Справа №760/1053/25 2/760/7028/25
про залишення позовної заяви без руху
05 червня 2025 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кицюк В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відділу приватизації державного житла Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло,-
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вищезазначена позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 січня 2025 року визначено головуючого суддю ОСОБА_5 .
Розпорядженням керівника апарату Солом'янського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року №450 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із неможливістю продовжувати розгляд справи суддею ОСОБА_5 у зв'язку із відрахуванням її зі штату, пов'язаного зі смертю відповідно до наказу голови суду від 19 травня 2025 року №40-К.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2025 року визначено головуючого суддю Кицюк В.С.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі з'ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Крім того, у порушення вимог ст.175 ЦПК України, позовна заява не містить:
- чіткий зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, у позові позивач зазначає про те, що у 2008 році використавши хибний план квартири проведена приватизація без участі позивача, також заяву на приватизацію позивач не підписувала та не подавала. Однак, на підтвердження своєї позиції позивач відповідні докази не надає.
Також у позові зазначено, що приватизація спірної квартири проведена органом приватизації з порушенням законодавства, оскільки заяву про надання згоди на приватизацію квартири від ОСОБА_1 підписана іншою особою. Однак, на підтвердження своєї позиції позивач відповідні докази не надає.
Крім іншого, ч.5 ст.177 ЦПК України визначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування (ч.6 ст.177 ЦПК України).
Однак, до позовної заяви позивач не надає копії розпорядження приватизації квартири та свідоцтва про право власності на житло.
Також необхідно звернути увагу, що Відділ приватизації державного житла входить не є самостійною юридичною особою, відтак позивачу необхідно визначитись із суб'єктним складом учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відділу приватизації державного житла Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати двох днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вікторія КИЦЮК