Справа № 277/573/25
іменем України
"04" червня 2025 р. с-ще Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого-судді Заполовського В.В.
при секретарі с/з Лук'янчук Т.В.
розглянувши в с-щі Ємільчине цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Барашівська сільська рада Звягельського району Житомирської області, про встановлення факту проживання
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт її проживання в період з 12.05.1984 року по 10.02.1998 року без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Вимоги мотивує тим, що вона з 12.05.1984 року по 10.02.1998 року проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а починаючи з 10.02.1998 року по даний час зареєстрована та постійно проживає за вказаною адресою.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 року було зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 17 серпня 2022 року нарахування та виплату їй підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що визначено ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відсутність факту реєстрації заявниці в період часу з 12.05.1984 року по 10.02.1998 року за адресою: АДРЕСА_1 , позбавляє її можливості в отриманні підвищення до пенсії згідно вказаного рішення суду.
Заявниця зазначила, що зверталася до Пенсійного фонду, де їй було повідомлено про те, що в разі встановлення юридичного факту в судовому порядку, а саме факту проживання у вказаний період, буде виконано рішення суду, що полягає у виплаті їй підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою судді Ємільчинського районного суду від 15.05.2025 року по даній справі було відкрито провадження та справу призначено до розгляду на 04.06.2025 року.
В судове засідання заявниця не з'явилася.
Представник Барашівської сільської ради в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, не заперечила проти задоволення заявлених вимог.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що провадження у справі слід закрити з наступних підстав.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання на території радіоактивного забруднення, ОСОБА_1 вказує на те, що встановлення такого факту є необхідним для отримання підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, у розмірі визначеному ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 року по справі №240/34286/22.
Заяву про встановлення факту ОСОБА_1 пред'явила до суду за правилами окремого провадження.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку та наводяться у ст.315 ЦПК України і не є вичерпним.
У відповідності до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть розглядатись судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 11 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено коло осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Згідно ч.3 ст.15 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Ч. 3 ст.65 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Нарахування та виплата пенсії, а також нарахування та виплата підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється Пенсійним фондом України.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, який уповноважений на нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру у розмірі, визначеному ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вимоги ОСОБА_1 пов'язані з доведенням наявності підстав для нарахування та виплати їй підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру у розмірі, визначеному ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
З урахуванням наведеного, вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території радіоактивного забруднення у певний період, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При подачі заяви ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.ст.258, 353, 354, 355 ЦПК України, п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Барашівська сільська рада Звягельського району Житомирської області, про встановлення факту проживання - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Повернути ОСОБА_1 з номера рахунку: UA518999980313121206000006757, Отримувач: ГУК у Жит. обл./ТГ смт Ємільчине 22030101, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 » з державного бюджету судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп., сплачений нею при подачі заяви за чеком №p9wrWMkwM60 від 01.03.2025 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.В.Заполовський