Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 червня 2025 року Справа№756/7689/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського управління Національної поліції ГУНП в м. Києві в особі інспектора СПДН ВП Оболонського УП ГУНП України в м. Києві старшого лейтенанта поліції Антонішина Станіслава Миколайовича, третя особа Головне управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису
ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису серії АА №121439, винесеного 05.09.2022 інспектором СПДН ВП Оболонського УП ГУНП України в м. Києві старшим лейтенантом поліції Антонішиним С.М.
В обґрунтування позову позивач вказує, що на момент звернення до суду, оскаржуваний припис дійсний, працівниками поліції були складені протоколи про адміністративні правопорушення за невиконання припису, що потягло негативні наслідки. Також позивач наполягає, що винесення спірного припису відбулось із порушенням імперативних приписів п.8, п.9, п.10 та п.12 Порядку №654, бланк заповнено із застосуванням скорочень щодо ідентифікації осіб та представника поліції, відсутній підпис постраждалої особи, відтак заповнений невірно, у зв'язку з чим він вважається зіпсованим і не може нести жодних правових наслідків. Винесений відповідачем спірний припис вважає протиправним, оскільки внесено відомості у відповідний реєстр її як кривдника, що має наслідком подальшого негативного сприйняття її суспільством, як особи, яка є кривдником, що вчинила небезпечне для життя чи здоров'я домашнє насильство.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15 вересня 2022 року адміністративну справу направлено на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року залишено без руху позовну заяву з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення на позовну заяву від третьої особи, в яких зазначає щодо відсутності протиправності прийнятого припису та зазначив, що на час розгляду справи по суті терміновий заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №756/7689/22 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Трояновій О.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №756/7689/22 та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в яких зазначив про відсутність протиправності прийнятого припису та зазначив, що на час розгляду справи по суті терміновий заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, дослідивши позовну заяву та в сукупності письмові докази, встановив наступне.
05.09.2022 до Оболонського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , по інформації - «Домашнє насильство».
По прибуттю на місце події, до працівників поліції звернувся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняє відносно нього домашнє насильство психологічного характеру.
На підставі статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, інспектором СПДН ВП Оболонського УП ГУНП у м.Києві старшим лейтенантом поліції Антонішиним Станіславом Миколайовичем винесено 05.09.2022 стосовно ОСОБА_1 терміновий заборонний припис серії АА №121439, у зв'язку із скоєнням нею домашнього насильства: сімейної сварки з колишнім чоловіком. Постраждала особа ОСОБА_3 .
Вказаним заборонним приписом застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника, а саме зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб з 12:30 год. 05.09.2022 по 12:30 год. 14.09.2022.
Вважаючи вищевказаний припис протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VIII (далі - Закон №2229-VIII).
Положеннями частини 1 статті 1 Закону № 2229-VIII визначено поняття:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3);
- економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п.4);
- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6);
- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п.8);
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п.16).
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №2229-VIII законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Відповідно до пункту 11.3 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону №2229-VIII встановлено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до статті 24 вищевказаного Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Частинами 1, 2, 3, 4-6 статті 25 Закону №2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ч.9 статті 25 Закону №2229-VIII).
Відповідно до частини 11 статті 25 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок № 654).
Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до пункту 2 та пункту 3 розділу ІІ Порядку №654, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Пунктом 5 Поряду №654 передбачено, що при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору. У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
За пунктом 8 Порядку №654 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до припису, а також унесення додаткових записів після того, як припис підписано постраждалою особою (її представником), свідком(ами) (за наявності) та кривдником. У разі допущення порушень при оформленні припису його заповнений бланк вважається зіпсованим.
Пунктами 10, 11 Порядку № 654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:
- у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;
- у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочень);
- у рядку «згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, ім'я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
- у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
- у рядку «чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
- у рядку «у зв'язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
- у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
- у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
- у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
- у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз'яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;
- у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;
- у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові постраждалої особи (її представника);
- у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, ім'я та по батькові кривдника;
- у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2019 року №369/180, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 року за № 333/33304 (далі - Порядок № 369/180).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу II Порядку №369/180 оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
За пунктом 5 Порядку №369/180 вбачається, що у зв'язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов'язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.
Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Згідно із пунктом 6 розділу II Порядку №369/180 дві відповіді «Так» на запитання з № 1 - 6 та на будь - яку кількість запитань з №7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь «Так» на одне запитання з № 1 - 6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7 - 27 або жодної відповіді на запитання з № 1 - 6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь «Так» на одне запитання з № 1 - 6 та на не більше ніж шість запитань з № 7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Пункт 7 розділу II Порядку № 369/180 встановлює, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Таким, чином з системного аналізу наведених правових норм вбачається, що оцінку ризиків надає безпосередньо поліцейський, керуючись власним переконанням з урахуванням з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи, надаючи пріоритет безпеці постраждалої особи.
Отже, суд наголошує, що поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи як низький або середній, можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку № 369/180.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року у справі № 120/12238/23 та постанові Верховного Суду від 17 лютого 2022 року № 380/952/20.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний припис від 05.09.2022 винесено за результатами проведеної оцінки ризиків за наслідком опитування постраждалої особи отримання від неї відповідей на 27 запитань, що в силу пункту 6 розділу II Порядку оцінки ризиків вчинення домашнього насильства свідчить про наявність високого рівня небезпеки та, відповідно, обов'язковості складання термінового заборонного припису відповідно до положень Порядку № 654.
Суд зазначає, що така оцінка відповідача відповідає приписам розділу ІІ Порядку № 369/180, а тому вважає обґрунтованими дії інспектора сектору протидії домашнього насильства Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві старшого лейтенанта ОСОБА_4 щодо винесення тимчасового забороненого припису стосовно позивача, право на винесення якого чітко передбачено пунктом 7 Порядку № 369/180.
Отже, за вказаних обставин, суд вважає, що інспектором сектору протидії домашнього насильства Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві старшим лейтенантом ОСОБА_4 правомірно, за наявності підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №121439, винесеного 05.09.2022.
Суд зазначає, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на 10 діб і діє з 12:30 год. 05.09.2022 по 12:30 год. 14.09.2022.
Відтак, на момент розгляду вказаної справи строк дії оскаржуваного припису сплинув, внаслідок чого, підстави для скасування даного припису відсутні, оскільки він вичерпав свою дію.
Судом встановлено дотримання відповідачем процедури прийняття спірного припису, відібрання відповідних пояснень від постраждалого та кривдника, складення форми оцінки ризиків.
Зауваження позивача стосовно порушень при заповненні бланку припису суд вважає такими, що є необґрунтованими та спростовані наявним спірним приписом, який містить серію та номер, дату та обставини встановлені 05.09.2022, не містить закреслення відомостей, та припис, зокрема, містить підпис постраждалої особи при отриманні його копії. Не повне зазначення посади уповноваженої особи яка виносила такий припис, зазначення скороченого ПІБ, не є порушенням заповнення бланку припису.
Також, суд вважає необхідним зазначити, що при прийнятті рішення у зазначеній категорії справ, досліджує чи не було порушено відповідачем процедуру прийняття спірного рішення, при цьому оцінку діям учасників конфлікту та наявність/відсутність обставин викладених в приписі підлягає дослідженню місцевими загальними судами.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі надав суду належні та достатні докази в силу положень абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України в обґрунтування правомірності своїх дій та прийнятого спірного припису.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Інші доводи не впливають на висновки суду та не підлягають наданню оцінці судом.
Виходячи з вищевикладеного, викладених судом висновків, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не підлягають розподілу витрати понесені позивачем у справі, враховуючи висновки суду та положення ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
У зв'язку з перебуванням судді Троянової О.В. у щорічній основній відпустці розгляд справи проводиться у перший робочий день.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 255, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Оболонського управління Національної поліції ГУНП в м. Києві в особі інспектора СПДН ВП Оболонського УП ГУНП України в м. Києві старшого лейтенанта поліції Антонішина Станіслава Миколайовича, третя особа Головне управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.В. Троянова