Справа №760/33995/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2718/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
03 квітня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001310 від 16 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 209 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ТОВ «Міцне здоров'я» ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року залишено без задоволення клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно,яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- акт приймання-передачі комунальних послуг № 1846 від 10.12.2024 (за грудень 2024 року) у двох примірниках;
- звіт про надання соціальної послуги Паліативний догляд (за грудень 2024 року);
- звіт про надання соціальної послуги Денний догляд (за грудень 2024 року);
- звіт про надання послуги Соціальна реабілітація осіб з інтелектуальними та психологічними порушеннями (за грудень 2024 року);
- чернетки рахунків-сплат за матеріали, товари та послуги надані ТОВ «Міцне здоров'я» за 2022-2023;
- фінансовий звіт (чернетка) ТОВ «Міцне здоров'я» (за грудень 2022 року);
- фінансовий звіт ТОВ «Міцне здоров'я» (за березень 2022 року);
- звіт про надання послуги Денний догляд (за січень 2023 року) та звіт про надання соціальної послуги Паліативний догляд (за січень 2023 року);
- наказ № 13 від 11.07.2022 (оригінал та копія) з додатком № 1;
- порожній лист службового легкового автомобіля (на автомобіль «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 );
- копії сторінок журналу відвідувань відділення Денного догляду у ТОВ «Міцне здоров'я» на 11 арк.;
- флеш-накопичувач «Apaccer» у корпусі білого кольору;
- флеш-накопичувач без маркування у корпусі чорного кольору;
- телефон «iPhone» (ІМЕІ: НОМЕР_2 ) з SIM-картою, якій відповідає телефонний номер « НОМЕР_3 »;
- телефон «iPhone» (ІМЕІ: НОМЕР_4 ) з SIM-картою, якій відповідає телефонний номер « НОМЕР_5 », та двома е-SIM-картами, яким відповідає телефонний номер « НОМЕР_6 » та телефонний номер « НОМЕР_7 »;
- ноутбук у корпусі чорного кольору «HP Laptop-B79MORFP» з ідентифікаційним номером (код товару) - 00342-43225-00748-ААОЕМ;
- ноутбук «Lenovo» у корпусі чорно-сірого кольору (S/N: PFOG5LXL);
- ноутбук «HP» у корпусі чорно-білого (перламутрового) кольору (S/N: 5СВ2432Р72), які належать ОСОБА_8 .
У апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити, пояснення представника ТОВ«Міцне здоров'я» - адвоката ОСОБА_7 , який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001310 від 16.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до відомостей, внесених до ЄРДР, суб'єктом підприємницької діяльності з 2022 року, здійснюється перешкоджання законній діяльності ЗСУ, спрямоване на ухилення від мобілізації шляхом бронювання осіб під приводом надання послуг здійснення денного догляду за особами з психічними та поведінковими розладами.
Відповідно до рапорту про виявлене кримінальне правопорушення, який надійшов з ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України у м. Києві та Київській області отримано інформацію щодо сприяння в ухиленні від мобілізації та можливого заволодіння бюджетними коштами службовими особами Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА (далі - Департамент) у змові з посадовими особами ТОВ «Міцне здоров'я».
Так, протягом 2022-2024 років Департаментом перераховано на користь ТОВ «Міцне здоров'я» (код ЄДРПОУ 43834760, м. Київ, п-кт Оболонський, буд. 26, оф. 183, далі - Товариство) 109 млн. грн. з призначенням платежу «за здійснення денного догляду за особами з психічними та поведінковими розладами», «здійснення паліативного догляду».
Встановлено, що розрахунок за наданими соціальними послугами між Товариством та Департаментом здійснюється шляхом оплати відповідно до наданих людино-годин послуг співробітниками організації.
Проте, встановлено, що фізично співробітниками Товариства не може надаватись така кількість людино-годин, яке Товариство декларує для виплат перед Департаментом, що свідчить про факт фіктивності надання послуг.
Також, встановлено, що грошові кошти не були використані за призначенням та можливо були привласнені посадовими особами Товариства за попередньою змовою з службовими особами Департаменту, шляхом виведення коштів з Товариства через підконтрольних фізичних осіб-підприємців.
Разом з тим, за оперативною інформацією встановлено, що частина працевлаштованих чоловіків Товариства, призивного віку перебувають за межамиКиївського регіону, що унеможливлює здійснення ними догляду на професійній основі за недієздатними особами, що свідчить про факт фіктивності їх працевлаштування і ухилення від мобілізації.
Відповідно до відповіді на доручення, яке надійшло з ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України у м. Києві та Київській області отримано інформацію щодо можливого заволодіння бюджетними коштами службовими особами Департаменту соціальної та ветеранської політики м. Києва (код ЄДРПОУ 37441694, адреса реєстрації: м. Київ, п-кт Любомира Гузара, буд. 7, далі - Департамент) у змові з посадовими особами ТОВ «Міцне здоров'я» (код ЄДРПОУ 43834760, адреса реєстрації м. Київ, п-кт Оболонський, буд. 26, оф, 183, далі - Товариство) шляхом виведення грошових коштів через підконтрольних фізичних осіб-підприємців.
Так, протягом 2022-2024 років Департаментом перераховано на користь Товариства понад 109,3 млн. грн. з призначенням платежу «за здійснення денного догляду за особами з психічними та поведінковими розладами», «здійснення паліативного догляду».
Встановлено, що дані кошти Товариство за вказаний період здебільшого виплатило на рахунки фізичних осіб-підприємців, так ФОП ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_8 ) отримав понад 14 млн. грн. за послуги з надання харчування, ФОП ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_9 ) отримала понад 2,6 млн. грн. за послуги з надання харчування, ФОП ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_10 ) отримав понад 2,1 млн. грн. за послуги з технічного обслуговування техніки та понад 1,2 млн. грн. за послуги з надання транспортного засобу в оренду, ФОП ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_11 ) отримала понад 2 млн. грн. за послуги з надання транспортних засобів в оренду та понад 1,5 млн. грн. за послуги з надання в оренду функціональних ліжок, ФОП ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_12 ) отримала понад 13 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів, ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_13 ) отримав понад 5,9 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів та понад 1,2 млн. грн. за послуги з надання в оренду інвентарю, ФОП ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_14 ) отримав понад 8,8 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів та 1,3 млн. грн. за послуги з надання в оренду нерухомості, ФОП ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_15 ) отримала понад 2,9 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів та понад 2,6 млн. грн. за послуги з надання в оренду нерухомості, ФОП ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_16 ) отримав понад 1,6 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортного засобу, ФОП ОСОБА_17 (ІПН НОМЕР_17 ) отримала понад 2,9 млн. грн. за миючі засоби та понад 2,9 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів, ФОП ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_18 ) отримав понад 2,2 млн. грн. за дезинфікуючі засоби та засоби індивідуального захисту та понад 0,5 млн. грн. за послуги з надання в оренду транспортних засобів, ФОП ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_19 ) отримала понад 5,3 млн. грн. за дезинфікуючі засоби та засоби індивідуального захисту.
Відповідно до висновку, який надійшов з Державної податкової служби, аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Міцне здоров'я» щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, ознак використання схем мінімізації податків з метою ухиляння від оподаткування,та/або інших правопорушень за період з 01.01.2022 по 17.12.2024 - фінансові операції із перерахуванням ТОВ «Міцне здоров'я» на користь ймовірно пов'язаних (підконтрольних) осіб ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_19 грошових коштів у загальному розмірі 69 429 966,04 грн. у якості оплати за оренду нерухомого майна, транспортних засобів, машино-місць, господарських товарів, продуктів харчування та інших товарів-послуг, які здійснені за завищеною вартістю та або фактично не надавались, ймовірно здійснені без розумної економічної причини (ділової мети), не підпадають під визначення господарської діяльності, та спрямовані виключно на отримання забезпечення умови для протизаконного виведення бюджетних коштів, отриманих від Департаменту соціальної та ветеранської політики м. Києва, містять ознаки злочину згідно ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу України, та містять ознаки легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, що в свою чергу має бути доведене слідством.
Відповідно до відповіді на доручення, яке надійшло з ГВ «І» УЗНД ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, встановлено, що речі та документи, що мають значення для досудового розслідування можуть знаходитися за адресою: АДРЕСА_1 , в якій фактично проживає громадянин України ОСОБА_8 .
24.12.2024 року на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:
1. акт приймання-передачі комунальних послуг № 1846 від 10.12.2024 (за грудень 2024 року) у двох примірниках;
2. звіт про надання соціальної послуги Паліативний догляд (за грудень 2024 року);
3. звіт про надання соціальної послуги Денний догляд (за грудень 2024 р°ку);
4. звіт про надання послуги Соціальна реабілітація осіб з інтелектуальними та психологічними порушеннями (за грудень 2024 року);
5. чернетки рахунків-сплат за матеріали, товари та послуги надані ТОВ «Міцне здоров'я» за 2022-2023;
6. фінансовий звіт (чернетка) ТОВ «Міцне здоров'я» (за грудень 2022 року);
7. фінансовий звіт ТОВ «Міцне здоров'я» (за березень 2022 року);
8. звіт про надання послуги Денний догляд (за січень 2023 року) та звіт про надання соціальної послуги Паліативний догляд (за січень 2023 року);
9. наказ № 13 від 11.07.2022 (оригінал та копія) з додатком № 1;
10. порожній лист службового легкового автомобіля (на автомобіль «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 );
11. копії сторінок журналу відвідувань відділення Денного догляду у ТОВ «Міцне здоров'я» на 11 арк.;
12. флеш-накопичувач «Арассеr» у корпусі білого кольору;
13. флеш-накопичувач без маркування у корпусі чорного кольору;
14. телефон «iPhone» (IMEI: НОМЕР_2 ) з SIM-картою, якій відповідає телефонний номер « НОМЕР_3 »;
15. телефон «iPhone» (ІМЕІ: НОМЕР_4 ) з SIM-картою, якій відповідає телефонний номер « НОМЕР_5 », та двома e-SIM-картами, яким відповідає телефонний номер « НОМЕР_6 » та телефонний номер « НОМЕР_7 »;
16. ноутбук у корпусі чорного кольору «HP Laptop-B79MORFP» з ідентифікаційним номером (код товару) - 00342-43225-00748-ААОЕМ;
17. ноутбук «Lenovo» у корпусі чорно-сірого кольору (S/N: PFOG5LXL);
18. ноутбук «НР» у корпусі чорно-білого(перламутрового) кольору (S/N: 5СВ2432Р72).
В подальшому, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління головного слідчого управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_21 від 24 грудня 2024 року вищевказані речі та документи були визнанні речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
31 грудня 2024 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про арешт вилученого майна, яке було яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що вилучені речі та документи визнано речовими доказами.
Прокурор зазначив, що зважаючи на те, що вказані речі та документи зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, з метою призначення ряду судових експертиз та збереження речових доказів, та запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження на них необхідно накласти арешт.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року залишено без задоволення клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами частини третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів установлено, що зазначені вимоги слідчим суддею не дотримані, оскільки слідчий суддя належним чином не перевірив викладені у клопотанні прокурора обставини та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно,яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку 24.12.2024 року.
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1, частиною першою статті 209 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку про те, що речі та документи, вилучені в ході обшуку, проведеного 24 грудня 2024 року за фактичним місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вищевказані речі та документи зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, з метою призначення ряду судових експертиз та збереження речових доказів, запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, що згідно статті 173 КПК України дає підстави для арешту цього майна як речових доказів з метою збереження та досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Крім того, 24 грудня 2024 року вищевказані речі та документи визнані речовим доказом у рамках кримінального провадження №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року, про що винесено відповідну постанову.
На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку 24.12.2024 року, речі та документи, з метою забезпечення збереження вказаного майна як речового доказу, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене, приховане, пошкоджене, зіпсоване чи втрачене.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
З огляду на положення частин другої, третьої статті 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно, вилучене 24 грудня 2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , пославшись на те, що ухвалою слідчого судді від 02 січня 2025 року було прямо надано дозвіл на відшукання цих речей та документів, у зв'язку з чим вони не відносяться до категорії тимчасово вилученого майна, і в даному випадку діючим КПК України не передбачено обов'язку органу досудового розслідування на звернення з клопотанням про арешт такого майна.
Відповідно до положень статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Зважаючи на те, що чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено прямої заборони, зокрема прокурору, на звернення до суду з клопотанням про арешт виявленого та вилученого під час проведення обшуку майна на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на виявлення та вилучення предметів та документів, слідчий суддя, встановивши, що дане майно було правомірно вилучено на підставі ухвали слідчого судді, якою було прямо надано дозвіл на вилучення вказаного майна, дійшов помилкового висновку про те, що в органу досудового розслідування відсутня необхідність у накладенні арешту на вказане вище майно з огляду на те, що існують правові підстави для утримання даного майна, оскільки вказане майно не є тимчасово вилученим.
При цьому, слідчим суддею також зазначено про те, що самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання є те, що прокурором 31 грудня 2024 року було подано клопотання про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 24 грудня 2024 року за результатом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , тобто з пропуском строку, який визначено КПК України.
Слідчий суддя зауважив на тому, що прокурор, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, не ставить питання про поновлення пропущеного строку взагалі.
На переконання колегії суддів, вищенаведений висновок слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна з підстав пропуску прокурором строку на звернення з таким клопотанням є помилковим.
Згідно абзацу 2 частини п'ятої статті 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З аналізу вказаної норми вбачається, що вона стосується лише тимчасово вилученого майна, тобто майна, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу (частина сьома статті 236 КПК України).
Разом з тим, у даному випадку, як убачається з ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02 січня 2025 року у справі №760/336605/24 про дозвіл на проведений 24 грудня 2024 року обшук у квартирі за фактичним місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим суддею було надано дозвіл на виявлення та вилучення речей та документів, на які прокурор просить накласти арешт.
З урахуванням наведених обставин, вилучені в ході проведення обшуку предмети та документи не є тимчасово вилученим майном, а тому посилання слідчого судді в оскаржуваній ухвалі на положення абзацу 2 частини п'ятої статті 171 КПК України є помилковим.
Крім того, на переконання колегії суддів, недотримання органом досудового розслідування визначеного частиною п'ятою статті 171 КПК України строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна саме по собі не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, а тому слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора з цих підстав.
Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам статей 170, 171 КПК України.
Незастосування у даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені частиною першою статті 170 КПК України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, вилучене 24 грудня 2024 року в ході проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно підлягає арешту з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом у межах кримінального провадження №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року та відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.
Отже, сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, оскільки останнім у повній мірі доведено необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу Прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно, яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- акт приймання-передачі комунальних послуг № 1846 від 10.12.2024 (за грудень 2024 року) у двох примірниках;
- звіт про надання соціальної послуги Паліативний догляд (за грудень 2024 року);
- звіт про надання соціальної послуги Денний догляд (за грудень 2024 року);
- звіт про надання послуги Соціальна реабілітація осіб з інтелектуальними та психологічними порушеннями (за грудень 2024 року);
- чернетки рахунків-сплат за матеріали, товари та послуги надані ТОВ «Міцне здоров'я» за 2022-2023;
- фінансовий звіт (чернетка) ТОВ «Міцне здоров'я» (за грудень 2022 року);
- фінансовий звіт ТОВ «Міцне здоров'я» (за березень 2022 року);
- звіт про надання послуги Денний догляд (за січень 2023 року) та звіт про надання соціальної послуги Паліативний догляд (за січень 2023 року);
- наказ № 13 від 11.07.2022 (оригінал та копія) з додатком № 1;
- порожній лист службового легкового автомобіля (на автомобіль «Volkswagen Colf», д.н.з. НОМЕР_1 );
- копії сторінок журналу відвідувань відділення Денного догляду у ТОВ «Міцне здоров'я» на 11 арк.;
- флеш-накопичувач «Apaccer» у корпусі білого кольору;
- флеш-накопичувач без маркування у корпусі чорного кольору;
- телефон «iPhone» (ІМЕІ: НОМЕР_2 ) з SIM-картою, якій відповідає телефонний номер « НОМЕР_3 »;
- телефон «iPhone» (ІМЕІ: НОМЕР_4 ) з SIM-картою, якій відповідає телефонний номер « НОМЕР_5 », та двома е-SIM-картами, яким відповідає телефонний номер « НОМЕР_6 » та телефонний номер « НОМЕР_7 »;
- ноутбук у корпусі чорного кольору «HP Laptop-B79MORFP» з ідентифікаційним номером (код товару) - 00342-43225-00748-ААОЕМ;
- ноутбук «Lenovo» у корпусі чорно-сірого кольору (S/N: PFOG5LXL);
- ноутбук «HP» у корпусі чорно-білого (перламутрового) кольору (S/N: 5СВ2432Р72), які належать ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4