Справа №295/6634/25
Категорія 307
3/295/1824/25
04.06.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м.Житомира Болейко А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
15.05.2025 о 13 год 40 хв ОСОБА_1 , перебуваючи у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображав, висловлювався у її бік нецензурними словами, а також погрожував фізичною розправою та вбивством, внаслідок чого було завдано шкоди її психологічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судове засідання 04.06.2025, не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Не подавав жодних заяв чи клопотань, та не звертався до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський Суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, виходячи з вищезазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 без поважних причин в судове засідання розцінюється судом як зловживання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_2 під час судового засідання підтвердила всі обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Однак, вона висловила думку, що реальних підстав побоюватися здійснення погрози вбивством від її сина не було.
Свідок ОСОБА_3 , надав пояснення, що не має неприязних стосунків до потерпілої ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_1 . Разом із потерпілою ОСОБА_2 15.05.2025 прийшли до її помешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Коли вони зайшли до квартири, її син ОСОБА_1 схопив биту і почав нецензурно кричати на них. За словами свідка, ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою, після чого вигнав їх з квартири.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, окрім доводів ОСОБА_3 , підтверджується також: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 133384 від 15.05.2025; письмовим поясненням ОСОБА_2 від 15.05.2025; заявою ОСОБА_2 від 15.05.2025; копією форми оцінки ризиків про вчинення домашнього насильства 15.05.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 15.05.2025; копією рапорту від 15.05.2025.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33-35 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність порушника, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до висновку про накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративного стягнення у виді штрафу, що буде згідно ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника у дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Керуючись ст.ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/ТГ м. Житомир/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір в розмірі 605, 60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.П. Болейко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.