печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15200/25-к
07 травня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 ,
захисників обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України,
До Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов вказаний обвинувальний акт з додатками.
Головуючим суддею ОСОБА_1 02.04.2025 відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень отримано вказаний обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000563 від 20.06.2024 року, стосовно вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вказаних злочинів.
Судом на обговорення поставлено питання щодо можливості призначення провадження до судового розгляду.
Крім того, від захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт. В обгрунтування клопотання захисник вказує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні та прокурором не доведені, оскільки досудове розслідування закінчено, а обвинувальний акт передано до суду. Крім того, вказав, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, має неповнолітніх дітей та батька на утриманні. Зазначив, що обвинувачений вже тривалий час перебуває під вартою.
Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити провадження до судового розгляду, вказав, що провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва, а пдстави для його закриття відстуні.
Крім того, прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, оскільки ризики є триваючими, зокрема, ризик переховування та впливу на свідків.
У судовому засіданні захисники не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду, а також просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу та змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід на домашній арешт в певний період доби.
Обвинувачені підтримали думку захисників.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить наступних висновків.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням положення п. 2 ч. 2 ст. 27 КПК України слід проводити у відкритому режимі.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді, є наступним: прокурор, захисники обвинувачених, обвинувачені.
Крім того, вирішуючи питання стосовно клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 , суд виходить з наступного.
17.08.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13.10.2024.
09.10.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 15.11.2024, без визначення розміру застави.
12.11.2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10.01.2025, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
03.01.2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03.03.2025, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
24.02.2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 15.04.2025, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
14.04.2025 року ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 10.06.2025, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 перебуває під вартою 9 місяців.
Статтею 22 КПК України презюмується принцип змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Суд при вирішенні даного клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування та судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом часу зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу сторона обвинувачення має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, проте таких доказів прокурором суду не надано.
Слід відмітити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та одночасно такий запобіжний захід повинен бути обраний пропорційно до наявних ризиків та у світлі фактичних обставин справи, задля недопущення порушень прав особи підозрюваного та меті, яку переслідує кримінальне провадження.
Дійсно, в розумінні КК України інкриміновані ОСОБА_9 злочини, є тяжкими, такими, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, проте сама по собі тяжкість правопорушення не є підставою для тривалого тримання обвинуваченого під вартою.
Практика ЄСПЛ також чітко вказує на те, що одна лише тяжкість покарання не може слугувати єдиною та безумовною підставою для тримання особи під вартою.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).
Незважаючи на тяжкість санкцій статтей кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
З урахуванням вказаного, суд вважає, що у світлі встановлених обставин наявна необхідність у зміні запобіжного заходу на домашній арешт, при якому буде дотримано завдання кримінального провадження.
Приходячи до такого висновку, суд вважає, що це зможе забезпечити збереження звичайного способу побутового життя підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, має неповнолітніх дітей та батька, який є інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, на утриманні.
Окрім цього, щодо впливу на свідків прокурором не надано доказів здійснення жодний дій щодо незаконного впливу на свідків.
Крім того, суд зважає на ту обставину, що наразі ОСОБА_9 не може впливати на діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_9 з 15.08.2024 року усунено від займаної посади.
Крім того, відповідно до листа т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 від 08.10.2024 року всі співроорбітники ІНФОРМАЦІЯ_1 , які відповідали за ведення обліку військовослужбовців в період до 15.08.2024, тобто до моменту затримання ОСОБА_9 , звільнені або переведені до інших підрозділів.
Також, суд бере до уваги доводи захисника, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурорм не доведено, оскільки досудове розслідування завершено, а відтак всі необхідні докази зібрано.
Таким чином, суд, враховуючи, що природа запобіжного заходу, не зважаючи на тяжкість інкримінованих діянь, які наразі не є доведеним, полягає не у карі, а лише винятково у забезпеченні явки обвинуваченого до суду, вважає, що будь-яких доказів неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого перед судом не встановлено та прокурором не доведено.
На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів суд, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема, не лише тяжкість обвинувачення, а й особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності; міцність соціальних зв'язків та наявність дітей та батька на його утриманні; тривалий час перебування під вартою суд вважає, що подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та принципу правової держави, оскільки час, який особа знаходиться під вартою, вже не є співмірним з тяжкістю обвинувачення, яке на даний час не є доведеним.
Тобто, є достатні підстави вважати, що ризики, які стали підставою для застосування та продовження щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпали, а його подальше тримання під вартою буде порушенням його прав та свобод, а відтак суд приходить висновку про необхідність задоволення клопотання захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 183, 194, 201, 205, 314-316, 369, 371, 376, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт стосовно вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України, на 02 червня 2025 року, 12 годину 45 хвилин.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисників обвинувачених, обвинувачених.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_9 , обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою суду;
- не залишати територію м. Бориспіль без дозволу прокурора, суду;
- здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали суду в частині запобіжного заходу та покладених судом обов'язків до 03.07.2025 року включно.
Звільнити ОСОБА_9 з-під варти у залі суду негайно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1