САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/1607/25
Провадження № 1-кп/726/111/25
Категорія 98
05.06.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці матеріали кримінального провадження за № 12025263020000197 від 07.03.2025, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Рівненської області, Сарненського району, с. Любиковичі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,-
з участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 , 27.10.2024 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел та мету спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, з корисливих мотивів, та зважаючи на довірливі відносини з потерпілою ОСОБА_5 під приводом користування її майном, попросив мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та IMEI 2 НОМЕР_2 в якому знаходилась сім-карта мобільного оператору «Vodafone» НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_5 . Виходячи з довіри до обвинуваченого ОСОБА_3 , та будучи переконаною у правильності та добросовісності дій останнього, потерпіла ОСОБА_5 , передала йому, мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та IMEI 2 НОМЕР_2 , вартість якого відповідно до судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/126-25/3861-ТВ від 19.03.2025 складає 5712 грн. 85 коп. (п'ять тисяч сімсот дванадцять гривень 85 копійок) в якому знаходилась сім-карта мобільного оператору, «Vodafone» НОМЕР_3 , яка вартості для потерпілої не представляє.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 , отримавши від потерпілої мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13» не маючи наміру у майбутньому повертати його власнику, 27.10.2024 року близько 12 год. 48 хв., знаходячись у приміщенні ломбардного відділення ТОВ «Ломбард «Дім Мікрофінанс», що за адресою м. Чернівці, вул. Головна 10 продав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 13» ІМЕІ НОМЕР_1 та IMEI 2 НОМЕР_2 , спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_5 , матеріальної шкоди на суму 5712 грн. 85 коп. (п'ять тисяч сімсот дванадцять гривень 85 копійок).
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто у заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 190 ч.1 КК України - визнав повністю. Пояснив, що всі обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні відповідають дійсності.
Прокурор у судовому засіданні, у зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не прибула, але подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, вказує, що шкода їй відшкодована частково та просила суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Оскільки обвинуваченим, іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_3 правильно зрозумів зміст пред'явленого йому обвинувачення, в учасників процесу відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та потерпілого, а також дослідженням матеріалів справи.
При цьому, судом з'ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Покази обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 ч.1 КК України, за обставин наведених у вироку. З огляду на наведене, виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ст. 190 ч.1 КК України, оскільки останній вчинив кримінальне правопорушення, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, дані про особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога.
До обставин, згідно ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить визнання вини, щире каяття та сприяння розкриття злочину, часткове відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Обставин, згідно ст. 67 КК України,які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Таким чином, виходячи з засад співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При цьому, суд виходить як із суспільної небезпеки вчиненого, враховуючи пом'якшуючі покарання обставини, думку потерпілої щодо міри покарання обвинуваченому, яка просила суд призначити покарання обвинуваченому згідно чинного законодавства, також те, що претензій матеріального та морального характеру до нього немає, приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді громадських робіт, в кількості, визначеною в межах санкції статті, яке буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме його особі і буде достатнім для досягнення передбачених ст. 50 КК України цілей покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не було заявлено.
Наявні судові витрати по справі відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню в дохід держави з обвинуваченого.
Керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст. 190 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 240 (двісті сорока) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 1 193 (одна тисяча сто дев'яносто три тисячі) гривень 80 копійок.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня ухвалення вироку.
Головуючий суддяОСОБА_1