Справа №760/30758/23 2/760/1857/25
05.06.2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Черчукан В.О.
розглянувши у судовому засіданні питання про виправлення описки у рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО СТРАХУВАННЯ» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
23.12.2023 було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо відомостей Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» та змінено назву Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» на приватне акціонерне товариство «ПРОСТО».
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15.04.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Суд, відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, оскільки питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009 роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення.
Тобто, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
23.12.2023 було внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо відомостей Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» та змінено назву Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» на приватне акціонерне товариство «ПРОСТО» про що відповідачем було зазначено в відзиві на позовну заяву та додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.12.2023 та опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу».
Водночас, судом було допущено описку та невірно зазначено назву відповідача у справі, а саме найменування відповідача вказано «Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»», замість вірного «Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО»».
Таким чином, суд вважає за необхідне виправити описку у першому абзаці вступної частини, та першому абзаці резолютивної частини рішення суду від 15.04.2025 зазначивши вірно, найменування відповідача «Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО»» замість помилково вказаного «Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»».
Керуючись ст. 269 ЦПК України, суд,-
Виправити описку у першому абзаці вступної частини та першому абзаці резолютивної частини рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 15.04.2025 зазначивши вірно, найменування відповідача «Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО»» замість помилково вказаного «Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ»».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.М. Букіна