про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі
05 червня 2025 року м. Київ справа № 320/10107/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови провести на основі матеріалів пенсійної справи перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та з 01 травня 2013 року по 31 липня 2013 року, з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі встановленої згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 40, ЄДРПОУ 22933548) провести на основі матеріалів пенсійної справи перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП за ДРФО НОМЕР_1 ) з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, та з 01 травня 2013 року по 31 липня 2013 року, з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі встановленої згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік відповідно до статей 30, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше проведених виплат.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, у період з 01 травня 2013 року по 31 липня 2013 року та з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року не працював, з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року постійно був зареєстрований та проживає у місті Ірпінь Київської області, що належить до зони посиленого радіоекологічного контролю, є інвалідом війни ІІ групи інвалідності, захворювання пов'язане з наслідками ЧАЕС та має статус особи, яка постраждала внаслідок ЧАЕС (категорія 1).
На переконання позивача, він має право на перерахунок своєї пенсії згідно вимог статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим він звернувся до відповідача з відповідною заявою щодо здійснення перерахунку його пенсії за вказаний вище період, проте, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, посилаючись на відсутність підстав.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що виплати, передбачені, зокрема, статтями 39, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинні здійснюватись в порядку та в розмірах, визначених Кабінетом міністрів України, відтак, на переконання представника відповідача, правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відсутні.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2020 року для розгляду адміністративної справи № 320/10107/20 визначено суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі № 320/10107/20 та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 березня 2024 року, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді, для розгляду адміністративної справи № 320/10107/20 визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року адміністративну справу № 320/10107/20 прийнято до свого провадження та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали суду від 22 березня 2024 року направлена на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вирішуючи питання дотримання строку звернення до суду з цією позовною заявою, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Так, судом встановлено, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд звертає увагу, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання певного виду пенсії чи додаткової виплати за цим Законом, відтак застосуванню підлягає строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У частині третій цієї ж статті зазначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Також суд звертає увагу, що соціальні виплати, визначені статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вигляді підвищення до пенсії та додаткової пенсії, носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).
Верховний Суд у своїй постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Вказану правову позицію підтримав Верховний Суд й у своїй постанові від 22 січня 2025 року у справі 460/8956/24, відтак, суд не вбачає правових підстав відступати від запропонованого Верховним Судом підходу до розуміння положень статті 122 КАС України у справах з питань обчислення та перерахунку пенсій.
Предметом спору є розмір нарахування пенсії за періоди:
1) з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком;
2) з 01 травня 2013 року по 31 липня 2013 року, з 01 травня 2014 року по 30 червня 2014 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі встановленої згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
З матеріалів справи вбачається, що з заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до відповідача та з позовом до суду лише у другій половині 2020 року.
Суд звертає увагу, що дата отримання позивачем листа від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на звернення про перерахунок пенсії, не змінює моменту з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Варто наголосити й на тому, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у пункті 42 постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
За таких підстав, суд доходить висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами, а у позовній заяві не наведено поважних та об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду, тому позивачеві слід подати відповідну заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, зазначивши підстави для поновлення строку та надавши належні докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
За таких підстав, оскільки судом після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 160, 161 КАС України, а також з урахуванням положень статей 122, 123 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу саме десятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами, в якій вказати підстави для поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, частиною тринадцятою статті 171, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху після відкриття провадження у справі.
2. Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жук Р.В.