Номер провадження: 22-ц/813/2305/25
Справа № 947/25368/23
Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.
Доповідач Комлева О. С.
13.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М.,
з участю секретаря Громовенко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2024 року, постановленого під головуванням судді Куриленко О.М., повний текст рішення складений 12 серпня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про визнання протиправним і скасування наказу про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (далі ТОВ Новай») про визнання протиправним і
скасування наказу про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати накази Генерального директора ТОВ «НоваПей» Андрія Кривошапки «Про припинення трудового договору» № 2041-к від 10.07.2023р., № 2113-к від 17.07.2023р. «Про внесення змін до наказу №2041-к від 10.07.2023р. у зв'язку із хворобою» та визнати звільнення ОСОБА_1 , з посади касира ПНФП філії № 3 ТОВ «НоваПей» 17.07.2023р., у зв'язку з втратою довір'я згідно п. 2 ст. 41 КЗпП - протиправним (незаконним);
- поновити ОСОБА_1 в ТОВ «НоваПей» на посаді касира ПНФП філії № 3 ТОВ «НоваПей» (Одеса) з 17 липня 2023 року;
- стягнути з ТОВ «НоваПей» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 17 липня 2023 року.
В обґрунтування свого позову зазначив, що основне місце роботи позивача до 12.07.2023 року було у ТОВ «НоваПей» на посаді касира ПНФП філії №3 (м. Одеса), за сумісництвом позивач працював у ТОВ «Нова Пошта» на посаді фахівця (оператора) відділення.
12.05.2023 року приблизно о 19:35, у відділенні Нової пошти №45 в м. Одеса, за адресою: м. Одеса, Адміральський проспект 1В, позивачем, під час виконання своїх службових обов'язків, при прийомі 15 пакунків з самостійно створеними клієнтом експрес-накладними на 15 відправлень від відправника ОСОБА_2 , були виявлені заборонені речі до відправлення, а саме психотропні речовини та наркотичні засоби.
Позивач повідомив одразу своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_3 про вказаний факт, проте останній повідомив про необхідність прийняття та спрямування відправлення не дивлячись на те, що там містилось, керівник запропонував «закрити очі» на порушення та не втручатись у ці справи. Діючи з дотриманням вимог закону, внутрішніх інструкцій, не бажаючи бути співучасником злочину з розповсюдження наркотичних засобів і психотропних речовин, позивач зателефонував в поліцію за номером телефону «102» та повідомив про виявлений факт замаху на незаконне переправлення наркотичних засобів та психотропних речовин через Нову Пошту. Того ж дня, після приїзду слідчо-оперативної групи, вказані заборонені до обігу речі були вилучені у встановленому законом порядку, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1203216248000051 від 13.05.2023 за ч. 1 ст. 307 КК України та розпочато досудове розслідування.
Позивач зазначає, що його дії не сподобались керівнику відділення №45 - ОСОБА_3 , внаслідок чого, вказаний керівник поскаржився в службу внутрішньої безпеки, працівники якої намагались притягти позивача до відповідальності за те, що він викликав поліцію та запобіг розповсюдженню заборонених до обігу речей.
Також ОСОБА_1 зазначив, що працівник внутрішньої безпеки, який проводив перевірку пообіцяв створити йому проблеми та добитись його звільнення за те, що він не послухав свого керівника, не відправив відправлення від ОСОБА_2 , а також за те, що
викликав поліцію і наркотичні засоби і психотропні речовини були вилучені. Про вказані факти позивачем надавалось пояснення на адресу керівництва.
Наказом Генерального директора ТОВ «НоваПей» Андрія Кривошапки №2041-к від 10.07.2023 року «Про припинення трудового договору», ОСОБА_1 , звільнено з посади касира ПНФП філії №3 ТОВ «НоваПей» (Одеса) у зв'язку з втратою довір'я згідно п. 2 ст. 41 КЗпП. Наказом Генерального директора ТОВ «НоваПей» Андрія Кривошапки №2113-к від 17.07.2023 року «Про внесення змін до наказу №2041-к від 10.07.2023р. у зв'язку із хворобою» внесені зміни до п.п.1 наказу №2041-к від 10.07.2023р., а саме ОСОБА_1 , звільнено з посади касира ПНФП філії №3 ТОВ «НоваПей» 17.07.2023р., у зв'язку з втратою довір'я згідно п. 2 ст. 41 КЗпІІ.
Позивач зазначав, що його звільнення є дискримінацією у сфері праці, що викликано порушенням принципу рівності прав і можливостей, прямим, непрямим обмеженням його прав, як працівника, зведення рахунку за звернення до органів поліції тощо. Наведені вище обставини, свідчать, на думку позивача, про те, що його звільнення відбулось з грубим порушення вимог Закону та без достатніх на те підстав, у зв'язку із чим, оскаржувані накази підлягають скасуванню, а позивач поновленню в своїх правах та поновленню на роботі.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не надав правову оцінки доводам позивача, не врахував наявність дискримінації при звільненні працівника, розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, також зазначив, що в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і були підстави для його відводу.
У відзиві на апеляційну скаргу, адвокат Вершинін К.В., представник ТОВ «НоваПей» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для його скасування, а рішення суду законним та таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , адвоката Вершиніна К.В., представника ТОВ «НоваПей», дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами підтверджується, що ОСОБА_1 , з 15.04.2022 року взятий на облік в м. Одесі, як внутрішньо переміщена особа з м. Сєвєродонецька Луганської області (а.с. 15 т. 1).
ОСОБА_1 прийнято на роботу в ТОВ «НоваПей» на посаду касира пункту надання фінансових послуг філії №3 з 26.12.2022 року на підставі наказу №3432-к від 23.12.2022 року (а.с. 52 т. 1).
Між ОСОБА_1 та ТОВ «НоваПей» укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, який набуває чинність з дати прийому на роботу та розповсюджується на весь час роботи (а.с. 54 т. 1).
За наказом № 2041-к від 10 липня 2023 року, ОСОБА_1 з 12.07.2023 року звільнено з посади касира ПНФП філії №3 ТОВ «НоваПей» (Одеса) за п.2 ст. 41 КЗпП України за втрату довір'я (а.с. 18 т. 1).
Відповідно до листка непрацездатності ОСОБА_1 з 11.07.2023 року по 15.07.2023 року перебував на лікарняному (а.с. 25 т. 1).
Наказом № 2113-к від 17 липня 2023 року в наказ №2041-к від 10.07.2023 року внесені зміни у зв'язку з хворобою ОСОБА_1 з зазначенням дати звільнення з 17.07.2023 року (а.с. 27 т. 1).
Відповідно до висновку службової перевірки за фактами порушення вимог касової дисципліни в ПНФП №16232, складеного фахівцем з безпеки відділу безпеки ТОВ «НоваПей» Тихоновським А.В., зазначено, що в ході службової перевірки шляхом співпадіння інформації із ІС «НоваПей» з архівом відеоматеріалів з камер спостереження, зафіксовані та задокументовані порушення вимог касової дисципліни у вигляді проведення фінансових операцій з видачі переказів грошових коштів стороннім особам, без надання касирам документів, яке підтверджує право на отримання таких коштів, що підтверджує ОСОБА_1 у своїх поясненнях (а.с. 53 т. 1).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що встановивши під час службового розслідування факти порушення позивачем вимог ВНД відповідач ТОВ «НоваПей» прийняв законне рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується, за наступних підстав.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний при вчинені винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу (пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП України).
Розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Колегія суддів, зазначає, що з наказу про звільнення, не вбачається саме за який вчинок було звільнено ОСОБА_1 , не зазначено в чому саме, та якими діями ОСОБА_1 , потягло втрату довіри, що підтверджується наказом, в якому зазначено лише про звільнення на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП за втрату довіри (а.с. 18, 27 т. 1).
У відповідності до ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В Постанові ВС у справі за № 489/3510/19 від 09 квітня 2021 року, зазначено про те, що в наказі про звільнення чітко сформулюється підстава, за якою працівник підлягає звільненню.
Згідно з п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.ін.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я.
Обов'язок обґрунтувати втрату довіри до працівника покладається на роботодавця, який повинен навести об'єктивні докази вини працівника у завданні матеріальної шкоди роботодавцеві або скоєнні інших протиправних дій. Недовіра до працівника не може гуртуватися лише на підозрі власника або уповноваженого ним органу. Втрата довіри може бути обумовлена лише винними діями працівника, які він вчинив навмисно або з необережності, і завдав або міг завдати шкоду, що дає підстави власнику або уповноваженому ним органу виявити йому недовіру. Водночас доведення «втрати довіри» роботодавця до звільненого працівника є наслідком винних дій останнього, тому не потребує окремого доказування і встановлюється, зокрема, за внутрішнім переконанням суду (Постанова Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №712/9873/20 (провадження №61- 1341 св22).
Колегія суддів зазначає, що при відсутності у наказі чітких причин звільнення, суд першої інстанції послався на те, що підставою звільнення ОСОБА_1 , що слідує з пояснень представника ТОВ «НоваПей», є висновок службової перевірки, проведеної фахівцем з безпеки відділу безпеки ТОВ «НоваПей».
Приймаючи цей висновок службової перевірки, суд першої інстанції не звернув уваги, що ОСОБА_4 при проведені службової перевірки зазначено, що в ході службової перевірки шляхом співпадіння інформації із ІС «НоваПей» з архівом відеоматеріалів з камер спостереження, зафіксовані та задокументовані порушення вимог касової дисципліни у вигляді проведення фінансових операцій з видачі переказів грошових коштів стороннім особам.
Також в якості доказів до суду першої інстанції були надані відеозаписи, які прийняті судом першої інстанції, як електронний доказ.
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно із частиною першою статті 7 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Суд може не взяти до уваги копію електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).
Судом встановлено, що доказ - відеозапис, не був залучено до висновку службової перевірки, більш того ідентифікувати, який саме надано доказ до суду першої інстанції, з урахуванням заперечень ОСОБА_1 щодо відеозапису, а також ідентифікування осіб зафіксованих на відеозапису з урахуванням того, що відповідно до реєстру підсумків за 01.07.2023 року касир ОСОБА_1 провів 164 операції, та за 04.07.2023 року касир ОСОБА_1 здійснив 139 операції (а.с. 59, 61 т. 1), суд позбавлений можливості, а тому вважає даний доказ недопустимим, та таким, що не може підтверджувати будь-які обставини, які стали підставою для звільнення ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції, також зазначає, що підставою для проведення службової перевірки послугувало співп адіння інформації ІС «НоваПЕЙ» з архівом відеоматеріалів, а також після цього відібрані пояснення ОСОБА_1 від 07.07.2023 року (а.с. 62-63 т. 1).
Так з пояснень наданих ОСОБА_1 , вбачається, що 01.07.2023 року о 19:12 видав грошові кошти ОСОБА_5 , які призначались ОСОБА_6 у розмірі 23387 грн., а 04.07.2023 року о 19-30 видав 23097 грн., що окрім пояснень ОСОБА_1 нічим не підтверджується.
Будь-яких доказів, а саме чеків з підписами інших осіб, ніж ті, яким призначались перекази матеріали справи також не містять.
Відповідачем, який мав надати таки письмові докази, не ставилось питання про проведення почеркознавчої експертизи, на предмет ідентифікування підпису особи, яка за висновком службової перевірки, отримала грошові кошти всупереч посадової інструкції касира.
Відповідно до пояснень, наданих 11.07.2023 року ОСОБА_1 просив не приймати раніше надані ним пояснення, у зв'язку з тим, що пояснення надані були під примусом ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що він звернувся до поліції з повідомленням про здачу посилки з невідомими пігулками (а.с. 21 т. 1).
Так судом апеляційної інстанції, приймаються данні пояснення, з підстав того, що вони підтверджуються матеріалами справи, а саме, що на підстави заяви ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 307 КК України, який виконуючи свої посадові обов'язки 12.05.2023 року повідомив на лінію 102 про те, що до відділення №45 Нової Почти було здано 15 пакетів з пігулками, що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 30 т. 1).
Більш того, матеріали справи також не містять доказів звернення клієнта ТОВ «НоваПей» у зв'язку з порушеннями, як вважав відповідач здійсненими касиром ОСОБА_1 .
Колегія суддів з урахуванням встановлених обставин, вважає, що висновок службової перевірки, в якому зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог касової дисципліни, є необґрунтованим, та таким, що не підтверджується належними та допустимими доказами.
Звільнення з підстави втрати довіри, передбачає перевірку судом вчинення працівником умисно або необережно дій, які дають власнику підстави для втрати до нього довіри (ВСУ у справі № 6-100цс16 від 20 квітня 2016р.)
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів приходить висновку про те, що підстав для звільнення за п. 2 ст. 41 КЗпП України у ТОВ «НоваПей» не виникло, тому, що висновки службової перевірки, не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
З урахуванням того, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасуванні наказів Генерального директора ТОВ «НоваПей» «Про припинення трудового договору» №2041-к від 10.07.2023 року, №2113-к від 17.07.2023 року підлягають задоволенню, також підлягає задоволенню похідні позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до довідки про доходи середньоденна заробітна платня складає 194 грн. 39 коп., середньомісячна заробітна плата складає 3596,21 грн. (а.с. 45 т. 1).
З урахуванням його звільнення з 17.07.2023 року по день поновлення (1 рік 9 місяць 26 днів), до стягнення на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 78533 грн. 45 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ст. 1 ст. 376 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню, з ухваленням постанови про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що позивач за пред'явленими позовними вимогами звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», приймаючи до уваги, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню, з частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з ТОВ «НоваПей» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 367 грн. за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2024 року - скасувати.
Ухвалити постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати накази Генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» Андрія Кривошапки «Про припинення трудового договору» №2041-к від 10.07.2023 року, №2113-к від 17.07.2023 року «Про внесення змін до наказу №2041-к від 10.07.2023 року у зв'язку із хворобою».
Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в товаристві з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (ЄДРПОУ 38324133) на посаді касира ПНФП філії №3 товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (Одеса) (ЄДРПОУ 38324133) з 17 липня 2023 року.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (ЄДРПОУ 38324133) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 78 533 гривні 45 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (ЄДРПОУ 38324133) на користь держави судовий збір у розмірі 5 367 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 05 червня 2025 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська
______________________________________ С.М. Сегеда