Справа №195/320/25
1-кп/195/60/25
05.06.2025 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041590000045 від 09.02.2025 стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, військовослужбовця призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_3 , який обіймає посаду оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи гранатометником відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти 1 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», 08.02.2025 року приблизно о 15 годині 20 хвилин , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився в будинку АДРЕСА_2 , де в нього під час сварки, спричиненої на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_7 , виник умисел на заподіяння останній тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілій ОСОБА_7 , в цей же день 08.02.2025 року приблизно о 15:25 годині ОСОБА_5 , знаходячись в будинку АДРЕСА_2 , де перебуваючи на кухні під час спільного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з потерпілою, під час сварки, діючи умисно, протиправно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, взяв правою рукою металеву каструлю та наніс 1 удар нею в область нижньої щелепи та підборіддя потерпілій ОСОБА_7 .
В результаті умисних дій ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 70-Е від 13.02.2025 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійної рани, синців в області підборіддя, перелому нижньої щелепи, травматичного вивиху 1 зубу нижньої щелепи праворуч, 1,2 зубів нижньої щелепи ліворуч, які за своїм характером відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовлює тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більше як 21 день).
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України за ознаками - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив вищезазначені обставини, визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому злочину при викладених у обвинувальному акті обставинах, та пояснив суду, що 08.02.2025 року він знаходився в будинку АДРЕСА_2 , де перебуваючи на кухні під час спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_7 , під час сварки, взяв правою рукою металеву каструлю та наніс 1 удар нею в область нижньої щелепи та підборіддя потерпілій ОСОБА_7 . В скоєному щиро кається та прохає суд його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, але подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що підтримує свої покази надані на досудовому слідстві, просить суд обвинуваченого суворо не карати, оскільки вона його пробачила. Цивільний позов не заявлено.
Свідчення обвинуваченого відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об'єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об'ємі.
У суду немає сумнівів у тому, що обвинувачений дає правдиві свідчення добровільно.
Так як обвинувачений свою провину визнав повністю та підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази, які він не оспорює, що передбачено ст.349 КПК України, наслідки якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи.
Суд допитав обвинуваченого, дослідив матеріали, що характеризують обвинуваченого та дійшов висновку, що вина обвинуваченого доведена повністю і він повинен нести кримінальну відповідальність за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який на підставі ст. 89 КК України несудимий (а.п.89), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п.109-110), характеризується за місцем проживання посередньо (а.п. 112), за місцем служби негативно (а.п.103), має на утриманні неповнолітню дитину.
До обставин пом'якшуючих покарання обвинуваченому суд відносить його щире каяття.
У силу ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме Нікопольським районним відділом №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 проживає разом з сім'єю та родиною у їхньому будинку. На даний час перебуває під вартою, має середню освіту, неодружений, має неповнолітню доньку, є військовослужбовцем, але зі слів батька зараз його син СЗЧ. Обвинувачений зловживає алкоголем, тому можна вважати, що він не вміє раціонально використовувати кошти. За місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Відповідно до вимоги наданою відділом поліції раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисне легке тілесне ушкодження. Також протягом року вчинив адміністративні правопорушення за вчинення домашнього насильства та невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей. Теперішнє правопорушення вчинено у стані алкогольного сп'яніння. Відповідно до наявної інформації, яку вдалося зібрати органом пробації - можна дійти висновку, що обвинувачений застосовує насильство лише в родинному колі. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як дуже високий. На думку органу пробації виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб). У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи особу обвинуваченого, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеристику за місцем проживання та службову характеристику обвинуваченого, досудову доповідь з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого, суд вважає необхідним обрати йому міру покарання достатню для його виправлення та перевиховання, у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України. Саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня фактичного затримання 27.02.2025 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили.
Речові докази: диск CD-R із записом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_7 , диск CD-R із записом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_8 , DVD-R диск із записом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 , які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд на протязі 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
05.06.2025