05 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/782/23
категорія 109010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області, у якому просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати його вирішити питання знесення самовільно побудованих об'єктів нерухомого майна та об'єктів тимчасового призначення на земельній ділянці (прибудинковій території по АДРЕСА_1 ), що порушує права співвласників житлового будинку, оскільки земельна ділянка не була відведена для цієї мети та відсутній відповідний документ, який дає право виконувати на ній будівельні роботи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що окремі власники квартир у житловому будинку, в якому розташована належна йому на праві власності квартира, не маючи на те правовстановлюючих та дозвільних документів, забудували прибудинкову територію об'єктами тимчасового призначення, чим створили умови, за яких у разі надзвичайної ситуації буде обмежено доступ до будинку. Зокрема, власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 встановила огорожу, побудувала на в'їзді до прибудинкової території сінник, вигрібну яму та сміттєзбірник, а власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 встановив огорожу і на огородженій земельній ділянці висаджує городину.
Як стверджує позивач, він неодноразово звертався до органів місцевого самоврядування щодо вирішення питання звільнення прибудинкової території від самовільних забудов і незаконного використання прибудинкової території для влаштування городів, однак це питання даними органами по суті вирішене не було. Так само право безперешкодного доступу до житла не було відновлене і в судовому порядку: рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду, зроблено висновок, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурного контролю.
Оскільки питання знесення об'єктів самовільної забудови не вдалося вирішити і за участю Державної інспекції архітектури та містобудування України, вказує позивач, він звернувся до міського голови із запитом від 14.11.2022 (а.с.31,32), у якому просив притягнути ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки під прибудинковою територією за відсутності відповідних прав на її використання та встановлення огородження і будівництва будівель і споруд на ній без згоди співвласників багатоквартирного будинку, а також прийняти рішення, яким зобов'язати зазначених громадян звільнити земельну ділянку (прибудинкову територію), яка належить міській громаді, шляхом знесення самовільних забудов у встановлені строки, а в разі невиконання цього рішення - звернутися з позовом до суду для вирішення спору.
Незадоволення Новоград-Волинською міською радою цього запиту спонукала позивача звернутись з цим позовом до Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області.
При цьому в позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що відповідач вчинив протиправні дії щодо порушення вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про благоустрій населених пунктів", "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках", "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду (суддя Липа В.А.) від 08.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі з постановленням здійснення розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.
Стверджує, що згідно з ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, однак Звягельською міською радою рішення про виділення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не приймалось.
Зазначає, що позивачу листом від 07.06.2021 № 01/532 було запропоновано створити об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку та оформити право користування земельною ділянкою, однак він цією пропозицією не скористався.
Крім того, як вказує відповідач, він не наділений повноваженнями щодо здійснення перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та встановлення фактів самовільного будівництва, про що повідомляв позивача листом від 07.12.2022 № 01/564.
Вважає, що позов до нього пред'явлено без належних правових підстав та без врахування положень ч.1 ст. 10, ч.1 ст.26, ст. ст. 30, 31, ч. 5 ст. 60, ч.1 ст. 83 Закону України "Про місцеве самоврядування", ч. 2 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також висновків Верховного Суду у справі №300/3178/20 (постанова від 15.07.2021) та у справі № 501/112/14-а (постанова від 03.03.2021).
Звертає увагу на те, що відповідно до положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" міськими радами та їх виконавчими органами здійснюється самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів, а не функції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, знесення самовільно-побудованих об'єктів нерухомого майна та об'єктів тимчасового призначення на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідних дозвільних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, як зазначає позивач у своїй позовній заяві.
Ухвалою суду від 22.07.2024 року адміністративну справу № 240/782/23 прийнято до провадження суддею Майстренко Н.М. відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, на підставі якого відбулась передача даної справи від судді Липи В.А.
Постановлено здійснювати розгляд справи спочатку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2004 (а.с.69).
Між позивачем та сусідами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 триває невирішена ситуація щодо неправомірного використання останніми прибудинкової території.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Новоград-Волинської міської ради за наслідками розгляду матеріалів щодо ОСОБА_2 складено постанову № 29 (а.с.67), якою встановлено, що вказана громадянка порушила п.8.2 (6) "Правил благоустрою міста", а саме на АДРЕСА_5 самовільно зайняла частину території спільного користування, здійснила там забудову тимчасової господарської споруди (сінника) без відповідного дозволу. Постановлено накласти на порушника штраф.
21.05.2021 року позивач звернувся до міського голови Новоград-Волинської міської ради Боровця С.П. із заявою (а.с.86), у якій просив направити інспекцію благоустрою міста для розподілу земельної ділянки між ним та сусідами ОСОБА_2 , який самовільно збудував сіновал і огорожу, та ОСОБА_3 , який під вікнами огородив ділянку для вирощування городини, тим самим створивши перешкоди для проходу та в'їзду до будинку.
У відповідь на цю заяву міський голова листом від 07.06.2021 № 01/532 повідомив, що будинок по АДРЕСА_1 є багатоквартирним і у відповідності до ст.42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Запропоновано створити об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку (далі - ОСББ) та оформити право користування земельною ділянкою.
Проте, докази на підтвердження того, що співвласники будинку по АДРЕСА_1 скористалися правом на створення ОСББ, в матеріалах цієї справи відсутні.
Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач звертався з відповідним запитом до Інспекції благоустрою міста житлово-комунального господарства та екології Новоград-Волинської міської ради (далі - Інспекція благоустрою) стосовно усунення перешкод у вільному доступі до його житлового будинку.
Листом від 07.07.2021 №185/1 Інспекція благоустрою повідомила позивача про те, що на гр. ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол за самовільне розміщення господарської споруди (сінник) на території загального користування та з гр. ОСОБА_3 взято зобов'язання стосовно вирішення питання знесення тимчасової огорожі на території загального користування відразу після демонтажу господарської споруди гр. ОСОБА_2 .
01.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - Новоград-Волинська міська рада Житомирської області, Управління житлово-комунального господарства, енергозбереження та комунальної власності, Інспекція благоустрою міста, про усунення перешкод у користуванні власністю і прибудинковою територією шляхом знесення самовільного будівництва.
Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 19.10.2021 у справі №285/3549/21 (а.с.70-71), яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 22.08.2022, в позові ОСОБА_1 відмовлено з підстав недоведення позивачем того факту, що самочинне будівництво порушує його права, свободи та інтереси.
Під час розгляду цієї справи міськрайонним судом було встановлено, що будинок, у якому проживає позивач, є одноповерховим будинком барачного типу. На прилеглій до будинку земельній ділянці розташовані господарські будівлі та споруди, навіси, сараї та інше. Межі земельних ділянок між співвласниками житлового будинку не встановлені, порядок користування між співвласниками не встановлений, земельна ділянка не приватизована. Спірні сарай та сінник розташовані на прибудинковій земельній ділянці по АДРЕСА_1 та огороджені парканом. З дороги загального користування наявний пішохідний прохід до будинку.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначалося вище, міськрайонним судом було відмовлено в позові з підстав відсутності доказів на підтвердження того, що прибудинкова територія, на якій розміщені сарай та сінник, передбачена для використання саме проїзду транспортними засобами, а також того, що позивач не довів факту порушення його прав відповідачем.
Відмова судом у цивільній справі ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог спонукала його звернутись до Житомирського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку доводам позивача, суд зазначає таке.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначено Законом України "Про благоустрій населених пунктів" від 06.09.2005 № 2807-IV.
У частині першій статті 1 вказаного Закону наведено визначення термінів, які у ньому вживаються, зокрема:
- благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля;
- утримання в належному стані території - використання її за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою;
- заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.
Згідно із статтею 3 Закону №2807-IV система благоустрою населених пунктів включає, зокрема, здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів; встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.
Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством (ч.1 ст. 14 Закону №2807-IV).
Прибудинкові території, як встановлює п.2 ч.1 статті 13 Закону №2807-IV належать до об'єктів у сфері благоустрою населених пунктів.
Обмеження при використанні об'єктів благоустрою встановлені статтею 16 Закону №2807-IV. Серед таких обмежень, зокрема, заборона на виконання робіт без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; самовільне влаштування городів тощо.
Частина 2 статті 17 Закону №2807-IV зобов'язує громадян у сфері благоустрою 1) утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.
За приписами частини 1 статті 5 названого Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Як встановлено ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
В свою чергу, повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів визначені статтею 10 Закону № 2807-IV.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належать затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб).
Із змісту ч.2 цієї ж норми слідує, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо (пункт 4).
Подібну норму містить Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР), підпункт 7 пункту "а" частини першої статті 30 якого відносить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів відповідних рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
За статтею 38 Закону № 2807-IV контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.
Стаття 40 цього Закону закріплює норми щодо повноважень сільських, селищних, міських рада та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів.
Зокрема, як передбачено ч.3 названої норми, самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:
1) проведення перевірок території;
2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;
3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;
4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.
У відповідності до ч. 2 статті 40 Закону № 2807-IV для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.
Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (ч.4 ст. 40 Закону №2807-IV).
Рішенням Новоград-Волинської міської ради (в подальшому перейменованої у Звягельську міську раду згідно рішення двадцять восьмої сесії №698 від 22.12.2022) від 14.06.2007 року № 173 "Про реорганізацію Інспекції благоустрою міста Новограда-Волинського та забезпечення контролю за станом благоустрою міста" припинено діяльність юридичної особи - Інспекції благоустрою міста Новограда-Волинського шляхом приєднання до Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради та затверджено "Положення про інспекцію благоустрою міста" (далі - Положення про Інспекцію).
Відповідно до п. 9.3 "Правил благоустрою території Новоград-Волинської міської територіальної громади", затверджених рішенням Новоград-Волинської міської ради від 09.06.2022 року № 536 та розміщених на офіційному веб-сайті Звягельської міської ради, для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням вимог цих Правил, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами (суб'єктами господарювання), установами, організаціями територій, відповідно до статті 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" утворюється інспекція з благоустрою.
Як зазначено в п.1.1. Положення про Інспекцію, остання підпорядкована Управлінню житлово-комунального господарства та комунальної власності міської ради, підзвітна зазначеному управлінню.
В свою чергу, з п.п. 5.2.1 "Положення про Управління житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської ради" (далі по тексту - УЖКГЕ Звягельської МР), затвердженого рішенням Звягельської міської ради № 700 від 22.12.2022, оприлюдненого на веб-сайті міської ради, вбачається, що керівництво Інспекцією благоустрою здійснює начальник УЖКГЕ Звягельської МР.
УЖКГЕ Звягельської МР, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. розділу 1 цього Положення, є юридичною особою, виконавчим органом міської ради, який підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради, міському голові.
Відповідно до Положення про Інспекцію серед її функцій є здійснення контролю за дотриманням чинного природоохоронного законодавства, виконанням рішень міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови з питань благоустрою міста та охорони довкілля, зокрема, Правил благоустрою території міста, Правил дотримання тиші, що затверджені сьомою сесією міської ради двадцять четвертого скликання від 27.03.2003 року.
Пунктом 3 Положення про Інспекцію визначено її права, серед яких, зокрема, право:
- виносити попередження керівникам підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, власникам приватних будинків, окремим громадянам за наявності порушень благоустрою міста, строків виконання робіт та інших випадків в межах функцій інспекції;
- встановлювати їм строки усунення виявлених недоліків або припинення дій;
- складати протоколи про адміністративні правопорушення та передавати їх на розгляд адміністративної комісії при виконкомі міської ради для притягнення винних осіб до відповідальності;
- забороняти ведення самовільних робіт, пов'язаних з порушенням Правил благоустрою міста;
- викликати в Інспекцію керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, що розташовані на території міста, окремих громадян, власників житлових будинків для дачі пояснень про порушення правил благоустрою, вимагати від них письмової або усної інформації щодо намірів про усунення виявлених недоліків;
- піднімати клопотання перед міською радою, її виконавчим комітетом, міським головою та іншими посадовими особами про прийняття відповідних рішень, якщо порушення набувають систематичного характеру або несуть загрозу навколишньому середовищу;
- звертатись за дорученням міського голови до міськрайонного відділу УМВС України в Житомирській області, міжрайонної прокуратури, до міськрайонного суду для вирішення питань, віднесених цим Положенням до повноважень Інспекції.
Що стосується повноважень УЖКГЕ Звягельської МР - такі визначені розділом 3 Положення про УЖКГЕ і включають, зокрема, здійснення управління у сфері благоустрою, у тому числі: розроблення та організація виконання заходів з благоустрою, контроль за станом благоустрою, виробничих територій, організацію озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання місць загального користування (п.п.3.1.11.); забезпечення та здійснення заходів контролю за дотриманням та виконанням суб'єктами підприємницької діяльності та фізичними особами вимог Правил благоустрою (п.3.1.16.); розгляд у межах своєї компетенції звернень громадян, підприємств, установ та організацій, здійснення прийому громадян, вжиття відповідних заходів для вирішення порушених ними питань (п.3.1.27.); підготовка проектів рішень міської ради, виконавчого комітету міської ради, виконавчого комітету міської ради, розпоряджень міського голови з питань, що входять до компетенції УЖКГЕ Звягельської МР (п. 3.1.28.) тощо.
Розділом 4 Положення про УЖКГЕ передбачені права Управління, зокрема, щодо здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами вимог законодавства та нормативних актів з питань благоустрою території в межах наданих повноважень (п.п.4.1.3.).
Отже, з огляду на законодавчо визначену компетенцію органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою населених пунктів здійснювати контроль у сфері благоустрою міста через утворені ними інспекції з благоустрою, беручи до уваги положення локальних актів Звягельської міської ради, а саме Положень про УЖКГЕ міської ради та Інспекцію благоустрою міста суд дійшов висновку, що саме Інспекція благоустрою Управління житлово-комунального господарства та екології Звягельської міської ради відповідно до покладених на неї завдань здійснює самоврядний контроль за станом благоустрою та утриманням території міста в межах повноважень, які відповідають змісту контролю, визначеному нормами законодавства у сфері благоустрою.
Таким чином, Інспекція благоустрою міста УЖКГЕ Звягельської міської ради є тим органом, який наділений повноваженнями щодо усунення порушень у сфері благоустрою, на які вказано позивачем у позовній заяві. Тому, якщо заходи реагування з боку Інспекції не були вжиті або порушення не усунуто, тобто, мають місце бездіяльність або необґрунтована відмова такого органу, заявник вправі звернутися безпосередньо до виконавчого комітету міської ради, як органу, якому підпорядковане Управління ЖКГЕ, з вимогою прийняти рішення щодо усунення порушень. І лише у разі бездіяльності або необґрунтованої відмови з боку виконавчого органу, такі дії (бездіяльність) можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Однак, докази звернення позивача до відповідача з відповідним зверненням щодо дій (бездіяльності) Інспекції благоустрою міста УЖКГЕ Звягельської міської ради, так само як і докази бездіяльності або неправомірної відмови щодо такого звернення позивача у матеріалах цієї справи відсутні.
За пред'явленими позовними вимогами не може відповідати виконком Звягельської міської ради, у той час як орган, уповноважений вирішувати порушені позивачем питання, ще не вчиняв відносно позивача протиправних дій або не допускав протиправної бездіяльності, позаяк останній не ініціював відповідного питання.
За наведених обставин, позовні вимоги є передчасними та безпідставними.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Звягельської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вирішити питання про знесення самовільно побудованих об'єктів нерухомого майна та об'єктів тимчасового призначення на прибудинковій території по вулиці Юношева, 37 у м.Звягель відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко
05.06.25