Справа № 757/9578/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2554/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
15 квітня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2025 року задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 28.04.2025 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2025 року та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до 60 днів.
Також захисник просить у разі, якщо колегія суддів дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу за межами строків досудового розслідування, розглянути можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 домашнього арешту із обов'язковим носінням електронного засобу контролю (ЕЗК) з покладенням додаткових особистих зобов'язань або призначити заставу.
Обгрунтовуючи скаргу, апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт зазначає, що 25.12.2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 у справі № 757/60977/24-к, задоволено клопотання слідчого про продовження строків досудового розслідування до 6-ти місяців, тобто строк досудового розслідування продовжено до 03.03.2025 року.
21.02.2025 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_11 у справі № 757/8504/25-к, задоволено клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 03.03.2025 року.
З наведеного вбачається, що і строк досудового розслідування у вказаній кримінальній справі, і строк тримання під вартою підозрюваного спливає 03.03.2025 року.
27.02.2025 року ОСОБА_7 та його захиснику вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування за ст. 290 КПК України.
Вказане повідомлення вручено з порушенням вимог ст. 290 КПК України, оскільки текст повідомлення складено та підписано слідчим Слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , однак жодні посилання чи вказівки на те, що він діє на підставі доручення Печерської окружної прокуратури міста Києва відсутні, так само відсутні й реквізити такого доручення, як і сам текст доручення надано не було.
Обвинувальний акт ні ОСОБА_7 , ні його захиснику не вручався. Відтак, можна припустити, що й до відповідного суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 не скеровано.
Тож, оскаржуваною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2025 року строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжено поза строками досудового розслідування і до передачі обвинувального акту до суду.
Також, апелянт стверджує, що до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою звернувся неналежний суб'єкт (неуповноважена особа), так як в порушення вимог ч. 6 ст. 199 КПК України до слідчого судді з клопотанням звернувся слідчий Слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_9 , а не прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 .
Вказані обставини, на думку захисника, залишені слідчим суддею поза увагою, що призвело до постановлення ухвали з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва не надав оцінку і тому, що слідчий звернувся зі своїм клопотанням про продовження строку тримання під вартою поза межами строків, що встановлені і в ч. 1 ст. 199 КПК України (загальне правило продовження строку тримання під вартою) і в ч. 6 ст. 199 КПК України (спеціальне правило продовження строку тримання під вартою за умови закінчення строків досудового розслідування і не призначення підготовчого судового засідання) - не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали.
Із матеріалів клопотання, поданого слідчим, вбачається, що із таким клопотанням слідчий звернувся до слідчого судді лише 28.02.2025 року, що вказує на пропуск слідчим строку звернення до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою.
У відповідності до усталеної практики Верховного Суду з аналогічних питань, що викладена в Постанові від 08.04.2020 року у справі № 263/15845/2019, якщо клопотання про продовження строку тримання під вартою подане пізніше ніж встановлено положеннями ст. 199 КПК України, воно вважається поданим із порушенням процесуальних строків. Слідчий суддя, суд у такому випадку, приймаючи клопотання до розгляду, зобов'язаний порушити питання про відповідальність слідчого, прокурора, який порушив процесуальний строк, перед органами, які уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності (наприклад, перед прокурором вищого рівня).
Слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали залишено поза увагою й первісне клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальші клопотання, аж до останнього (надавалися захисником разом із запереченнями), з яких вбачається, що нічого протягом півроку не змінювалося: відсутні будь-які додаткові аргументи щодо продовження існування заявлених раніше ризиків, не наведено і нових аргументів, які доводять необхідність продовження тримання особи під вартою.
Слідчий суддя також не врахував відсутність в матеріалах справи доказів з яких вбачалася б неналежна процесуальна поведінка ОСОБА_7 , намагання вчинити протиправні дії або перешкоджати здійсненню кримінального провадження. Під час проведення обшуків ОСОБА_7 сприяв обшуку, надавав ключі від сейфів. З моменту його затримання неодноразово пропонував провести його допит слідчими.
Наразі не існує жодної обставини або доказу, які б свідчили, що ОСОБА_7 , у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, не виконуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків, що обов'язково має враховуватися справедливим судом, як незалежним, безстороннім та неупередженим спостерігачем за безумовним дотриманням прав і свобод людини як найвищої цінності в демократичній державі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, у провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №42024102060000004 від 08.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
03.10.2024 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.10.2024 року відповідно до ст. 276 КПК України ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2024 року застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.12.2024 року.
Постановою керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва від 27.11.2024 року строк досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 02.01.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2024 року продовжено запобіжний захід відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою строком до 02.01.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.12.2024 року продовжено строк досудового розслідування до 03.03.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2024 року продовжено запобіжний захід відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою строком до 24.02.2025 року.
17.01.2025 року ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
21.02.2025 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено запобіжний захід відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою строком до 03.03.2025 року.
27.02.2025 прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України надано доручення групі слідчих Печерського УП ГУ НП у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, на повідомлення учасників кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
27.02.2025 року відповідно ч. 1 ст. 290 КПК України слідчим Печерського УП ГУ НП у м. Києві повідомлено учасників кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
28.02.2025 року слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , за погодження з прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У клопотанні слідчий посилався на те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, переслідуючи мету систематичного отримання незаконного прибутку за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.01.2024 року у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, та розпочав його незаконне зберігання з метою подальшого незаконного збуту.
Так, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 25.01.2024 року приблизно о 13 год. 00 хв. особа, відносно якої застосовано заходи безпеки свідка ОСОБА_13 перебуваючи в приміщенні за адресою місто Київ, Столичне шосе, 101-Г, замовив у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн у розмірі 15 (п'ятнадцяти) грам для особи, відносно якої застосовано заходи безпеки свідка ОСОБА_14 .
В свою чергу, ОСОБА_7 , діючи зі злочинним умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичних засобів повідомив, що наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн коштує 120 доларів США за 1 грам.
В подальшому 25.01.2024 року приблизно о 19 год. 11 хв., перебуваючи в приміщенні за адресою: місто Київ, Столичне шосе, 101-Г ОСОБА_14 та ОСОБА_13 передали за наркотичний засіб обіг, якого обмежено - кокаїн, грошові кошти у розмірі 1 800 доларів США, що станом на 25.01.2024 відповідно до офіційного курсу НБУ становить 73 590 грн. 66 коп., ОСОБА_7 .
Далі, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на збут наркотичного засобу, ОСОБА_7 25.01.2024 року приблизно о 19 годині 12 хвилин за вищевказаною адресою, передав ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , наркотичний засіб обіг, якого обмежено -кокаїн загальною масою 9,247 г, що є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та у збуті наркотичного засобу, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, переслідуючи мету систематичного отримання незаконного прибутку за рахунок незаконного збуту психотропної речовини, діючи повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.04.2024 року у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, та розпочав її незаконне зберігання з метою подальшого незаконного збуту.
Так, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 03.04.2024 року приблизно о 18 годині 26 хвилин особа, відносно якої застосовано заходи безпеки свідка ОСОБА_14 перебуваючи в приміщенні за адресою місто Київ, Столичне шосе, 101-Г, замовив у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін у розмірі 100 (сто) грам.
В свою чергу, ОСОБА_7 , діючи повторно, зі злочинним умислом, спрямованим на незаконний збут психотропної речовини повідомив, що психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін коштує 200 гривень за 1 грам, що дорівнює 20 000 гривень за 100 грам, або 500 доларів США.
В подальшому, 05.04.2024 року приблизно о 14 год. 20 хв. перебуваючи в приміщені за адресою: місто Київ, Столичне шосе, 101-Г ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут психотропної речовини, діячи повторно, передав ОСОБА_14 психотропну речовину обіг, якої обмежено -амфетамін загальною масою 51, 776 г, що є особливо великим розміром. Одночасно ОСОБА_14 передав за психотропну речовину обіг, якої обмежено - амфетамін, ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 500 доларів США, що станом на 05.04.2024 року відповідно до офіційного курсу НБУ становить 21 174 грн. 25 коп.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у придбані, зберіганні з метою збуту та у збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Також у клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів, переслідуючи мету систематичного отримання незаконного прибутку за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08.08.2024 року у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, та розпочав його незаконне зберігання з метою подальшого незаконного збуту.
Так, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а саме - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, 06.08.2024 року, приблизно о 10 годині 56 хвилин особа, відносно якої застосовано заходи безпеки свідка ОСОБА_13 за допомогою мобільного додатку «Telegram» зателефонував на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та замовив у останнього наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн у розмірі 10 (десяти) грам.
В свою чергу, ОСОБА_7 , діючи повторно, зі злочинним умислом, спрямованим на незаконний збут наркотичних засобів повідомив, що наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн коштує 140 доларів США за 1 грам.
Після чого, 07.08.2024 року приблизно о 15 год. 00 хв. особа, відносно якої застосовано заходи безпеки свідка ОСОБА_13 , перебуваючи в приміщенні за адресою місто Київ, Столичне шосе, 101-Г, передав ОСОБА_7 , грошові кошти у сумі 1 400 доларів США, що станом на 07.08.2024 року відповідно до офіційного курсу НБУ становить 57 442 гривні, за наркотичний засіб обіг, якого обмежено - кокаїн.
Далі, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на збут наркотичного засобу, ОСОБА_7 , 08.08.2024 року приблизно о 14 год. 30 хв. перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Столичне шосе, буд. 101-Г, передав ОСОБА_13 , наркотичний засіб обіг, якого обмежено - кокаїн загальною масою 5,211 г, що є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та у збуті наркотичного засобу, вчиненого повторно, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, переслідуючи мету систематичного отримання незаконного прибутку за рахунок незаконного збуту психотропної речовини, діючи повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.10.2024 року у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено- амфетамін, та розпочав її незаконне зберігання при собі з метою подальшого незаконного збуту, та яку перевозив 03.10.2024 року в транспортному засобі «Mercedes-Benz CLS 63 AMG » з д.н.з. НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 .
В подальшому, 03.10.2024 року у період часу з 13 год. 19 хв. по 16 год. 38 хв. за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 1 проведено обшук транспортного засобу «Mercedes-Benz CLS 63 AMG » з д.н.з. НОМЕР_2 , № куз. НОМЕР_3 , яким фактично користується ОСОБА_7 в ході якого виявлено та вилучено: 1 (один) зіп - пакет з пазовим замком в середині якого знаходилася психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою - 1, 757 грам, що є великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропної речовини, вчиненому повторно, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконний збут психотропної речовини, переслідуючи мету систематичного отримання незаконного прибутку за рахунок незаконного збуту психотропної речовини, діючи повторно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.10.2024 року у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленої в ході досудового розслідування особи, придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, та розпочав її незаконне зберігання з метою подальшого незаконного збуту за місцем роботи у сейфі, яким користується,.
Так, 03.10.2024 року в період часу 12 год. 46 хв. по 20 год. 39 хв., в ході проведення обшуку у сейфі, яким користується ОСОБА_7 розташованому у приміщенні АДРЕСА_3 виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 26,93 г, що є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у придбані, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Кримі того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи свої протиправні дії, у невстановленому місці, даті та часу, але не пізніше 03.10.2024 року незаконно придбав бойові припаси, без передбаченого законом дозволу та почав їх зберігати за місцем роботи у приміщенні НОМЕР_4 та у сейфі, яким користується останній, розташованому у приміщенні АДРЕСА_3 .
В подальшому, 03.10.2024 року в період часу 12 год. 46 хв. по 20 год. 39 хв., за адресою: місто Київ, вул. Столичне Шосе, буд. 101-Г за місцем роботи ОСОБА_7 у приміщенні НОМЕР_4 проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено наступальна осколкова ручна граната M67, яка відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення і бойових припасів та придатна до вибуху.
Крім того, 03.10.2024 року в період часу 12 год. 46 хв. по 20 год. 39 хв., за адресою: місто Київ, вул. Столичне Шосе, буд. 101-Г за місцем роботи ОСОБА_7 у приміщенні НОМЕР_4 та у сейфі, яким користується останній, розташованому у приміщенні НОМЕР_5, проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено 1 404 (одна тисяча чотириста чотири) патрони серед яких:
- 401 (чотириста один) патрон належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї є військовими проміжними патронами калібру 7,62?39 мм, що споряджені оболонковими кулями з сталевим осердям ПС - 370 (триста сімдесят) патронів з маркуванням: «НОМЕР_6», «НОМЕР_7», «НОМЕР_8», «НОМЕР_9», «НОМЕР_11», «НОМЕР_12», «НОМЕР_13», «НОМЕР_14», «НОМЕР_15»; споряджені трасуючими кулями Т - 21 (двадцять один) патрон з маркуванням: «НОМЕР_16», «НОМЕР_17»; споряджені бронебійно-запалювальними кулями БЗ - 10 (десять) патронів з маркуванням:«НОМЕР_18», «НОМЕР_19»;
- 96 (дев'яносто шість) патронів з маркуванням: «НОМЕР_20», «НОМЕР_21», «НОМЕР_22», «НОМЕР_23», належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї є мисливськими патронами калібру 7,62х39 мм, що споряджені оболонковими та напівоболонковими кулями з свинцевим осердям;
- 1 (один) патрон з маркуванням «НОМЕР_24» належить до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї є військовим гвинтівковим патроном калібру 7,62x54R, що споряджений трасуючою кулею Т-43;
- 720 (сімсот двадцять) патронів належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї та є військовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм, що споряджені оболонковими кулями з сталевим осердям ПС - 630 (шістсот тридцять) патронів з маркуванням: «НОМЕР_25», «НОМЕР_26», «НОМЕР_27», «НОМЕР_28», «НОМЕР_29); оболонковими кулями з сталевим осердям ПП 60 (шістдесят) патронів з маркуванням «НОМЕР_30»; трасуючими кулями Т 30 (тридцять) патронів з маркуванням «НОМЕР_31».
- 170 (сто сімдесят) патронів належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї та є військовими гвинтівковими патронами калібру 5,56х45 мм, що споряджені оболонковими кулями з комбінованим осердям з маркуванням: «НОМЕР_32» 80 (вісімдесят) патронів.
- 16 (шістнадцять) патронів належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї є пістолетними патронами калібру 9х19 мм, які споряджені оболонковою кулею з свинцевим осердям (6 патронів) з маркуванням «НОМЕР_33».
Вказані патрони придатні для забезпечення проведення пострілу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідка ОСОБА_13 , протоколами огляду місця події, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме контролю за вчиненням злочину та аудіо,-відео контролю особи, висновками експерта матеріалів речовин та виробів, протоколами огляду речей, протоколом обшуку та протоколами допиту свідків.
Слідчий також посилався на те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшились, і в обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 покладається необхідність запобігти наступним ризикам:
1) переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_7 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що призведе до уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, наразі, є ризик переховування на тимчасово окупованих територіях України, де відсутній контроль з боку органів державної влади.
2) ризик того, що підозрюваний може вплинути на свідків та інших підозрюваних з метою зміни їх показів, показання яких мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків.
3) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 , може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Крім того, обрав для себе спосіб отримання прибутку шляхом вчинення кримінальних правопорушень. Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід, щодо ОСОБА_7 , у вигляді тримання під вартою.
Наявний запобіжний захід при обґрунтуванні підозри відповідає характеру інкримінованого ОСОБА_7 діяння, не дає можливості перешкоджати встановленню істини, інтересам слідства та правосуддя шляхом ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; а також запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Завершити досудове розслідування у визначений строк не представилось можливим, у зв'язку з необхідністю виконати вимоги ст. 290 КПК України. Матеріали кримінального провадження налічують 4 томів письмових доказів, містять велику кількість аудіо та відео файлів, речових доказів, не надання доступу до яких, буде підставою для визнання їх недопустимими, що негативно вплине на результат та порядок судового розгляду даного кримінального провадження.
Сторона обвинувачення зазначила, що з урахуванням кількості матеріалів, доступ до яких надається стороні захисту, при ознайомленні в один робочий день з одним томом кримінального провадження, приблизний строк ознайомлення із матеріалами досудового розслідування становить не менше 60 робочих днів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2025 року задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 28.04.2025 року включно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується фактичними даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідка ОСОБА_13 , протоколами огляду місця події, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме контролю за вчиненням злочину та аудіо,-відео контролю особи, висновками експерта матеріалів речовин та виробів, протоколами огляду речей, протоколом обшуку та протоколами допиту свідків.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, є вірогідною, що дає підстави для продовження йому строку тримання під вартою з метою запобігання ризикам, встановленим та доведеним стороною обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження існування ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення
Зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що ОСОБА_7 , розуміючи тяжкість інкримінованого йому злочину та невідворотність покарання, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що призведе до уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, наразі, є ризик переховування на тимчасово окупованих територіях України, де відсутній контроль з боку органів державної влади.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні) підтверджується тим, що ОСОБА_7 в ході виконання процесуальних дій отримає копії документів, котрі нададуть останньому можливість фізично та психологічно вплинути на свідків, та інших причетних осіб, оскільки останній володітиме інформацією про їх анкетні дані, що може призвести до зміни показів вже допитаних осіб та відмови давати покази встановлених в ході досудового слідства свідків.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення) обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, так як він обрав для себе спосіб отримання прибутку шляхом вчинення кримінальних правопорушень.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про продовження щодо ОСОБА_7 строку застосованого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та встановлено, що органу досудового розслідування необхідний час для завершення виконання вимог ст. 290 КПК України в частині надання доступу підозрюваному та стороні захисту до матеріалів досудового розслідування та реалізації права ознайомитися з ними.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, майновий та сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, а слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою, без визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що у відповідності до положень п. 5) ч. 4 ст. 183 КПК України, зумовлює право суду не визначати розмір застави при продовженні строків тримання під вартою.
На переконання колегії суддів, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. Підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні органу досудового розслідування дані та долучені до нього матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої, затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, оцінки належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Твердження апелянта про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Так, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, всупереч тверджень захисника в апеляційній скарзі, слідчий суддя, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою врахував обставини, визначені ст. 178 КПК України, при цьому, належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що стан здоров'я підозрюваного не допускає тримання його під вартою, слідчому судді надано не було, а тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність перешкод для утримування ОСОБА_7 під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
При цьому, посилання захисника на те, що підозрюваний не вчиняв спроб ухилитися від органу досудового розслідування, під час проведення обшуків сприяв обшуку, надавав ключі від сейфів, з моменту його затримання неодноразово пропонував провести його допит слідчими, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, та не свідчать про відсутність існування ризику переховування підозрюваного, а тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження існування даного ризику.
Твердження апелянта про те, що до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою звернувся неналежний суб'єкт (неуповноважена особа), так як в порушення вимог ч. 6 ст. 199 КПК України до слідчого судді з клопотанням звернувся слідчий, а не прокурор, є безпідставними, не впливають на правильність висновків слідчого судді та не є передбаченою процесуальним законом підставою для скасування ухвали слідчого судді.
При цьому, колегія суддів враховує, що обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті 28.03.2025 року, станом на день звернення слідчого із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 підготовче засідання не призначено, а відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Доводи сторони захисту, що порушення слідчим, передбаченого ч. 1 ст. 199 КПК України п'ятиденного строку для подання клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливістю у зв'язку із цим розгляду слідчим суддею вказаного клопотання, є хибними та такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Так, стаття 199 КПК України, яка регламентує порядок продовження строку тримання під вартою, покладає на слідчого, прокурора певні обов'язки, у тому числі, подати клопотання про продовження строку тримання під вартою до суду не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 199 КПК України).
Слідчий суддя, суд зобов'язані розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). Дана норма є імперативною.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).
Таким чином, ст. 199 КПК України встановлює два процесуальних строки: 1) п'ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою; 2) строк розгляду клопотання слідчим суддею, судом, які є строками виконання обов'язку.
При цьому, передбачений наведеною вище статтею п'ятиденний строк на звернення з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, носить виключно процедурний (організаційно-забезпечувальний) характер і ч. 5 ст. 199 КПК України не пов'язує обов'язок слідчого судді, суду відмовити у продовженні строку тримання під вартою у зв'язку з його недотриманням.
Такі висновки повністю узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 263/15845/2019 (номер провадження 51-6165км19) від 08 квітня 2020 року.
Крім того, положеннями чинного КПК України не передбачено можливість постановлення слідчим суддею ухвали про повернення слідчому без розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, у зв'язку із пропуском слідчим строку звернення до суду.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України мають встановлюватись під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання органу досудового розслідування не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні та досудове розслідування триває.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів не знаходить.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що як вбачається із долученого прокурором супровідного листа, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102060000004 від 08.01.2024 року, досудове розслідування закінчено та 28.03.2025 року обвинувальний акт направлено до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду справи по суті. Тобто апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке прийняте під час досудового розслідування, в той час коли стадія досудового розслідування закінчилась до початку розгляду апеляційної скарги по суті.
У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4