушення;

- витягами та виписками за рахунками ОСОБА_21 ;

- роздруківками з ОСОБА_25 ;

- документами про переказ готівки через Western ОСОБА_26 ;

- історією з'єднань з AnyDesk з НОМЕР_12 ОСОБА_21 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 ;

- роздруківками чату з користувачем WhatsApp номера НОМЕР_3 , з яким переписувалася ОСОБА_27 ;

- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_21 ;

- роздруківками чату з користувачем WhatsApp номера НОМЕР_4 , з яким переписувалася ОСОБА_27 ;

- роздруківками чату з користувачем WhatsApp номера НОМЕР_5 , з яким переписувалася ОСОБА_27 ;

- роздруківками листів отриманих на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_28 ;

- аудіозаписом «ІНФОРМАЦІЯ_13»;

- відповіддю на запит до ТОВ «Baltcom»;

- відповіддю німецького бюро Європолу на запит про вхідні підключення до пристрою ОСОБА_21 через програму AnyDesk;

- відповіддю на запит до PAYBIS LTDЛатвійській філії»;

- відповіддю на запит до AT «Citadele banka»;

- відповіддю на запит до AT «Swedbank»;

- оглядом транзакцій з віртуальними валютами BITCOINта ETHER;

- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_17 ;

- аудіозаписом з розмовою з особою, яка представилася ОСОБА_29 ;

- роздруківками фотозображень з аплікації TrustWallet;

- роздруківками з інтернету, де можна побачити логотип «SenseTrade»;

- звітами по рахунках ОСОБА_17 ;

- копіями листувань з особою, яка представилася ОСОБА_30 з ОСОБА_31 ;

- копіями листувань з особою, яка представилася ОСОБА_30 з ОСОБА_31 ;

- копіями листувань з особою, яка представилася ОСОБА_32

( ОСОБА_33 ) з Coinstats;

- аудіозаписами «ІНФОРМАЦІЯ_14»;

- відповіддю на запит до AT «SEB banka»;

- відповіддю на запит до AT «Swedbank»;

- відповіддю від ОСОБА_34 НОМЕР_13 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_35 ;

- роздруківками чату з користувачем WhatsApp номера НОМЕР_6 , який представився ОСОБА_36 , з яким переписувалася ОСОБА_37 ;

- копією скріншота профілю ОСОБА_38 ;

- копіями скріншотів електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_11 »;

- заявою ОСОБА_35 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_35 ;

- відповіддю на запит до AT «Swedbank»;

- відповіддю на запит до SIA «Bite Latvija»;

- відповіддю на запит до PAYBIS LTD Латвійській філії»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_39 ;

- оглядами та звітами рахунків ОСОБА_39 ;

- заявою ОСОБА_39 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами допитів потерпілого ОСОБА_39 ;

- оглядом ноутбука «Toshiba» ОСОБА_39 ;

- оглядом телефону «Samsung GalaxyА53» ОСОБА_39 ;

- відповіддю на запит до AT «LUMINOR BANK»;

- протоколом огляду транзакцій та грошового потоку віртуальної валюти ETHERздійснених з профілю ОСОБА_39 НОМЕР_14;

- відповіддю на запит ОСОБА_40 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;

- копіями роздруківок з'єднань з профілем НОМЕР_7 ОСОБА_13 ;

- копіями роздруківок Swedbank ОСОБА_13 ;

- копіями роздруківок Revolut ОСОБА_13 ;

- заявою ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 ;

- відповіддю на запит до AT «Swedbank»;

- відповіддю на запит до ОСОБА_41 ;

- оглядом ноутбука «Acer» ОСОБА_13 ;

- оглядом телефону «Samsung» ОСОБА_13 ;

- відповіддю на запит TOB «UVAS NET»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ;

- роздруківкою підключень AnyDesk та файлом з інформацією з AnyDesk про історію підключень;

- інформацією з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_15 про джерело повідомлень листів від шахраїв;

- протоколом прийняття заяви ОСОБА_19 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами допитів потерпілого ОСОБА_19 ;

- відповіддю на запит до AT «SEB banka»;

- відповіддю AnyDesk про підключення, здійснені до комп'ютера користувача ID «AnyDesk» НОМЕР_15;

- протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до ст. 272 КПК України - виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності.

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

На даний час існує сукупність підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

Існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваному повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997- IX), що відноситься до особливо тяжких злочинів (передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна).

Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України.

Також, враховуючи сталість злочинної групи, підозрюваний перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Існують ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані ризики обґрунтовуються тим, що на даний час досудове розслідування триває та у вказаному кримінальному провадженні не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема, не встановлено всіх учасників організованої групи, всіх епізодів вчинення злочинною організацією злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів організованою групою, підозрюваний, входячи до її складу, може самостійно, або за допомогою інших учасників, в тому числі, які наразі встановлюються, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.

Ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню може бути виражений у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також, зазначений ризик може бути реалізований підозрюваним шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування.

Окрім цього, перебуваючи на волі підозрюваний зможе попередити інших учасників організованої групи, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.

Існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, потерпілих, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами.

Наразі всі члени організованої групи не встановлені, зокрема й співорганізатор злочинної діяльності, а тому залишається ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на іншому запобіжному заході, ніж тримання під вартою, зможе вжити заходів щодо допомоги у конспірації невстановлених членів організованої групи.

У випадку обрання підозрюваному запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення, в тому числі можливого надання порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю іншим, невстановленим на даний час особам, які причетні до вчинення вказаного тяжкого злочину. Крім того, підозрюваний може передати анкетні дані свідків невстановленим на даний час особам, з метою впливу на них для уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи наявність потерпілих у даному кримінальному провадженні, залишається висока ймовірність того, що підозрюваний, розуміючи важливість показань потерпілих, може вжити заходів направлених на вплив, тиск моральний чи фізичний відносно потерпілих з метою зміни показань останніми чи відмови від дачі показань під час досудового розслідування та судового розгляду.

Існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень.

Обґрунтовуючи вказаний ризик слід акцентувати увагу, що підозрюваному інкриміновані злочини, вчинені у складі організованої групи, яка діяла протягом тривалого часу, а тому фактично підтверджується ризик того, що останній перебуваючи під дією іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може продовжити свою злочинну діяльність вчиняючи злочини проти власності.

Вищевикладене свідчить про активну роль підозрюваного у складі організованої групи, стійкість, тривалість та направленість умислу останнього на вчинення особливо тяжких злочинів проти власності.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 згідно повідомлення про підозру виконував роль організатора злочинної діяльності та керував і координував дії інших співучасників (виконавців та пособників), а тому враховуючи те, що останній фактично організував та керував діями останніх, залишається ризик того, що буду чи на іншому запобіжному заході не пов'язаному із триманням під варто, останній зможе знову організувати вчинення злочинів, залучивши інших осіб.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, наявність ризиків, які передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно необхідним є застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із аналізу правових норм вбачається, що ризики, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановленняобґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При зазначенні вказаних ризиків, сторона обвинувачення зауважує, що ризик, це дія, яка може бути вчинена з високим ступенем імовірності.

Обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, у тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ.

Вказані обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити вищезазначені ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

Також, на користь зазначених вище ризиків вказує і той факт, що злочини, які інкримінуються підозрюваному вчинені у складі організованої групи, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї групи були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти злочини проти власності, здійснюючи їх щодо іноземних країн, в тому числі громадян Латвійської Республіки, у великих та особливо великих розмірах шляхом їх обману (шахрайств), а також шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні.

Обрання більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав.

При обранні особистого зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого судді, суду. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів та усвідомлення підозрюваним невідворотності покарання за їх вчинення, існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду та може продовжувати злочинну діяльність.

Обрання будь-яких запобіжних заходів не пов'язаних із триманням під вартою не зможе запобігти ризикам продовження злочинної діяльності, впливу на свідків, знищення, спотворення речових доказів, оскільки підозрюваний, враховуючи умови застосування домашнього арешту чи застави, фактично матиме можливість вчиняти вищевказані дії з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв'язку з вищевикладеним єдиним запобіжним заходом, який можливо застосувати до підозрюваного є тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Саме запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.

Таким чином, враховуючи характер вчинення кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання останнього винуватим, сторона обвинувачення вважає у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи останнього, так як дані у зібраних матеріалах провадження в повній мірі підтверджують наявність ризиків, а також дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, такий захід не забезпечить належного виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.

01.04.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, до 23.05.2025 року включно.

Одночасно визначено заставу у розмірі 3300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 992 400 ( дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які визначено даною ухвалою.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, прийшов для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ), ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України.

Так, слідчий суддя зазначив, що на обґрунтування пред'явленої ОСОБА_7 , підозри, прокурором надані зібрані під час досудового розслідування докази, які долучені до матеріалів клопотання, які обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_7 , до вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються.

На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді та в матеріалах клопотання, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру повідомлену ОСОБА_7 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 28.04.2023, із змінами внесеними Законом України №2997-ІХ), ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, як вважає колегія суддів, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Як вказав слідчий суддя, з чим погоджується колегія суддів, що єдоведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При цьому слідчий суддя врахував, що вказані ризики підтверджуються тим, що злочини, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 вчинено під час дії воєнного стану та включає в себе міжнародну незаконну діяльність із залученням великої кількості учасників, його організаторську роль. Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків є те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважав, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.

Твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження існування визначених ст. 177 КПК України ризиків та їх необґрунтованість слідчим суддею визнано безпідставними з огляду на вищевикладене.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкриміновані злочини не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд на законних підставах визначив йому заставу у розмірі 3300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 992 400 ( дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень,

Згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Слідчий суддя не в праві визначити розмір застави, який завідомо підозрюваним не може бути сплачений через його майновий стан.

Тому, колегія суддів враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_7 та кількість інкримінованих епізодів протиправної діяльності та його роль в розслідуваній протиправній діяльності згідно повідомлення про підозру, даних про його особу, інші дані відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, із урахуванням принципів розумності і співмірності, вважає, що слідчий суддя прийшов до вірного висновку, про необхідність визначення ОСОБА_7 застави у розмірі 3300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 992 400 ( дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі чотириста) гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки внесення застави в такому розмірі на переконання слідчого судді буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На думку колегії суддів, саме така застава достатня у разі її внесення, забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, й повинна утримувати підозрюваного в межах належної процесуальної поведінки.

Підстав вважати його завідомо непомірними, у колегії суддів немає.

Доводи сторони захисту, за змістом апеляційної скарги, про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя не встановив, чому не є достатнім такий запобіжний захід як особисте зобов'язання чи домашній арешт, є безпідставними.

Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, всупереч твердженням апелянта, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так, з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваній іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встановлено.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в застосуванні підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року,- залишити без змін, а апеляційну скаргузахисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3