Справа № 405/5598/23
провадження № 1-кс/405/2671/23
09.01.2024 м. Кропивницький
Cлідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю потерпілої ОСОБА_3 , представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому скаргу потерпілої ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 від 31.07.2023 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120000000314 від 26.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
11.08.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшла скарга потерпілої ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 від 31.07.2023 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120000000314 від 26.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В обґрунтування скарги потерпіла ОСОБА_3 зазначила, що 31.07.2023 слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 прийнято постанову про закриття кримінального провадження за № 12019120000000314 від 26.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вважає прийняту постанову незаконною, передчасною, не обґрунтованою, прийнятою без всебічного дослідження усіх обставин справи. Просила постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 від 31.07.2023 про закриття кримінального провадження скасувати та направити матеріали провадження для проведення досудового розслідування.
В судовому засіданні потерпіла підтримала доводи скарги, які в ній викладені, просила її задовольнити.
Представник потерпілої в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав пояснення потерпілої та зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється не об'єктивно, слідчий ОСОБА_6 не зібрав всю слідову інформацію, яка стала перешкодою для експертів; органом досудового розслідування не взято до уваги, що показання свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_8 різняться, не проведений їх перехресний допит; Тирон порушив ПДР України, оскільки побачивши людину на дорозі, не застосував гальмування; у висновку інженерно - транспортної експертизи від 28.04.2023 зазначено, що показання ОСОБА_7 про механізм ДТП є неспроможними, що свідчить про те, що винесена постанова про закриття кримінального провадження є передчасною; невірно надана оцінка доказів у їх сукупності; необхідно повторно допитати свідків, у показаннях яких є протиріччя. Просив задовольнити скаргу потерпілої.
В судовому засіданні слідчий заперечувала проти задоволення скарги та зазначила, що органом досудового розслідування проведена експертиза технічного стану автомобіля, трасологічна експертиза, спочатку було закидання тіла на автомобіль, а потім відбулось його відкидання на дорогу; у експертизах були поставлені питання потерпілої сторони з приводу місця наїзду, швидкості автомобіля; проміжок часу не встановлювався; у висновку експертизи експертами не зазначалось про те, що потерпіла була у полі зору ОСОБА_7 , а зазначили, що можливо було виявити пішохода; було проведено 5 інженерно - транспортних експертиз, які встановили, що водій не мав технічної можливості уникнути зіткнення; експертним шляхом визначити швидкість руху автомобіля по пошкодженням чи зазначити конкретне місце наїзду неможливо, це може бути зазначено свідками, що і було зазначено ОСОБА_7 ; на теперішній час свідок ОСОБА_7 не пам'ятає обставин ДТП, оскільки пройшло багато часу та на теперішній час знаходиться в зоні бойових дій, всі інші особи не були свідками ДТП. Просила відмовити у задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення потерпілої, її представника, слідчого, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12019120000000314 від 26.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та матеріали, долучені до скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Разом з тим, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. За змістом ч. 1 ст. 92 КПК України доказування обставин, передбачених ч. 1 ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, 26.12.2019 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 12019120000000314 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 від 31.07.2023 зазначене кримінальне провадження було закрите у зв'язку із відсутністю в діях водія ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Вимоги до процесуального рішення, прийнятого у формі постанови, передбачені ст. 110 КПК України, відповідно до якої постанова повинна складатися з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Проте, слідчим при проведенні досудового розслідування, приймаючи постанову про закриття кримінального провадження від 31.07.2023 не достатньою мірою та не достатньо обґрунтовано було зазначене наступне.
Слідчий суддя зазначає, що змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. У випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
Проте, слідчим при проведенні досудового розслідування, не всебічно та неповно з'ясовані обставини кримінального провадження, що підлягають доказуванню, а саме те, що не усунуті протиріччя у показаннях свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та не надана їм оцінка; при призначенні експертиз експерту не поставлені питання, які зазначала потерпіла та її представник у своїх клопотаннях; версія про наїзд автомобіля на загиблу на пішохідному переході, при проведенні єдиного з водієм ОСОБА_9 слідчого експерименту не перевірялась; не призначено комплексної інженерно - транспортної експертизи з урахуванням вихідних даних, отриманих під час досудового розслідування.
Органи досудового розслідування не надали обґрунтованої оцінки наявним у кримінальному провадженні доказам.
Без повного і об'єктивного встановлення викладених вище фактичних обставин, шляхом вчинення слідчих, необхідних слідчих дій, процесуальне рішення про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 286 КК України є передчасним.
Крім того, при проведенні розслідування необхідно більш ретельно перевірити всі доводи потерпілої ОСОБА_3 та дати аналіз всім доказам на їх підтвердження або спростування.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалков та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстронним і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертів. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Враховуюче наведене вище, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга потерпілої ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303-307, 309 КПК України, -
Скаргу потерпілої ОСОБА_3 на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 від 31.07.2023 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120000000314 від 26.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - задовольнити.
Постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 від 31.07.2023 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120000000314 від 26.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_11