ЄУНСС: 453/790/25
НП: 3/453/390/25
іменем України
05 червня 2025 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин В.Я., з участю прокурорки Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Томашевської Н.Ю. та особи, який притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Сукіль Болехівської міської ради Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, користується пільгами, встановленими законодавством України для осіб з інвалідністю ІІІ групи (загальне захворювання), раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи звільненим з посади інспектора з охорони природно-заповідного фонду Сколівського лісництва НПП «Сколівські бескиди», являючись при цьому відповідно до підпункту «е» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 зазначеного Закону, несвоєчасно, а саме 01.05.2024 року о 09:41 год., без поважних на те причин, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua) декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік.
ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначене судове засідання з'явився, після роз'яснення йому прав й обов'язків, передбачених у ст. 63 Конституції України та у ст. 268 КУпАП, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав повністю. Надав пояснення, згідно з котрими він усвідомлював про необхідність упродовж тридцяти днів після звільнення подачі декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), а саме за 2023 рік, однак не надав цьому достатнього значення й знехтував своїм відповідним обов'язком. На даний час він усвідомив значення таких своїх дій, виправив ситуацію та у подальшому обіцяє такого порушення більше не допускати, більше того, він не вже працює ані в державних органах, ані в органах місцевого самоврядування.
Прокурорка Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Томашевська Н.Ю. у судовому засіданні зазначила, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно останнього за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому, з урахуванням анкетно-характеризуючих даних про особу та його ставлення до інкримінованого йому правопорушення, просила визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, застосувавши до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..
Суддя, заслухавши пояснення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, а також висновок прокурорки, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, за змістом ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Зокрема, відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, встановлює Глава 13-А чинного КУпАП, до категорії якої віднесена й ст. 172-6 КУпАП.
Слід зазначити, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У свою чергу, приміткою до зазначеної статті підтверджено, що суб'єктами декларування у ній є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах «а» та «в» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», які відповідно до частин 1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В силу в силу ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «г» пункту 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» - «г» пункту 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому у ч. 1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «е» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, наведених вище вимог ч. 2 ст. 45 зазначеного Закону не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 455, котрий складений 06.05.2025 року оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Соловей І.Ю. відносно ОСОБА_1 у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення законодавства, пов'язаного з запобіганню корупції;
- поясненнями ОСОБА_1 наданими ним 05.06.2025 року безпосередньо під час судового розгляду цієї справи з приводу обставин, пов'язаних із вчиненням ним порушення, пов'язаного з корупцією, а саме несвоєчасного подання без поважних причин декларації (після звільнення) за 2023 рік з посади інспектора з охорони природно-заповідного фонду Сколівського лісництва НПП «Сколівські бескиди»;
- копіями наказів директора НПП «Сколівські бескиди» від 23.01.2012 року за № 10-к «Про прийняття» та від 11.12.2023 року за № 96-к «Про звільнення», котрими стверджується обставина щодо прийняття та звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора з охорони природно-заповідного фонду Сколівського лісництва НПП «Сколівські бескиди»;
- копією посадової інструкції інспектора з охорони природно-заповідного фонду, затвердженої директором НПП «Сколівські бескиди» 02.012023 року, котрою визначені завдання й обов'язки, покладені на зазначену посадову особу, та, відповідно, підтверджується уповноваження щодо виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- декларацією (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, отриманою з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з котрої вбачається, що ОСОБА_1 подав таку декларацію 01.05.2024 року о 09:41 год., тобто пропустив строк її подання, так як був звільнений ще 11.12.2023 року.
Усі перелічені вище докази у цій справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Крім того, суддя вважає, що у згаданому вище протоколі про адміністративне правопорушення, як одному із доказів, розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки у ньому зазначено, які саме дії допустив ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «е» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням примітки до ст. 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, не подавши вчасно декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік.
Отож, беручи до уваги вищевикладене, суддя висновує, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки останній несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому, суддя приймає до уваги, що доказів поважності причин несвоєчасного подання такої декларації ОСОБА_1 не надав, а ті, на котрі він вказав у судовому засіданні, не слід вважати поважними.
При накладені адміністративного стягнення на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. 35 цього Кодексу обставин, які обтяжують відповідальність останнього, а вбачає наявність у розумінні ч. 2 ст. 34 цього Кодексу обставини, яка пом'якшує його відповідальність, зокрема вчинення адміністративного правопорушення, у тому числі пов'язаного із корупцією, вперше, у зв'язку з чим, беручи до уваги також ставлення цієї особи до вчиненого правопорушення, вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.. Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, який притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 172-6, 221, 245, 251-252, 268-269, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якого її винесено, а також Стрийській окружній прокуратурі, про що зробити відповідну відмітку у справі.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet/ та https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.
Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Копію постанови, після набрання нею законної сили, до Національного природного парку «Сколівські бескиди» для вирішення питання про притягнення особи, щодо якої її винесено, до дисциплінарної відповідальності, усунення цієї особи від виконання своїх посадових обов'язків, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, не направляти, оскільки ця особа звільнена із займаної нею посади у зазначеному підприємстві та відповідних повноважень на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у ній не виконує.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Визначений спеціальним законом строк пред'явлення даної постанови до виконання щодо сплати штрафу та щодо стягнення судового збору, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану.
Суддя Володимир МИКИТИН