Справа № 285/5723/24
Номер рядка звіту 17
іменем України
"05" червня 2025 р. с-ще Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача Носалик О.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 47685,50 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2423,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2013 року між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №GP-5335410 шляхом підписання пропозиції укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) з AT «Банк Ренесанс Капітал». В подальшому AT «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк». Як наслідок, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» стало правонаступником усіх прав та зобов'язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал».
На підставі зазначеного вище кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту у сумі 18240 грн. на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір процентної ставки склав 17% річних, а розмір комісії за користування кредитом 2,5%.
Відповідач довготривалий час не виконувала належним чином свої кредитні зобов'язання перед Банком. Заборгованість відповідача перед Банком станом на 07.05.2024 pоку складала 47685,50 грн., з яких: 16626,29 грн. заборгованість за кредитом; 16513,61 грн. заборгованість по процентам; 14545,6 грн. заборгованість за комісією.
08.05.2024 року між АТ «Перший український міжнародний банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким ТОВ «ФК «Фінако» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.
В подальшому, 16.07.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» було укладено договір факторингу №1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників Банку (Позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.
У зв'язку з цим представник позивача змушений звернутись до суду із даною позовною заявою.
28.02.2025 року по даній справі Ємільчинським районним судом було ухвалено заочне рішення, яким позов ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» було задоволено та стягнуто з тягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором GP-5335410 від 01.11.2013 року в сумі 47685 (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 50 коп. та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 2423 (дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 00 коп.
11.04.2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ємільчинського районного суду від 28.02.2025 року по справі №285/5723/24, яку ухвалою Ємільчинського районного суду від 14.05.2025 року було задоволено, заочне рішення Ємільчинського районного суду від 28 лютого 2025 року в справі №285/5723/24 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та справу призначено до розгляду по суті на 05 червня 2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позову в зв'язку із закінченням строків позовної давності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 01.11.2013 року ОСОБА_1 підписала пропозицію укласти договір (оферту), яка є договором приєднання та містить умови договору банківського рахунку та кредитного договору, а також зазначено номер кредитного договору GP-5335410, суму кредиту 18240 грн., розмір процентної ставки 17% річних, розмір комісії 2,5 % річних, строк кредиту та договору страхування становить 36 місяців. (а. с. 73).
Відповідно до платіжної інструкції №644662 від 01.11.2013 року АТ «ПУМБ» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 18240,00 грн., призначення платежу: видача кредиту згідно договору GP-5335410 від 01.11.2013 року. (а. с. 12).
Згідно з наданим представником позивача розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Перший український міжнародний банк», заборгованість останньої станом на 07.05.2024 року становить 47685,50 грн., з яких: 16626,29 грн. заборгованість за кредитом; 16513,61 грн. заборгованість по процентам; 14545,60 грн. заборгованість за комісією. (а. с. 13-16).
Представником позивача також надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.11.2013 року по 07.05.2024 року, в якій відображено рух коштів по особовому рахунку ОСОБА_1 , зокрема відомості про видачу кредиту згідно договору GP-5335410 від 01.11.2013 року, а також про погашення кредиту, яке востаннє відбулося 01.03.2014 року в сумі 427,75 грн. (а. с. 17-19).
08.05.2024 року між АТ «Перший український міжнародний банк» (Цедент) та ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» (Цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1 за яким Цедент зобов'язувався передати (відступити) Цесіонарію в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному (-их) сторонами реєстрі (-ах) боржників, а Цесіонарій зобов'язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами. (а.с. 33-37).
Додатками до вказаного договору є: перелік мінімального пакету документації, реєстр боржників, акт приймання передачі документів та шаблон для СМС. (а. с. 38-42).
Договір відступлення прав вимоги підписано 08.05.2024 року електронними підписами заступника голови правління фінансовим директором АТ «ПУМБ» та директора ТОВ «ФК «Фінако», про що стверджується у відповідному повідомленні. (а. с. 44).
Відповідно до ксерокопії витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 08.05.2024 року АТ «ПУМБ» передало ТОВ «ФК «Фінако» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №GP-5335410 від 01.11.2013 року. (а. с. 88).
Як слідує із доданого до матеріалів справи договору факторингу №2 від 16.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» (клієнт або первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» (фактор або новий кредитор), клієнт зобов'язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному (-их) сторонами реєстрі (-ах) боржників, а Фактор зобов'язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами. (а. с. 45-47).
Додатками до вказаного договору є: перелік мінімального пакету документації, реєстр боржників (а. с.48-50).
Згідно ксерокопії витягу з реєстру боржників до договору факторингу №2 від 16.07.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» передала ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №GP-5335410 від 01.11.2013 року, сума заборгованості складає 47685,50 грн., з яких: 16626,29 грн. заборгованість за кредитом; 16513,61 грн. заборгованість по процентам; 14545,60 грн. заборгованість за комісією (а. с. 24).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст.527 ЦК України).
Згідно до статті 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням); то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.ст.611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що банк повністю виконав умови кредитного договору та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит.
Згідно ксерокопії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.11.2022 року ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Згідно розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 здійснила останнє погашення заборгованості по кредитному договору 01.03.2014 року.
Як встановлено судом кредитний договір між сторонами укладено строком на 36 місяців, тобто до 01.11.2016 року.
Умовами кредитного договору не передбачено збільшення термінів позовної давності.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За таких обставин, у позивача відсутні підстави для стягнення з боржника заборгованості за процентами, а також неустойки після закінчення строку дії кредитного договору.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду Касаційного цивільного суду, які відображені у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 757/22765/15-ц, провадження 61-12227св18.
ОСОБА_2 як позичальник зобов'язана була повернути кредит в повному обсязі до 01.11.2016 року.
В той же час ОСОБА_2 заявила про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частина 1 ст.261 ЦК України зазначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частина 3 ст.267 ЦК України встановлює, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 266 ЦК України зі впливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Стосовно визначення моменту, коли позивач мав довідатись про своє порушене право та з якого почала свій перебіг позовна давність стосовно вимог позивача, Верховний Суд України у своєму правовому висновку, сформованому у Постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14, зазначив, що для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.
Верховний Суд України зауважив, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Матеріали справи доводять, що про порушення свого права ТОВ «ФК «Смарт Пей» дізнався 02.11.2016 року, а тому строк позовної давності для банку закінчився 02.11.2019 року.
Згідно ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Поза межами строку позовної давності було укладено договір про відступлення прав вимоги між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Фінако», а також договір факторингу між ТОВ «ФК «Фінако» та ТОВ «ФК «Смарт Пей».
Відповідно до матеріалів справи представник позивача ТОВ «ФК «Смарт Пей» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 12.11.2024 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та про відмову в задоволенні заявлених вимог позивача.
При подачі до суду заяви про перегляд заочного рішення відповідачем ОСОБА_2 було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., який підлягає стягненню на її користь з позивача ТОВ «ФК «Смарт Пей».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь заборгованості за кредитним договором GP-5335410 від 01.11.2013 року в сумі 47685 (сорок сім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 50 коп. та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 2423 (дві тисячі чотириста двадцять три) грн. 00 коп. - відмовити в зв'язку із закінченням строків позовної давності.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус А, офіс 303, код юридичної особи 43696954) на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Заполовський