справа №757/11348/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/2738/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
17 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України, у кримінальному провадженні №12024070000000038 від 17 січня 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року клопотання заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, а саме до 09 травня 2025 року, без визначення застави.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 23:00 год. по 05:00 год. наступного дня за місцем проживання останнього.
Уважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України, винесена з грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що у клопотанні не наведено достатніх підстав уважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, вчинятиме дії, спрямовані на знищення, спотворення та приховування доказів, які викривають його у вчиненні злочину, перешкоджатиме досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні шляхом здійснення незаконного впливу на свідків, змушуючи їх свідчити на його користь, вчинятиме інші кримінальні правопорушення.
Стверджує, що подане клопотання є формальним без зазначення будь-яких доводів і без посилання на докази, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.
Вказує, що матеріали клопотання не містять даних про те, що ОСОБА_7 чинить перешкоди слідству, його поведінка не дає підстав уважати, що наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а прокурором протилежного не наведено.
Зауважує, що підозрюваний ОСОБА_7 має місце проживання та реєстрації, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, є багатодітним батьком (п'ятеро дітей), офіційно працевлаштований, має на утриманні батьків пенсіонерів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12024070000000038 від 17 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України.
11 березня 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України.
11 березня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоювідносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України, у кримінальному провадженні №12024070000000038 від 17 січня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року клопотання заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_11 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задоволено.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, а саме до 09 травня 2025 року, без визначення застави.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження.
Окрім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Так, враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зав'язків, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 27, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та за які передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, як вірно встановлено слідчим суддею, стороною захисту не доведено та в судовому засіданні не встановлено обставин, які б спростовували доводи сторони обвинувачення, та не надано будь-яких доказів щодо неможливості перебування підозрюваного під вартою.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Місцевим судом обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з посиланням на пункт 5 частини четвертої статті 183 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим та підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про недоведеність наявності ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, колегія суддів уважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Зважаючи на викладене, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 в їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризиків можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, посилання захисника на те, що підозрюваний ОСОБА_7 має місце проживання та реєстрації, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, одружений, є багатодітним батьком (п'ятеро дітей), офіційно працевлаштований, має на утриманні батьків пенсіонерів, не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 березня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4