Справа № 947/9942/25
Провадження № 2/521/4033/25
29 травня 2025 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 103513108 від 20 січня 2022 року в розмірі 33500,00 грн., а також стягнути понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 20 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103513108 в електронній формі, створений в особистому кабінеті позичальника, за умовами якого кредитні кошти надаються позичальнику в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки. 16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 16 липня 2024 року до договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 33500,00 грн., з яких: 20000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11500 грн - сума заборгованості за відсотками, 2000 грн. заборгованість за комісією.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед TOB «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 103513108 від 20 січня 2022 року у загальному розмірі 33500,00 грн., з яких: 20000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11500 грн - сума заборгованості за відсотками, 2000 грн. заборгованість за комісією, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить суд його задовольнити.
Ухвалою суду від 10.04.2025 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачем не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 20 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103513108 в електронній формі, створений в особистому кабінеті позичальника, за умовами якого кредитні кошти надаються позичальнику в безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.
Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, Кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п.1.1. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору.
Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови Кредитного Договору. Відповідач також підтверджує, що умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав?язування її придбання.
Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Відповідно до ст. 638 ЦК; України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів Даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Вбачається, що 16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 16 липня 2024 року до договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 33500,00 грн., з яких: 20000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11500 грн - сума заборгованості за відсотками, 2000 грн. заборгованість за комісією.
Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача ні на рахунок попереднього кредитора.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» має право на звернення до суду з дійсним позовом оскільки ТОВ «Мілоан» передало позивачеві право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.
Договір факторингу не визнаний судовим рішенням недійсним, а отже вказаний договір на підставі статті 204 ЦК України є обов'язковими для виконання.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як вбачається з письмових матеріалів справи, товариством повністю було виконано умови кредитного договору та надано відповідачу обумовлену останнім суму кредиту.
Факт переказу кредитних коштів у сумі 20 000, 00 грн. також підтверджується платіжним дорученням № 38452246 від 20.01.2022 року.
Однак, відповідач грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договорів не повернув, що призвело до виникнення заборгованості за договорами. Таким чином, в порушення умов кредитних договорів, а також вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним вище договорів не виконав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановивши з наданих позивачем та досліджених і оцінених в порядку ст. 89 ЦПК України доказів фактичні обставини та беручи до уваги наведені норми права, а також те, що матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов'язання відповідачем, як на користь первісного кредитора ТОВ «Мілоан», так і на користь позивача, суд вважає достовірно встановленим існування обов'язку відповідача повернути позивачу кредитні кошти, а порушене право позивача таким, що підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16, 1048-1049 ЦК України.
За таких обставин та враховуючи, що доказів належного виконання своїх договірних зобов'язань відповідачем суду не надано, факт отримання кредиту та розмір заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 31500 грн. заборгованості за основним боргом та заборгованості за відсотками.
У той же час, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2000 грн. до задоволення не підлягають з огляду на наступне.
Так, пунктом 2.2.1. Договору про споживчий кредит № 103513108 від 20 січня 2022 року встановлено, що позичальник сплачує комісію за надання кредиту. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу на висновки Великої Палати ВС у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
У вищевказаній постанові ВП ВС зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Аналізуючи викладене, паспорт споживчого кредиту, розрахунок заборгованості суд вбачає, що кредитор зобов'язує позичальника сплачувати комісію за надання кредиту за кредитним договором № 103513108 від 20 січня 2022 року та включено заборгованість за комісією у розмірі 2000 грн., що є несправедливим. Тому вимога про стягнення комісії не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 263 - 265, 268, 272, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 103513108 від 20 січня 2022 року в розмірі 31 500 (тридцять одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп., з яких:
-20 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-11 500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») витрати по оплаті судового збору у сумі 2 847,22 грн..
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2025 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН