04 червня 2025 року № 320/42553/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Північно - Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Луганській області про визнання протиправним та скасування висновку, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із позовом до Північно - Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Луганській області про визнання протиправним та скасування висновку від 03.11.2023 №UA-2023-07-05-009699-а.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву або будь-яких інших документів, зі змісту яких було б можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2023 в електронній системі закупівель Prozzoro ДП «НАЕК «Енергоатом» розмістило оголошення про проведення Закупівлі. Очікувана вартість закупівлі - 35 139 910,00 грн без ПДВ, кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 17.07.2023, критерії вибору переможця - ціна.
Цього ж дня опублікована тендерна документація з додатками.
14.07.2023 тендерну пропозицію для участі у Закупівлі подав один учасник - ТОВ «Спільне українсько-латвійське підприємство «Хімімпекс» (Товариство).
25.07.2023 позивач (Замовник) визначив Товариство, пропозиція якого є найбільш економічно вигідною з ціною 35 139 910,00 грн без ПДВ, переможцем Закупівлі та опублікував повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
08.08.2023 між Замовником і Товариством укладено договір поставки № 50-129-01-23-02824 з додатками до нього за предметом Закупівлі.
17.10.2023 Відповідач опублікував в електронній системі закупівель наказ № 30-3 «Про початок моніторингу закупівель», зокрема цієї Закупівлі. Підставою для прийняття цього наказу зазначено виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
03.11.2023 відповідач в електронній системі закупівель опублікував Висновок головного державного аудитора Накорьонка Юрія Миколайовича.
Так, у п. 1.2 розділу II «Констатуюча частина» Висновку зазначено, що за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон) установлено порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону та п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі також - Особливості).
Проект договору поставки не містить порядку змін його умов та у ньому не міститься інформація про істотні умови, що обов'язково включаються до договору, які не можуть змінюватися впродовж дії договору після його підписання, що є порушенням вказаних норм Закону та Особливостей.
Пунктом 3 Розділу II «Констатуюча частина» Висновку та на підставі ст. 8 Закону, ст. 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи на недопущення встановлених порушень у подальшому та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити в електронній системі закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей.
У п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону у тендерній документації зазначаються проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Частиною 1 ст.41 Закону передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У п. 1.4 проекту договору (контракту) поставки (додаток № 7 до Тендерної документації) зазначено, що «умови Договору (Контракту) можуть бути змінені в порядку, встановленому чинним законодавством України».
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно з п. 11.12 проекту договору «зміни до Договору (Контракту) вносяться виключно шляхом укладання додаткових угод (договорів)».
В абз.1 п. 12.1 проекту договору зазначено, що «специфікації, додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу за умови викладення їх у письмовій формі, підписання їх повноважними особами і скріплення печатками обох сторін (за наявності)».
Отже, проектом договору (контракту) поставки передбачений порядок зміни його умов - у письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємними частинами договору про закупівлю, що відповідає приписам п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону.
Відтак, доводи відповідача про відсутність у проекті договору (контракту) поставки порядку змін його умов, що є порушенням п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону, є помилковими, оскільки вони спростовуються наведеними вище положеннями проекту договору (контракту) поставки.
Щодо твердження відповідача про відсутність у Проекті договору положення (умови) про заборону внесення змін до його істотних умов впродовж дії договору (після його підписання), що нібито є порушенням п. 19 Особливостей, суд зазначає, що хоча диспозиція норм ч. 5 ст. 41 Закону та п. 19 Особливостей містить припис наступного змісту «істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі», вказаними нормами передбачені випадки, коли істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, а саме у разі:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Отже, істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону та п. 19 Особливостей. Водночас, ні Закон, ні Особливості не місять імперативних вимог, які зобов'язують замовника включати у проект договору про закупівлю припис (положення) про заборону внесення змін до його істотних умов після підписання і до виконання зобов'язань сторонами.
Відтак, тендерна документація позивача, зокрема проект договору (контракту) поставки, не суперечить вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, які зазначені у висновку відповідача, а тому суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; код ЄДРПОУ 24584661) до Північно - Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Луганській області (61022, місто Харків, вулиця майдан Свободи, будинок 5, Держпром; код ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Луганській області про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-07-05-009699-а, затверджений 03.11.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно - Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Луганській області на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.