Провадження № 11-кп/821/426/25 Справа № 690/471/23 Категорія: ч. 4 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
02 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження № 12023250360000828 за апеляційною скаргою прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 20 лютого 2025 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку села Сміле, Куйбишевського району, Запорізької області, українку, громадянку України, непрацюючу, одружену, маючу на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму
засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік, з покладанням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_8 витрати за залучення експерта на користь держави в сумі 1195 грн.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно вироку Ватутінського міського суду Черкаської області від 20.02.2025 ОСОБА_8 визнана винуватою та засуджена за те, що вона в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX; зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX; зі змінами, внесеними Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX; зі змінами, внесеними Указом від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX та зі змінами, внесеними Указом від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, затвердженим Законом України від 19.02.2023 № 58/2023, зі змінами внесеними Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023, 02.06.2023 близько 14.00 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Материк», що знаходиться за адресою: пр-кт Незалежності, 15 в м. Багачеве, Звенигородського р-ну, Черкаської обл., переконавшись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, з метою крадіжки чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, таємно викрала з полиця магазину належний ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Xiomi Redmi Not 7» в силіконовому чохлі, вартість якого згідно висновку експертизи № СЕ-19/124-23/6734-ТВ від 19.06.2023 становить 2 139 грн. 00 коп., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зникла, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати через неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та ухвалити рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправна діяльність.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді даного провадження застосовано закон, який не підлягає застосуванню.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).
Відповідно до положень ст. 51 КУпАП особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
На момент вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність у 2023 році, становив 2684 грн.
Сума викраденого майна ОСОБА_8 становить 2139 грн., є меншою за розмір, з якого відповідно до положень КУпАП та Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме - 2684 грн., тому кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора, просила її задовольнити, вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 20.02.2024 скасувати та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправна діяльність; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженню вказані вимоги закону були дотримані не в повній мірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанцій у межах апеляційної скарги.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Так, 18 липня 2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон України № 3886-IX), який набув чинності 09 серпня 2024 року.
Згідно з Законом України № 3886-IX від 18 липня 2024 року, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) викладена в новій редакції, відповідно до якої встановлені санкції за: 1) дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; 2) дії, передбачені ч. 1 вказаної статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; 4) дії, передбачені ч. 1 або 2 цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.
Вказаними змінами, зокрема, збільшено ціну (з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) предмету дрібної крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, яка є визначальною для розмежування кваліфікації дії між дрібним шахрайством, передбаченим ст. 51 КУпАП, та, зокрема, шахрайством, передбаченим ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.
З огляду на викладене, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Отже, із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом України № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Водночас статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Тож, фактична декриміналізація викраденого майна, вартість якого не перевищує 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, має зворотну дію у часі та «скасовує кримінальну протиправність діяння» у значенні ст. 5 КК України.
Такі висновки узгоджується з позицією об'єднаної палати, викладеною у постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21.
Варто зауважити, що відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України для кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно у 2023 році 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачені ст. 51 КУпАП, становлять 2684 грн.
За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_8 засуджена за скоєння крадіжки чужого майна вчиненої у 2023 році. Водночас вартість викраденого становить 2139 грн.
Отже, за наведених обставин, а також з урахуванням положень 58 Конституції України та ст. 5 КК України, ОСОБА_8 вчинила 1 епізод дрібної крадіжки, за що ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.
За статтею 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Отже, враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 2 ст. 404, ст. 417 КПК України вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України - закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується в тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження.
Процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Оскільки дане кримінальне провадження підлягає закриттю, то судові витрати пов'язані з проведенням експертиз в сумі 1195 грн., підлягають віднесенню за рахунок держави.
У зв'язку із закриттям кримінального провадження щодо ОСОБА_8 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, копію даної ухвали направити до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Керуючись ст. 404, 405, п.5 ч.1 ст. 407, ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 20 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, скасувати.
Закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Судові витрати пов'язані з проведенням експертиз в сумі 1195 грн. віднести за рахунок держави.
Направити копію вказаної ухвали до Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.
Головуючий
Судді