Справа № 344/5565/24
Провадження № 22-ц/4808/908/25
Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.
Суддя-доповідач Пнівчук
05 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотальова-Кравець Валерія Юріївна на рішення Івано-Франківського міського суду 16 квітня 2025 року, в складі судді Бородовського С.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (Далі - ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №760346776 від 27.03.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 760346776 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV97US2, ввівши о 10:09:41 год. ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснувши кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачкою у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови укладеного договору.
27.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 13750,00 грн. на банківську карту відповідачки 4441 xxxx xxxx 0692 що є доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. Між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. Сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 22508,82 грн. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 22508,82 грн. Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним договором № 760346776 від 27.03.2021 на момент його відступлення, наведено у додатку до позовної заяви. 04.08.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023, відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 24). За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 22508,82 грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 760346776 від 27.03.2021 року у розмірі 22508,82 грн., судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотальова-Кравець В.Ю., звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначила, що позивач просить стягнути з відповідача 22 508, 82 грн, з яких 13 750 грн за тілом кредиту, 8 758,82 грн відсотки за користування.
Пунктом 1.4 зазначено, що відсоткова ставка - 0,65% в день, загальна вартість кредиту - 17 014,00 грн., як і зазначено в Графіку платежів до договору.
Однак, первісний кредитор зробив перерахунок заборгованості по відсотковій ставці, як плату за невиконання зобов?язання. Вимоги по стягненню відсотків заявлені як за правомірне користування кредитом, а не як за невиконання зобов'язання.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови Правил, долучені до Договору Правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані Позивачем Правила з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою укладеного між сторонами Договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання додаткових заходів, які збільшують вартість позики, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов?язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в документі про умови кредитування, який безпосередньо підписаний позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
За таких обставин обов?язковим є підпис позичальника під Правилами надання грошових коштів у позику від первісного кредитора у тому випадку, коли сторони досягли домовленості щодо продовження строку або зміни умов, таких як розміру заборгованості за користування позикою. З наданих до суду документів вбачається відсутність правочинів з підписом Відповідача щодо іншого розміру заборгованості за користування позикою, оновлених та узгоджених графіків платежів, з іншою відсотковою ставкою.
Також необхідно врахувати, що правила надання грошових коштів у позику від первісного кредитора, на які посилається ТОВ «ФК «ЕЙС», повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв?язку із чим кредитор має підтвердити що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Позивач не надав належних і допустимих доказів, що відповідачка при укладенні кредитного договору була ознайомлена саме з тими Правилам надання грошових коштів у позику первісного кредитора, які додані до позову.
Підвищені проценти за користування кредитними коштами в договорі визначається як стандартна процентна ставка, нарахування передбачене у разі не виконання позичальником умов кредитного договору, а саме неповернення кредитних коштів у встановлений договором строк кредитування 56-ти денний термін, тобто фактично є санкцією. За таких обставин, можна зробити висновок, що не повернення позичальником кредитних коштів у визначений договором строк, за відсутності активних дій відповідача, визначених договором (сплати процентів за продовження дії договору або додаткова угода) є неправомірною поведінкою, а саме не поверненням кредиту визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 56-денного періоду кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі встановленому договором а також підвищувати процентну ставку, визначену Графіком платежів.
У зв'язку з чим, розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит №760346776 від 27.03.2021 року становить 3 264,00 грн. за період з 27.03.21 року по 22.05.2021 року, виходячи з умов договору (13 750 грн*0,65%*56 днів).
Матеріали справи не містить іншого розрахунку вартості позики чи оновленого графіку платежів, який первісний кредитор надав Відповідачу і погодив з ним.
Що стосується переходу прав вимоги за договором №760346776 від 27.03.2021 року на думку представника апелянти необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання, за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.
Майбутня вимога означає, що право грошової вимоги може бути відступлене стосовно дійсного кредиту, строк якого ще не завершився. А не відступити право вимоги до ще не оформленого кредиту, коли у Відповідача ще не виникло зобов?язання перед первісним кредитором.
У зв?язку з наведеним, хоча чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі N? 914/868/17).
Відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №760346776 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідача 27.03.2021 року, натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28 листопада 2018 року та додаткові угоди №26 від 31.12.2020, тобто на момент укладення договору факторингу не було укладено кредитний договір, ще не виникло правовідносин між первісним кредитором та боржником ОСОБА_2 відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов?язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року.
Матеріали справи не містять оплати по жодному договору факторингу.
Із наведеного слідує, що вимога на момент укладення договору факторингу мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 не було, і сторони не могли передбачити, що 27.03.2021 року цим товариством буде укладено кредитний договір з Відповідачем.
Отже ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно відповідача, як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не могло було передане цим товариством на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», надалі до Позивача за договором факторингу № 04/08/2023-01 від 04.08.2023.
Доводи Позивача про те, що укладений договір факторингу від №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є рамковою угодою та підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного часу: з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2023 року не спростовує зазначеного факту.
В якості доказів позивач надав лише бланки додатків до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а саме: форми реєстру прав вимоги; форми повідомлення боржника за кредитним договором та форму акту повернення прав вимоги, а також додаткові угоди до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року: №19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, №27 від 31.12.2021 року у яких відсутня інформація про визначені вимоги і до яких саме боржників.
Позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договорами факторингу на кожному етапі відступлення прав вимоги.
Позивачем зазначено, що право вимоги до ОСОБА_1 переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС».
Однак, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов'язання Відповідача за Кредитним договором № 760346776 від 27.03.2021 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором.
Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЙС» є неналежним нозивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за Кредитним договором № 760346776, укладеним 27.03.2021 року між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Що стосується витрат на правову допомогу, то такі не підтверджені належними доказами, а саме відсутня заявка на надання юридичної допомоги, акт до договору, чим не підтверджено вартість надання правничої допомоги. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Також, до суду не було надано квитанцію про оплату наданих послуг.
Таким чином, дана справа не потребувала значного обсягу часу для підготовки та звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. Окрім того, ознайомлення з матеріалами справи та складання позову не передбачають такого обсягу роботи та витрат, що зазначені у розрахунку, є неспівмірними зі складністю справи, а відтак повному відшкодуванню не підлягають.
Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» подав відзив на апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду законним та обґрунтованим.
Зазначив, що всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору.
Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов?язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід?ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора.
Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме Відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Таким чином, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 України визначеному договором та за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 України і, за весь час прострочення.
Зазначає, що факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання грошового зобов'язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань. Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 139 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 22 508,82 грн. Право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Таліон-Плюс» 22.06.2021 року, тобто після укладення Кредитного договору№760346776 від 27.03.2021. Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс». Наступними факторами жодних нарахувань не здійснювалось. Дані документи є належними доказами заборгованості.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 22508,82 грн і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн * 30 = 90 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» електронний договір, згідно якого отримала грошові кошти. Взявши на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, відповідач належним чином їх не виконала що призвело до виникнення заборгованості у сумі 22 508,82 грн, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне право вимоги до відповідача за кредитним договором №760346776 від 27.03.2021року. Право вимоги за кредитним договором № 760346776 від 27.03.2021 року перейшло TOB «Таліон Плюс» відповідно до реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021 року. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. 17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 04/08/23-01 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників за договором факторингу № 04.08/23-01 04.08.2023 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №760346776 від 27.03.2021 року на суму 22508,82 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.03.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 760346776 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за умовами якого товариство зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 13 750 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених в договорі, додатках до нього та правил надання грошових коштів у позику.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV97US2.
Згідно копії платіжного доручення від 27.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картковий рахунок зазначений відповідачкою перераховано кошти у сумі 13750 грн. (а.с. 31).
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
Між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.201 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 22508,82 грн. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 22508,82 грн.
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним договором № 760346776 від 27.03.2021 на момент його відступлення, наведено у додатку до позовної заяви.
04.08.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором (Додаток № 24).
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22508,82 грн.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Судом встановлено, що 27.03.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 760346776 за яким кредитодавець - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язався надати позичальнику кредит на суму 13 75, 00 грн на умовах зворотності, строковості, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора MNV97ГІ2.
Сторонами було погоджені всі істотні умови договору.
На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надало платіжне доручення від 27.03.2021 року відповідно до якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» було перераховано кошти на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 13 750, 00 грн із призначенням платежу - переказ коштів згідно договору № 760346776 від 27.03.2021 року.
Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свого обов'язку за кредитним договором №214495446.
Доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами відповідачем суду надано не було.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Як встановлено судом, 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.2 договору факторингу від 28 листопада 2018 року фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов'язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює його .
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п.4.1 договору).
Відповідно до пункту 1.3 договору факторингу, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).
28.11.2019 року додатковою угодою № 19 строк договору було продовжено до 31.12.2020 року, при цьому умови договору залишилися без змін.
31.12.2021 року між клієнтом і фактором укладено додаткову угоду № 27 від 31.12.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 .11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2022 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до відповідачки на загальну суму 22 508,82 грн.
Таким чином, відповідно до п. 4.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року право вимоги до боржника - ОСОБА_1 в повному обсязі перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» 22.06.2021 року, тобто, в день підписання Реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021 року.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до якого, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором. Строк якого закінчується 04.08.2021 року.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05. 2023 року до договору факторингу№ 05/0820-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22 508,82 грн.
Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а саме п.5.3.3 передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі, відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Копії вищезазначених договорів факторингу містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, на підтвердження укладання таких договорів.
Копії витягів з Реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021 року, № 9 від 30.05. 2023 року та реєстру боржників за договором факторингу № 04/08/23-01 відповідають додатку №1 - формі Реєстру прав вимог, укладених договорів факторингу.
З огляду на те, що договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який було пролонговано на підставі додаткових угод №19, №27, до даного договору (строк договору пролонговано) на момент укладання кредитного договору ( 27.03.2021 року) був чинним, то відповідно до витягу з Реєстру права вимоги № 139 від 22.06.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , яке в подальшому перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відповідно, та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача.
Вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Ейс».
Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №760346776 від 27.03.2021 року правильний та відповідає вимогам закону.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
При визначенні дійсності вимоги підлягають застосуванню норми статті 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 916/1171/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 910/8682/18, від 30 серпня 2018 року у справі № 904/8978/17, від 04 березня 2019 року у справі № 5015/6070/11, від 10 вересня 2019 року у справі № 9017/317/19, від 09 липня 2019 року у справі № 903/849/17.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не надала суду належних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презюмується.
З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги про те, що позивач не набув право вимоги за кредитним договором спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неправильно визначеної позивачем та стягнутої судом суми заборгованості за кредитним договором, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до умов укладеного кредитного договору, кредит надано строком на 56 днів (п.1.2). Строк дії договору обчислюється з моменту його укладення та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 237,25 відсотків річних, що становить 0,65 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним «Дисконтна процентна ставка».( п. 1.4).
На умовах викладених в п.1.6 Договору до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним «Базова процентна ставка» нараховуються. (п.15)
Нарахування за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснені не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим Договором. У разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин застосовуються правила нарахування процентів за Базовою відсотковою ставкою. (п. 1.6).
За умовами п. 1.10 Договору, у випадку неповернення будь-якого з платежів , у строки передбачені Графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з урахуванням скасування умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою. При цьому сторони погодили, що Кредитодавець надає Позичальнику оновлений графік платежів, шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті Позичальника.
Встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог, надано розрахунок заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» станом на 22.06.2021 року , яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13 750 грн та відсотків за період з 27.03.2021 року по 22.06.2021 року у розмірі 8 758,82 грн.
Із вказаного розрахунку вбачається, що у період з 27.03.2021 по 10.04.2021 нарахування відсотків здійснено за ставкою 0,65 % в день у сумі 89,38 грн, за Дисконтною процентною ставкою, надалі починаючи з 14.04.2021 по 22.05.2021 нарахування здійснювалося за відсотковою ставкою 1,3% в день у розмірі по 178,75 грн в день за Базовою відсотковою ставкою, що загалом складає суму заборгованості за відсотками 8758,82 грн.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка ОСОБА_1 , здійснювала будь-які погашення за укладеним кредитним договором.
Оскільки відповідачка не виконувала взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, то позивачем у відповідності до умов укладеного договору здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами у межах строку на який видано кредит (56 днів) з 28.03.2021 за Дисконтною процентною ставкою, а починаючи з 14.04.2021по 22.05.2021 за Базовою відсотковою ставкою.
З огляду на зазначене не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення суми заборгованості за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги про відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу спростовуються матеріалами справи. Так на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу позивачем було надано договір про надання правничої допомоги №22/02/24-01, додаткову угоду №3 до договору про надання правничої допомоги №22/02/24-01 від 22.02.2024, протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №22/02//24-01.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 22.02.2024 Адвокатським об'єднанням «Тараненко та партнери» надано правові послуги: складання позовної заяви - 3000 грн (2 години), вивчення матеріалів справи - 500 грн (1 година), надання усної консультації - 500 грн (1 година), підготовка адвокатського запиту - 500 грн (1 година), підготовка клопотання - 500 грн ( 1 година), разом 5000 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн підтверджені матеріалами справи відповідають вимогам розумності та справедливості.
Відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може бути самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу (постанова ВС у справі № 463/2001/19, провадження № 61-1893св23 від 28.06.2023 року).
Відтак колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування згідно доводів апеляційної скарги не має.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то суд не здійснює перерозподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотальова-Кравець Валерія Юріївна, залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду 16 квітня 2025 року без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
О.О. Томин