Справа № 201/6915/25
Провадження № 2-з/201/102/2025
05 червня 2025 року Соборний районний суд
міста Дніпра
Суддя Федоріщев С.С., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності, -
До Соборного районного суду міста Дніпра 04 червня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності.
Ухвалою судді від 05 червня 2025 року було відкрито провадження у даній справі.
Разом із позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивачка просить суд до набрання сили судовим рішення у даній справі:
-зупинити виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснювати платежі Зібровій Наталії Миколаївні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ОСОБА_2 на суму 1 500 000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 копійок);
-накласти арешт на автомобіль AUDI A4, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , чорного кольору, д/н НОМЕР_2 .
В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що подання позову до відповідача, яка вже отримала право на одноразову грошову допомогу в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не зупиняє факт виплати вже призначеної одноразової грошової допомоги, тобто існує ризик ускладнення виконання судового рішення у даній справі та виникнення нових, додаткових правовідносин (виплата нових сум одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського, без урахування права позивача та їх розподілу), що матиме наслідком додаткові судові процеси. В той же час, оскільки питання щодо розподілу суми такої допомоги на момент подання позовної заяви не може бути вирішене за взаємною згодою сторін і воно вирішується в судовому порядку між такими особами, існує необхідність для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом заборони Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» здійснювати платежі ОСОБА_2 щодо одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання законної сили судового рішення у даній справі. Крім того, з метою збереження спірного майна, яке вже виставлено на продаж, позивачка наголошує на необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль AUDI A4, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , чорного кольору, д/н НОМЕР_2 , оскільки у випадку відчуження даного майна виконання рішення суду стане неможливим.
Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, розглянувши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Соборного районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» про:
- встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу з вересня 2021 року по день смерті останнього, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- в порядку розподілу суми виплаченої одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягннення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , частину від усіх платежів перерахованих ОСОБА_2 у якості виплаченої одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вирахуванням від даної суми 100 000,00 грн. (ста тисяч гривень 00 копійок), перерахованих ОСОБА_2 у добровільному порядку;
- визнання автомобіль AUDI A4, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , чорного кольору, д/н НОМЕР_2 , спільним сумісним майном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 , і поділ його шляхом визнання за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на частину автомобіля AUDI A4, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , чорного кольору, д/н НОМЕР_2 .
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.06.2021 у справі № 308/8567/20 роз'яснював, що законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів відповідно. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до змісту пункту другого постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за № 168 від 28 лютого 2022 року, установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.
У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України «Про Національну поліцію» та пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору, у рівних частках.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється особам, зазначеним в особистому розпорядженні загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, або особам, зазначеним у частині четвертій статті 118-1 Кодексу цивільного захисту України, частині четвертій статті 98 Закону України «Про Національну поліцію» та пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням положень абзаців четвертого і п'ятого цього пункту.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її одержанням звертаються інші особи, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою або в судовому порядку між такими особами.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.
Згідно п. 25 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2024 за № 646, якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її отриманням звертаються інші особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, або в судовому порядку між цими особами.
За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами та органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, тимчасово зупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 визначено, що після набрання чинності Законом № 2147-VIII частини першу, другу статті 149 ЦПК України викладено в такій редакції: «Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом».
Тобто з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов'язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.
Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно, не завжди може бути доречним та співмірним із пред'явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.
Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише в сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішення немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза невиконання судового рішення, тому заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом зупинення виплат та накладення арешту, є співмірними заявленим позовним вимогам, а тому невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, а відтак й порушить їх права на судовий захист.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-155, 157, 353, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності - задовольнити.
До набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/6915/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, стягнення коштів, визнання спільним сумісним майном та визнання права власності, вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинити виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснювати платежі Зібровій Наталії Миколаївні одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках ОСОБА_2 на суму 1 500 000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень 00 копійок);
- накласти арешт на автомобіль AUDI A4, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , чорного кольору, д/н НОМЕР_2 .
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Строк пред'явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.
Реквізити сторін:
Позивач (стягувач) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_1 ;
Відповідач (боржник) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання чи перебування: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ;
Третя особа (боржник) - Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», код ЄДРПОУ 45013109, адреса місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Максименка Федора, буд. 21-Б.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.С. Федоріщев