Справа № 501/4541/24
Провадження № 2/515/307/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
(заочне)
05 червня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
при секретарі судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в особі представника - адвоката Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до Іллічівського міського суду Одеської області з вказаним позовом до ОСОБА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що 28 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 770835188 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачці кредит у сумі 22 000,00 грн на її банківську картку № НОМЕР_1 , строком на 30 днів зі сплатою 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 770835188 від 28 вересня 2021 року на загальну суму 65 088,60 грн.
05 серпня 2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 770835188 від 28 вересня 2021 року на загальну суму 102 457,80 грн.
04 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 0409/24, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 770835188 від 28 вересня 2021 року в сумі 102 457,80 грн, з яких: 22 000,00 грн - сума заборгованості по кредиту; 80 457,80 грн - сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Посилаючись на те, що відповідачка не виконала зобов'язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернула, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 770835188 від 28 вересня 2021 року у розмірі 102 457,80 грн, а також судові витрати у сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн.
Згідно з ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14 листопада 2024 року, справу передано за підсудністю до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
Відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 грудня 2024 року справу передано на розгляд Татарбунарському районному суду Одеської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2025 року, справу передано у провадження судді Луцюка В.О.
Відповідно до ухвали Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 січня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник позивача Тараненко А.І. у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася за зареєстрованим та фактичним місцем проживання, конверти повернуто з відміткою «за закінченням строку зберігання». У подальшому виклик відповідачки здійснено також через оголошення, опубліковане на сайті суду на порталі Судова влада України. Про причини неявки відповідачка суду не повідомила. Відзив на позов не надала.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 28 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 77035188, за яким відповідачка отримала кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом - дисконтної процентної ставки 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом виключено на період строку, визначеного п.1.7 договору; за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 договору строку, за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 1,47 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом; після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, передбаченому п.1.8 договору, за базовою процентною ставкою в розмірі 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним понад строк, встановлений договором із скасуванням нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою та сплатою різниці між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками та нарахованою Базовою процентною ставкою. Договором передбачено, що кредит надається на умовах строковості, зворотності, платності (а.с.21-42).
Пункт 1.7. Договору передбачає, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 27 листопада 2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Пункт 1.8. Договору, передбачає, що встановлений в п. 1.7 Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.
Згідно з п.1.12 Договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору на наступних умовах: 1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до п.4.3. Договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку, визначеного у п.1.2 цього Договору, є процентами у розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Вказаний кредитний договір містить особисті дані відповідачки, її місце проживання, податковий номер, електронну адресу, номер телефону.
Згідно з платіжним дорученням від 28 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачці ОСОБА_1 22 000,00 грн (а.с. 56).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (строк дії якого продовжувався укладенням між сторонами додаткових угод №19 від 28 листопада 2019 року до 31 грудня 2020 року; №26 від 31 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року; №27 від 31 грудня 2021 року до 31 грудня 2022 року; № 32 від 31 грудня 2023 року до 31 грудня 2024 року - а.с. 60-85), відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 770835188 від 28 вересня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 166 від 28 грудня 2021 року (а.с. 86-88).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01 (строк дії якого продовжувався додатковими угодами №2 від 03 серпня 2021 року до 31 грудня 2022 року та №3 від 30 грудня 2022 року до 30 грудня 2024 року - а.с. 89-99), відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 770835188 від 28 вересня 2021 року, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року (а.с. 100-102).
04 вересня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 0409/24 (а.с.103-112).
Відповідно до Реєстру боржників від 04 вересня 2024 року до договору факторингу №0409/24 від 04 вересня 2024 року, до позивача перейшло право грошової вимоги в сумі 102 457,80 грн, з яких: 22 000,00 сума заборгованості за тілом кредиту, 80 457,80 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.113-115).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 770835188 від 28 вересня 2021 року та розрахунків ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язання за договором ОСОБА_1 належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 30 травня 2023 року (за період з 28 грудня 2021 року по 08 квітня 2022 року), становить 102 457,80 грн, а саме: заборгованість за основним боргом 22 000,00 грн; заборгованість по відсотках 80 457,80 грн (а.с. 117-122).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості не спростовано.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення у заявленому розмірі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, укладеного з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», копію протоколу погодження вартості послуг до нього; копію Додаткової Угоди № 8 від 09 вересня 2024 року до Договору про надання правничої допомоги №09/09/24-02 від 09 вересня 2024 року, зокрема якою передбачено надання юридичної допомоги по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . У позовній заяві представник позивача зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу по даній справі складаються: усна консультація 1 год. - 500 грн; вивчення матеріалів справи 1 год. - 500 грн; складання позовної заяви 2 год. - 5000 грн.
Однак, враховуючи те, що виконані адвокатом роботи не є складними та потребують не значних затрат часу, враховуючи зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4 000 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 6 422,40 грн, з яких: 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору та 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
За такого позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково.
Керуючись ст.ст.4,13,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, м. Київ, заборгованість за договором кредитної лінії № 770835188 від 28 вересня 2021 року у сумі 102 457,80 грн (сто дві тисячі чотириста п'ятдесят сім грн 80к.), з яких: заборгованість за основним боргом 22 000,00 грн; заборгованість по відсотках 80 457,80 грн, а також 6 422,40 грн (шість тисяч чотириста двадцять дві грн 40 к.) судових витрат.
В задоволенні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05.06.2025.
Суддя В.О.Луцюк