Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/282/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 121 (101) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
04.06.2025 м.Кропивницький
м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12023121090000462 від 31.08.2023, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14.03.2024, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якимівка Маловисківського району, Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючого механізатором в АСФГ «Подольське», раніше не судимого,
визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Відповідно до положень ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
За участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_10 ,
захисника - адвоката ОСОБА_11 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_7 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, за таких обставин.
Так, 30.08.2023, близько 20:00 год ОСОБА_7 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_12 перебували за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 та після вживання алкогольних напоїв між ними виникла сварка на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, у ході якої у ОСОБА_7 виник умисел направлений на заподіяння ОСОБА_12 тілесних ушкоджень. В той же день, ОСОБА_7 , близько 20:30 год., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в приміщенні житлової кімнати будинку за вказаною адресою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, з силою наніс два удари кулаком правої руки в ліву частину грудної клітки та живота ОСОБА_12 , спричинивши тим самим останній, згідно висновку судової медичної експертизи тілесні ушкодження у вигляді тупої травми органів живота з розривом селезінки, що супроводжувалося гострою крововтратою, тупої травми грудної клітки - переломи 6,7,8,9,10 ребер зліва по середній пахвовій лініям без ушкодження пристінкової плеври з крововиливом в м'які тканини навколо переломів, які мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, в результаті яких 30.08.2023 близько 21:50 год наступила смерть ОСОБА_12 . Смерть потерпілої ОСОБА_12 настала від гострої крововтрати в результаті тупої травми органів живота з ушкодженням селезінки. Отже, вищевказані тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному зв'язку з безпосередньою причиною смерті ОСОБА_12 .
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї, прокурор у кримінальному провадженні, не оспорюючи фактичних обставин кримінального правопорушення та юридичної кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, через м'якість та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України і призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, а в іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Отже, сторона обвинувачення вважає, що вирок суду не містить переконливого обґрунтування щодо можливості призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі із одночасним застосуванням положень ст. 69, 75, 76 КК України.
Обвинувачений не сприяв розкриттю кримінального правопорушення, оскільки факт злочину було виявлено в ході проведення досудового розслідування, тобто жодних активних дій для розкриття злочину він не вчиняв.
Встановлена судом пом'якшувальна обставина, як активне сприяння розкриттю злочину не знайшла свого підтвердження.
Кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим в стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено та підтверджено в ході судового розгляду, що є елементом підвищеної суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим злочину.
Судом не враховано, що в результаті дій обвинуваченого настали наслідки у вигляді смерті потерпілої.
Крім того, районним судом також не враховано, що вчинений злочин пов'язаний з домашнім насильством.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_11 , які просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, викладених у вироку, а також висновки суду про юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені наявними у справі доказами і в апеляційній скарзі не оспорюються.
Прокурор в апеляційній скарзі з доповненнями висловив свою незгоду з вироком суду у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст.ст. 69, 75 та 76 КК України, а тому колегія суддів перевіряє оскаржуваний вирок лише в цій частині.
Відповідно до положень ст. 50 КПК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно з положеннями ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 цієї постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався наведених вимог закону.
Так, перевіряючи вирок суду в частині правильності призначеного обвинуваченому покарання апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції посилаючись на положення статей 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, особу обвинуваченого, який за місцем проживання в с. Якимівка, згідно довідки Смолінської селищної ради характеризується позитивно, проживає з дітьми: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у побуті характеризується як хороший батько, має підсобне господарство та присадибну ділянку. За місцем роботи в АСФГ «Подольське», де працює трактористом з 14.03.2022, ОСОБА_7 також характеризується позитивно (а.к.п. 53).
Судом враховано обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття, яке виявилось в наданих показань обвинуваченим ОСОБА_7 під час розгляду кримінального провадження, які суд визнав послідовними, що відобразили обставини вчинення кримінального правопорушення та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений повідомляв органу досудового розслідування про всі відомі йому обставини у справі, під час його допитів та проведеним за його участю слідчого експерименту, зокрема і щодо характеру, кількості та локалізації нанесених ним тілесних ушкоджень потерпілій, що також не заперечувалося прокурором в судовому засіданні.
Також, судом першої інстанції визнано іншу пом'якшуючу обставину, а саме надання першої медичної допомоги потерпілій, що виражалося у вчиненні обвинуваченим активних дій, а саме перенесення потерпілої до веранди, де було більш свіже повітря та спроби зробити штучне дихання і масаж серця.
Обставини, що обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних чи близьких відносинах.
Санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наведені дані про особу обвинуваченого, які, як на час судового розгляду кримінального провадження, так і на даний момент суттєво знижують суспільну небезпечність особи ОСОБА_7 апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо призначення обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією норми КК України на підставі ст. 69 КК України.
Разом з тим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що покарання ОСОБА_7 необхідно призначити із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Зокрема, районний суд, свого рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК належним чином не мотивував, не обґрунтував підстав, з яких він дійшов висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання, враховуючи встановлені вироком суду обставини кримінального провадження.
Зокрема, судом не надано належної оцінки суспільній небезпечності та невідворотності наслідків вчиненого ОСОБА_7 злочину, а саме наслідки кримінального правопорушення, відповідно до яких настала смерть потерпілої.
А тому апеляційні доводи прокурора про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі без застосування вимог ст. 75 КК України, коли наслідками кримінального правопорушення стала смерть особи, що позитивно вплине на формування суспільної думки інших осіб та чітке розуміння того, що особа буде нести невідворотне та справедливе покарання за такі дії, є такими, що знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За таких підстав доводи прокурора знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів відповідно до статей 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особу та наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
Так, обвинуваченийОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, а також обставини справи, вік, особу та стан здоров'я обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який працює, характеризується позитивно, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, осудний, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, раніше не судимий, однак вчинив умисний тяжкий злочин, щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних чи близьких відносинах та внаслідок якого сталася смерть потерпілої, а тому колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що за спрямованістю поведінки ОСОБА_7 , він як особа, представляє суспільну небезпеку для оточуючих.
За таких підстав, йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі з застосуванням вимог ст. 69 КК України, яке буде відповідати тяжкості вчиненого, обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого ОСОБА_7 і буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так і іншими особами та відповідати меті покарання, визначеній ст. 50 КК України.
Тому, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора з доповненнями до неї задовольнити частково, а вирок районного суду в частині призначеного покарання скасувати та постановити в цій частині новий вирок, призначивши обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України, з застосуванням вимог ст. 69 КК України, але без застосування вимог ст. 75 КК України.
Керуючись ст.ст. 615, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні з доповненнями до неї - задовольнити частково.
Вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14.03.2024, стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України - скасувати в частині призначеного покарання.
ОСОБА_7 визнати винним за ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
В іншій частині даний вирок суду залишити без зміни.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2