04 червня 2025 року № 320/36604/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.03.2023 про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку осіб що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням для постійного проживання;
- визнати протиправним та скасувати наказ Командувача Сухопутних військ збройних Сил України від 18.03.2023 №123од про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку осіб що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням для постійного проживання.
Ухвалою суду від 24.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних рішень та наявністю у нього права перебування на квартирному обліку як особи, що потребує поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням для постійного проживання.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, у наданому суду відзиві, відповідач наголошує на їх безпідставності.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2023 позивачем отримано витяг із наказу Командувача Сухопутних військ збройних Сил України від 18.03.2023 №123од про оголошення рішення Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до якого позивача було знято з квартирного обліку, як особу яка потребує поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням та приміщенням для постійного проживання.
Так, відповідно до п.5 протоколу № 1 засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 15.03.2023, знято з квартирного обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) та приміщеннями для постійного проживання, зокрема громадянина ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що, він з 2009 року, забезпечений постійним житлом від Міністерства оборони України - трикімнатною квартирою загальною площею 68,15 кв.м. у АДРЕСА_1 , яка і була виведена з категорії «службового житла» та передана громадянину ОСОБА_1 у якості постійного житла та до теперішнього часу ним не здана, на підставі абзацу 4 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має 40 років і 4 місяці календарної та 42 роки і 4 місяці пільгової вислуги років у Збройних Силах України. Позивач є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни - ветеран війни.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до вимог п. 24 вказаного Порядку, військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (пункт 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Аналогічні положення закріплені також і в пункті 29 Порядку.
Пунктом 30 Порядку передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Тлумачення зазначених норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а, отже, і на залишення на обліку до отримання ними житла, у тому числі і в разі звільнення в запас чи відставку.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 4 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України, за військовослужбовцями та членами їх сімей в тому числі звільненими з військової служби в запас або відставку, які були зараховані на облік військовослужбовців та членів їх сімей, що потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим наказом, зберігається дата зарахування на облік для забезпечення житлом для постійного проживання (за результатами інвентаризації облікових справ).
Як вже зазначалось вище, відповідно до п.5 протоколу № 1 засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 15.03.2023, знято з квартирного обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) та приміщеннями для постійного проживання, зокрема громадянина ОСОБА_1 у зв'язку із тим, що, він з 2009 року, забезпечений постійним житлом від Міністерства оборони України - трикімнатною квартирою загальною площею 68,15 кв.м. у АДРЕСА_1 , яка і була виведена з категорії «службового житла» та передана громадянину ОСОБА_1 у якості постійного житла та до теперішнього часу ним не здана, на підставі абзацу 4 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Разом з тим, при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачами не враховано, що 01.09.2022 рішенням Богунівського районного суду міста Житомира у справі №295/16468/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (колишньої дружини позивача), про виселення з житлового приміщення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позивача було визнано таким що втратив право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов було обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 відмовлялася добровільно звільняти квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 з 2016 року проходив службу в м. Києві, у зв'язку з чим, йому 31.07.2019 видано ордер №016609 на право зайняття службового приміщення в квартирі АДРЕСА_2 , тому ОСОБА_1 не міг реалізувати свою соціальну гарантію щодо приватизації квартири АДРЕСА_2 .
Більше того, 08.09.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, про що складено відповідний актовий запис №153.
Таким чином, доводи відповідачів щодо забезпечення позивача постійним житлом є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено втрату позивачем права на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , на обставині чого ґрунтуються оскаржувані позивачем рішення відповідачів.
Враховуючи наведене вище, суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку осіб що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням для постійного проживання.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.03.2023 про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку осіб що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням для постійного проживання.
Визнати протиправним та скасувати наказ Командувача Сухопутних військ збройних Сил України від 18.03.2023 №123од про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку осіб що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовим жилим приміщенням для постійного проживання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.