про залишення позовної заяви без руху
05 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5996/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В,В., одержавши позовну заяву Приватного підприємства «КРЕДО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство «КРЕДО» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 87761 від 15.04.2025 року; зобов'язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити ПП «КРЕДО» (код ЄДРПОУ - 22414251) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 028,00 гривень.
Враховуючи частину третю статті 4 Закону №3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, предметом оскарження у цій справі є рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 87761 від 15.04.2025 року.
Як слідує із тексту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, при цьому за подання даного позову через систему «Електронний Суд» необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (тобто, 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, але із застосуванням коефіцієнт 0,8).
Проте до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору у належному розмірі.
Також згідно пунктів 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до приписів пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Так, у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги зокрема: протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 87761 від 15.04.2025 року; зобов'язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити ПП «КРЕДО» (код ЄДРПОУ - 22414251) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, з оскаржуваного рішення не можливо встановити яким суб'єктом владних повноважень воно прийняте. Поряд з цим, в зобов'язальній частині позовних вимог позивач просить зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити ПП «КРЕДО» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, однак позивач не зазначає його відповідачем по справі, хоча зазначає відповідачем у даній справі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Відтак позивачу слід зазначити належного відповідача по справі, а також вимоги до нього.
Крім того, як слідує з доданого до позовної заяви Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства «КРЕДО» є Україна, 04114, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок 54/19.
Однак як зазначає позивач у тексті позовної заяви та наявною з відкритих джерел в мережі Інтернет інформації місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства «КРЕДО» є Україна, 43026, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Яремчука Назарія, будинок 11.
Наведене вище не дає суду можливості встановити чи територіально підсудна дана саме Волинському окружному адміністративному суду.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом: 1) сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн; 2) зазначити належного відповідача по справі, а також вимоги до нього; 3) надати письмові докази місцезнаходження позивача (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватного підприємства «КРЕДО» станом на час подання позовної заяви до суду).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву Приватного підприємства «КРЕДО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою, засобами інформаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Мачульський